8. Послідовники ф. Тейлора: Френк і Ліліан Гілберти, Генрі Гант

Подружжя Френк та Ліліан Гілберти.

Ф.Гілберт сам працював на будівництві і переконався на власному досвіді в значимості проблем повільного темпу і непередбачуваного обсягу робіт. У дослідженнях оптимальних рухів робітника при виконанні певних завдань він широко використовував фотографії. Ф.Гілберт робив особливий акцент на обов’язках роботодавця по забезпеченню робочого процесу (необхідність відповідного обладнання, такого як підмістки необхідної висоти, своєчасна доставка матеріалів). Його опублікована в 1909 р. робота “Вивчення рухів” являла собою скрупульозне посібник по організації процесу кладки цегли, метою якого була пропаганда необхідності зменшення кількості непотрібних рухів камінщика, що дозволяло зменшити втому. Ф.Гілберт стверджував, що якщо звичайний метод кладки цегли складається з 18 рухів, то його – лише з 5. Він також запропонував відповідну методику навчання робітників правильній схемі праці – правил, схем, інструкцій, які описували послідовність кожного руху, дозволяли учням отримувати високу зарплату після декількох днів навчання і оберігали новачків від непотрібних експериментів. Л.Гілберт приділяла основну увагу психологічним аспектам менеджменту, відстоюючи принципи благополуччя кожного робітника. Вона була прихильницею ідей наукового менеджменту, вважаючи, що при правильному застосуванні вони дозволяють людям повністю використати свій потенціал. За допомогою детальної розробки систем, строгого відбору, продуманої підготовки і необхідного обладнання робітного могли б відчути самоповагу і гордість. В “Психології менеджменту” (1914) Л.Гілберт відмічала, що публічно чудово виконане завдання розвиває у робітника почуття гордості і собою, і своєю роботою. На звинувачення в тому, що науковий менеджмент перетворює робітників у механізми, вона відповідала наступне. Успішний науковий менеджмент сприяв розумінню того, що робітник – “людина зацікавлена”; не варто розраховувати, що він застосує до виконання завдання максимум зусиль до того моменту, доки його зацікавленість не буде задоволена. До тих пір, поки робітник не знає цілі роботи, яку йому доручили, його ментальні можливості не будуть сприяти її виконанню

Ф. та Л. Гілберти вважали, що знайомство робітників з результатами досліджень часу і рухів, і, звичайно, всім апаратом наукового менеджменту сприяло б підвищенню морального духу робітників, принесло б їм очевидні матеріальні вигоди і продемонструвало, що управлінці турбуютьсяпро їх благополуччя, а самі робітники діяли як треба. 

Генрі Лоренс Гант

1888 році у Тейлора з’являться помічник Генрі Лоренс Гант. Розробляючи разом з Ф.Тейлором систему оплати праці, Гант помітив, що причиною низької продуктивності є погана організація праці. Оскільки він мав талант відособлення та узагальнення інформації, його цікавили усі аспекти, пов’язані з плануванням робіт на виробництві. Спостерігаючи за роботою працівників, він запропонував контролювати і планувати не тільки завантаження матеріалів та обладнання, а й час і резерви виконання робіт, тобто письмово фіксував виконувані процеси на виробництві. Відомості накопичувалися послідовно та систематично, що дозволяло проводити аналіз роботи як за короткі проміжки часу, так і за весь період в цілому. Завдяки введенню до процесу управління графіків Ганта з’явилося оперативне та календарне планування. