9.5 Нормативний коефіцієнт ефективності

У порівнянні техніко-економічних розрахунків ефективності капітальних вкладень в об’єкт і вибору оптимального варіанта, незалежно від застосованого критерію, приймається єдиний нормативний коефіцієнт ефективності (норма прибутку), якій дорівнює нормативу дисконтування Е_н.

Порядок визначення Е_н наведено в п. 9.2.1.

10 Розрахунки критеріїв оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючи проекти

10.1 Прибуток

10.1.1 Інтегрована дисконтована частка чистого прибутку від впровадження енергозберігаючих проектів дорівнює дисконтованій сумі всіх доходів і витрат (з відповідними знаками) за розрахунковий період Т:

П_дс = (10.1)

де Д_t – вартість всіх видів заощаджених коштів, отриманих за рахунок впровадження енергозберігаючих проектів реалізованої продукції та інших доходів за рік t;

В_t – річні витрати, які складаються з капітальних та експлуатаційних.

Інтегральний прибуток П_дс застосовується, як правило, під час оцінки великих об’єктів з тривалими термінами будівництва і змінними річними доходами і витратами.

10.1.2 Збільшення прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства у році t за рахунок реалізації енергозберігаючих проектів, визначається як різниця суми витрат (з відповідними знаками), які заощаджено на придбання енергоносіїв і зменшення платежів підприємства за забруднення навколишнього середовища і землевикористання, зумовлене енергозбереженням, та поточних і капітальних витрат, пов’язаних з експлуатацією, придбанням та монтажем енергозберігаючого устаткування.

У загальному випадку збільшення прибутку за рахунок енергозбереження у році t визначається як різниця витрат на один або декілька енергоресурсів, що заощаджено (паливо, електроенергію, теплоту, куповану енергію, воду тощо):

П_t = P Ц +W  Ц +Q Ц +V Ц +F Ц +B − (В_t+E_нK_t) (10.2)

де P , Ц − зменшення обсягу закупівлі палива на підприємство та його ціна у році t;

W , Ц − зменшення обсягу споживання електричної енергії від енергосистеми та тариф на електроенергію у році t;

Q , Ц − зменшення обсягу споживання купованої теплової енергії та тариф на неї у році t;

V , Ц − зменшення обсягу споживання води та тариф на водопостачання у році t;

Ц − норма щорічної оплати за додаткові земельні території;

F − площі додаткових земельних територій під очисні споруди, відстійники тощо;

B − скорочення платежів підприємства за забруднення навколишнього середовища у році t внаслідок впровадження енергозберігаючих технологій;

B_t, K_t − поточні експлуатаційні витрати та капітальні вкладення у році t;

Ціни та тарифи приймаються відповідно до існуючих та прогнозованих тарифів на період дії проекту.

10.1.3 Скорочення платежів підприємства за забруднення навколишнього середовища B складається із суми зменшення виплат за викиди шкідливих речовин в атмосферу B , скидів в гідросферу B (поверхневі води, річки, морські води, підземні водні горизонти) та розміщення твердих відходів B понад встановлені ліміти на викиди, скиди та розміщення відходів. Сумарний показник обчислюється за формулою:

B = B + B + B , (10.3)

10.1.4 У розрахунках річного економічного ефекту, у випадках, коли капітальні вкладення здійснюються за декілька років і за суттєвих змін поточних витрат враховується фактор часу.

Урахування фактора часу здійснюється за допомогою коефіцієнту часу:

 = (1 + Е)^t, (10.4)

де  − коефіцієнт приведення за фактором часу;

Е − норматив для приведення різночасових витрат, Е = 0,1;

t – кількість років, що минули від початку розрахункового року.

Витрати і результати, що здійснено і отримано до початку розрахункового року, помножуються на коефіцієнт , а після початку розрахункового року – діляться на цей коефіцієнт.

Капітальні витрати, що здійснено до початку розрахункового року:

К_пр = К_t (1 + Е)^t =   К_t, (10.5)

де К_п.р – капітальні витрати, приведені до розрахункового року;

К_t – капітальні витрати в t-му році.

