Установка мін у положення, що не витягується
ПТМ можуть бути встановлені так, що при спробі зняти міну з місця установки відбувається вибух міни.
Міни серії ТМ-62 не мають бокового проміжного детонатору, а установка їх у положення, що не витягується, здійснюється за допомогою міни-сюрпризу МС-3 розвантажувальної дії (тобто, яка спрацьовує від зняття вантажу).
Міни ТМ-57 мають боковий проміжний детонатор і можуть встановлюватися у положення, що не витягується, за допомогою підривника типу МУВ натяжної дії (рис.5).
Установка птм засобами механізації
До засобів механізації відносяться причіпний мінний загороджувач ПМЗ-4, гусеничний мінний загороджувач ГМЗ, вертолітні мінні розкладники ВМР-1 та ВМР-2.
Загороджувачами типу ПМЗ-4, ГМЗ протитанкові міни можуть:
- встановлюватися у бойове положення в грунт та сніг з маскуванням або на поверхню грунту та снігу без маскування;
- розкладатися у транспорному положенні на поверхню грунту або снігу з послідуючим переведенням підривників мін у бойове положення вручну.
Установка мін загороджувачем ПМЗ-4 показана на рис. 7.
Установка мін гелікоптером показана на рис. 8.
Рис. 7. Установка мін в грунт причіпним мінним загороджувачем ПМЗ-4
Рис. 8. Установка мін гелікоптером Мі - 8Т з обладнанням ВМР-2
Знешкодження протитанкових мін
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ знешкоджувати міни, які встановлені у положення, що не витягується; мають пошкоджені кришки корпусу або підривники; знаходяться ближче 1 м від вирв; вмерзлі у землю.
Такі міни знешкоджуються на місці їх встановлення вибухами накладних зарядів вибухових речовин масою:
0,2-0,4 кг - для мін типу ТМ-57, ТМ-62;
1,5-2,0 кг - для мін типу ТМК-2.
Протигусеничні ПТМ стягуються з безпечної відстані (30-50 м) або із укриття мотузками з кішками, а після чого міни, що не вибухнули при стягуванні, знешкоджуються.
Знешкодження протитанкових мін ТМК-2 починається не зі стягування міни з місця установки, а з попереднього зняття подовжувача з підривника.
Будова, характеристики, способи установки і знешкодження протипіхотних мін
Протипіхотні міни призначені для мінування місцевості проти живої сили противника.
Протипіхотні міни поділяються на фугасні, кульові та осколкові.
Фугасні та кульові міни - натискної дії. Вони уражують одну людину, яка наступила на міну.
Осколкові міни - натяжної дії, при вибуханні вони уражують живу силу, яка знаходиться у зоні розльоту осколків (зона ураження). Осколкові міни можуть встановлюватися також у керованому варіанті. У цьому випадку вони підриваються електричним способом.
Осколкові міни у залежності від зони розльоту осколків поділяються на міни кругового та спрямованого ураження. Міни кругового ураження можуть вибухати на місці установки або викидатися з місця установки пороховим зарядом, і потім вибухати на визначеній висоті над поверхнею ґрунту. При вибуху мін спрямованого ураження осколки летять у визначеному напрямку.
Міна ПМН
Основні частини міни:
пластмасовий корпус, який має усередині два канали: вертикальний та горизонтальний;
заряд - спеціальна тротилова шашка;
натискний прилад (кришка) міни - складається з гумового ковпаку та пластмасового щита;
спеціальний підривник і запал.
Після перерізання металоелементу (не менш 2,5 хв. при 40°С) ударник звільняється, пересувається до запалу, упирається у бойовий виступ штока і міна переходить у бойове положення.
При натисканні на міну кришка і шток опускаються, бойовий виступ штоку виходить із зачеплення з ударником. Ударник звільняється і під дією бойової пружини проходить крізь отвір у штоку та наколює запал, який приводить до вибуху міни.
Рис. 9. Установка міни ПМН
а - в грунт; б - в пухкий сніг;
1 - міна; 2 - маскування травою, листям; З - маскування пухким снігом
Порядок установки міни (рис.9.):
- відгвинтити заглушку, вставити у міну запал і загвинтити заглушку;
- підготувати у грунті (твердому снігу) лунку за розмірами міни глибиною 3,5-4 см;
- не натискуючи на кришку міни, вилучити запобіжну чеку;
- встановити міну у лунку так, щоб натискна кришка піднімалася над поверхнею грунту на 1 -2 см;
- обережно, не натискуючи на міну, замаскувати її місцевим матеріалом шаром 1-2см.
Міни ПМН можуть розкладатися з вантажних автомобілів або причіпним мінним загороджувачем ПМЗ-4 з додатковим обладнанням.
Установка мін у грунт, переведення їх у бойове положення та маскування здійснюються вручну.
Знімати встановлені протипіхотні міни категорично забороняється.
Міна ПОМЗ-2М
Основні частини міни: корпус, тротилова шашка 75 г, підривник МУВ-2, МУВ-3 з запалом, дротяна розтяжка і кілок (рис. 10).
Принцип дії міни: при натяжці дротяної розтяжки висмикується бойова чека з підривника; ударник звільняється і під дією бойової пружини наколює запал, який вибухає і приводить до вибуху міни; корпус міни роздрібнюється на осколки, які розлітаються і наносять ураження.
Установка міни здійснюється з однією або двома розтяжками.
Для установки міни з однією розтяжкою необхідно:
- забити в землю кілок і закріпити до нього один кінець розтяжки;
- на відстані 5 м від кілка забити установочний кілок під міну;
- вкласти в корпус міни тротилову шашку і встановити корпус міни на кілок;
- вставити підривник із запалом в міну і замаскувати її;
- прикріпити другий кінець розтяжки до бойової чеки і витягти запобіжну чеку.
Рис. 10. Протипіхотна осколкова міна ПОМЗ - 2М
1 - корпус;
2 - заряд ВР (75 г тротилова шашка);
З -підривник МУВ-2;
4- бойова чека;
5 - карабін;
6 - дротяна розтяжка;
7 - кілок;
8 - запал МД-5М
Міна ОЗМ -72
Основні частини міни: корпус, осколковий елемент, розривний заряд вибухової речовини, вибивальний пороховий заряд, ударний механізм, натяжний трос, капсуль-запальник, капсуль-детонатор № 8А., підривники МУВ-2, МУВ-3, МВЕ-72 .
Осколки розташовані по боковій поверхні розривного заряду між двома масивними дисками. Диски спрямовують політ осколків, не даючи їм розлітатися вгору та вниз.
До дна кожуху прикріплений натяжний трос.
В міну вставляють капсуль-детонатор КД № ЗА, а для забезпечення його спрацювання від ударного механізму міни усередині центральної трубки запресований ще один капсуль, на який діє ударник.
Установка міни передбачена в основному з підривником МУВ-3, що входить до комплекту мін. Вона може бути встановлена також з підривниками МУВ-2 або МУВ. Передбачається також встановлення міни з підривником МВЕ-72, з яким міна буде спрацьовувати не від натягування, а від обриву дротяної розтяжки.
Принцип дії міни:
1.При натягуванні розтяжки витягується бойова чека, визволений ударник наколює КВ-2, від нього запалюється пороховий підсилювач. Промінь вогню від порохового підсилювача передається по трубці вибивальному зарядові та запалює його;
2.Під дією порохових газів вибивального заряду осколковий елемент викидається з землі угору, при цьому розмотується натяжний трос, закріплений одним кінцем до дна кожуху, а другим - до п'яти ударника;
3.При вильоті міни на висоту 0,6-0,9 м трос розтягується на всю довжину та завдяки тому, що міна продовжує летіти угору, він витягує клиноподібне рознімання, що поєднує п'яту ударника з ударником за торець втулки, стискуючи при цьому додаткову бойову пружину;
4.Після виходу клинового рознімання за торець втулки він розпадається, визволений ударник наколює капсуль-детонатор і міна вибухає, уражаючи осколками живу силу противника в радіусі 25 м.
Рис. 11. Установка міни ОЗМ-72 в грунт: 1 — дерев'яні кілочки; 2— дротяна розтяжка; З — металевий кілочок; 4— трос з карабінами; 5 — міна ОЗМ-72 з підривником МУВ- З
Установка міни (рис. 11).
Міна ОЗМ-72 встановлюється, як правило, в грунт і маскуєтся.
При мерзлому грунті та наявності снігового покрову 18 см та більше міна встановлюється на поверхні грунту, обсипається з боків утрамбованим снігом. Кілочки у цьому випадку вмерзаються в утрамбований сніг.
При встановленні у болотистому (слабкому) грунті для забезпечення надійності вильоту міни з грунту під неї укладається обрізок дошки розміром 15x15 см або інша плоска прокладка.
Для установки міни ОЗМ-72 у грунт з підривником МУВ-3 необхідно:
- викопати для міни лунку глибиною 18-19 см;
- забити на відстані 0,5 м від лунки центральний металевий кілок (висота кілка над поверхнею грунту повинна бути 15-20 см);
- вигвинтити пробку з центрального отвору міни;
- вставити в міну капсуль-детонатор КД-8А, знову загвинтити пробку;
- встановити міну у лунку, засипати її з боків грунтом та ущільнити його;
- розтягнути трос з карабінами і зачепити карабін за скобу пробки;
- пропустити в отвір металевого кілка два других карабіна цього тросу;
- зачепити за карабін цього тросу кінець дротової розтяжки і розмотати її на половину довжини;
- забити на відстані 7,5 м від центрального кілка перший кілок і, продовжуючи рух, розмотати розтяжку на всю довжину (15 м);
- в кінці розтяжки забити другий кілок і прив'язати до нього розтяжку, яка повинна мати невелике провисання;
- натягнути в такому же порядку другу розтяжку довжиною 15 м;
- підійти до міни та згвинтити пробку з втулки, що закриває капсуль;
- нагвинтити на втулку підривник МУВ-2 або МУВ-3;
- відчепити карабін від скоби пробки та зачепити його за бойову чеку підривника;
- замаскувати міну зверху;
- переконавшись, що бойова чека надійно утримується у підривнику, витягнути з нього запобіжну чеку.