Капітальні витрати, що здійснюються після початку розрахункового року:

К_п.р = К_t/ = К_t/(1 + Е)^t (10.6)

10.2 Рентабельність

10.2.1 Загальна рентабельність з доходів R_з – це відношення суми дисконтованих доходів від реалізації енергозберігаючого проекту до сумарних видатків на його впровадження:

R_з = Д_t /(1 + Е)^t] / (B_t + K_t)/ (1 + Е)^t ]. (10.7)

Енергозберігаючий проект є ефективним, якщо R_з >1 (тобто сумарні доходи більше видатків).

Середньорічна рентабельність з прибутку R_р − це відношення суми поточного річного прибутку П_рt за період Т до сумарних видатків за цей період:

R_р = П_рt / (B_t + K_t). (10.8)

Середньорічна рентабельність з прибутку характеризує частку всіх видатків (включаючи капітальні вкладення), яка повертається у вигляді прибутку на протязі року (в середньому за розрахунковий період).

10.2.2 Для знаходження внутрішньої норми рентабельності рекомендується скласти таблицю доходів і витрат і на її підставі визначити прибутки по роках розрахункового періоду, після чого слід знайти суму цих прибутків, дисконтованих за допомогою загальноприйнятої норми Е_н. Якщо отримана сума є достатньою, то норму дисконтування збільшують до того часу, поки ця сума не стане від'ємною. Остання норма дисконтування приблизно дорівнює ВНР (інтервал останньої ітерації не повинен перевищувати 1-2%) Більш точне значення ВНР можна визначити за формулою лінійної інтерполяції:

е = Е₁ + П_д(Е₂ - Е₁)/(П_д - П_в), (10.9)

де Е₁ − найвищий процент дисконтування, при якому дисконтований прибуток є додатнім;

Е₂ − найнижчий процент дисконтування, за якого цей прибуток є від'ємним;

П_д і П_в − відповідно сумарний додатній або від'ємний прибуток.

10.3 Період повернення капіталу

Інтегральний критерій − період повернення капіталу Т_ок, який враховує дисконтування економічних показників, розраховується за формулою:

Т_ок = К· (1 + Е)^t / Д_t – В_t) (10.10)

10.4 Приведені витрати

10.4.1 Питомі приведені витрати на одиницю виміру енергії розраховуються для ста­тичних умов, тобто у випадках здійснення інвестицій протягом одного-двох років і практичній сталості щорічних витрат, безпосередньо за формулами:

В_{пр б} = Е_н К_б + В_б, (10.11)

В_{пр е} = Е_н К_е + В_е, (10.12)

де К_б, К_е – питомі капітальні вкладення на впровадження відповідно базової і енергозберігаючої технологій;

В_прб, В_пре – питомі щорічні витрати (включаючи амортизаційні відрахування на реновацію).

Річний економічний ефект від впровадження енергозберігаючого проекту розраховується за формулами:

Є = В_{пр б} - В_{пр е} , (10.13)

Є = [(Е_н К_б + В_б) – (Е_н К_е + В_е)] A (10.14)

де А – річний обсяг корисно відпущеної продукції або надання послуг.

Формулу (10.14) можна навести в такому вигляді:

В_пр = В_ен + В_охр + В_зп - В_{к ,}

де В_ен – економічний ефект від економії енергоресурсів (теплової енергії, палива, електроенергії, води) порівняно з базовою технологією, грн/рік;

В_охр – ефект від зниження забруднення навколишнього середовища, грн./рік;

В_зп – ефект від економії зарплати на базовій установці або соціальний ефект, грн./рік;

В_к – додаткові витрати на енергозберігаючу установку, грн./рік.

10.4.2 У разі здійснення інвестицій протягом декількох років та змінювання витрат по роках розрахункового періоду, приведені витрати розраховуються за формулою:

В_п = Е_н К_t + B_t)/(1 + Е)^t + В_н , (10.16)

де t − поточний рік;

Т − останній рік розрахункового періоду, за межами якого інвестиції не здійснюються та щорічні витрати не змінюються;

К_t і В_t − капітальні вкладення і річні витрати поточного року t;

В_н − незмінні по роках витрати пері­оду нормальної експлуатації.

10.4.3 Якщо здійснення інвестицій та змінювання витрат відбувається не щорічно, а по етапах, зручно користуватись такою формулою, яка еквівалентна (10.16):

В_п = Е_нК_t + B_t) / (1 + Е)^t (10.17)

де В_t = В_t − В_t-1 − приріст затрат у поточному році t порівняно з попереднім роком t - 1 (з відповідним знаком).