Знімати встановлені протипіхотні міни ПОМЗ-2М і ОЗМ-72 з підривниками типу МУВ категорично заборонено.
Міни МОН-50(рис 12) і МОН-90
Основні частини мін: корпус, споряджений готовими осколками; заряд і проміжний детонатор; електродетонатор ЕДП, ЕДП-Р; пристрої для установки: струбцина комбінована, ніжки.
Рис. 12. Протипіхотна міна МОН-50:
а ~ загальний вигляд з розкритими ніжками;
б - вид спереду з розрізом по запальному гнізду;
в ~ вид збоку з розрізом передньої частини міни;
г- вид зверху;
1 - корпус; 2 - пробка;
З прицільна щілина; 4 - осколки; 5 - заряд;
6 - проміжний детонатор; 7 - шарнір;
8 - фланець; 9 ~ ніжки.
Принцип дії мін.
При спрацюванні електродетонатора або запалу відбувається вибух проміжного детонатора та заряду міни. Від вибуху осколки розлітаються спрямованими потоками.
Рис. 13. Установка і прицілювання міни МОН-50
а - установка міни з електродетонатором ЕДП-р на грунт;
б - вид на віху через прицільну щілину;
в - прицілювання міни;
г - віха;
1 - міна;
2 - електродетонатор;
З - віхи.
Порядок установки і прицілювання міни показаний на рис 13:
- встановити міну ніжками в грунт або закріпити струбцину міни до дерева, пня та інше, попередньо спрямувавши міну за стрілкою-вказівником у напрямку розльоту осколків у бік противника;
- прицілити міну;
- зібрати електровибухову мережу і перевірити її справність омметром;
- вигвинтити пробку з гнізда міни та встановити в нього електродетонатор; - замаскувати міну і проводи;
- приєднати до проводів джерело струму і здійснити підрив міни.
Знешкодження мін:
- від'єднати на пункті управління джерело струму від електровибухової мережі та ізолювати кінці проводів;
- вигвинтити ЕДП-Р з запального гнізда міни;
- зняти корпус міни і пристосування для установки та кріплення міни з місця установки.
Міни МОН-100 і МОН-200
Міна МОН-200 відрізняється від МОН-100 тільки масою, розміром та характеристиками. За будовою, принципом дії, порядком установки та знешкодженням ці міни аналогічні.
Основні частини мін: корпус, заряд, проміжний детонатор, електродетонатор ЕДП-Р, пристосування для установки та кріплення.
Корпус має конічні стінки і перегородку, яка поділяє внутрішній об'єм на дві частини, одна з яких заповнена литим тротилом зі вставленим у центрі проміжним детонатором з пресованого тротилу (163 г), а в другій (передній) частині розміщені осколки. Завдяки такій формі корпусу забезпечується спрямована дія міни.
У передній стінці в центрі є нарізне гніздо для електродетонатора ЕДП-Р, яке при зберіганні міни закрите пробкою.
Засоби для кріплення та установки міни складається з костиля і скоби.
Принцип дії мін.
При поданні імпульсу струму по проводах електродетонатор, загвинчений у запальне гніздо, вибухає та викликає вибух проміжного детонатора та заряду міни, при цьому осколки летять у напрямку прицілювання.
Установка мін.
Міни МОН-100 та МОН-200 рекомендовано застосовувати при мінуванні різних дефіле ( підступів до мостів та переправ, берегів у місцях висадки десанту, вулиць у населених пунктах, доріг в горах та лісах та ін.).
Для установки необхідно:
- прокласти електровибухову мережу;
- забити костиль у дерево, пень та ін.;
- закріпити корпус міни на скобі та навести міну на ціль за допомогою прицільного пристосування, яке виготовляється у військах та складається з хрестовини, двох брусків перерізом 3x4 см, довжиною 0,5 м та стойки перерізом 2,5x2,5, довжиною 1 м, яка закріплена в центрі хрестовини перпендикулярно;
- в стійку на середній частині та на кінці на відстані 50 см один від одного вбити два цвяхи однакової висоти без головок;
- перевірити омметром справність проводів та електродетонатора ЕДП-Р;
- приєднати ЕДП-Р до проводів і вставити в міну;
- замаскувати міну та проводи;
- після виведення особового складу із зони, яка уражується встановленими мінами, перевірити справність електровибухової мережі з пункту керування.
Знешкодження мін:
- від'єднати на пункті управління джерело струму від електровибухової мережі та ізолювати кінці проводів;
- вигвинтити ЕДП-Р з запального гнізда міни;
- зняти корпус міни і пристосування для установки та кріплення міни з місця установки.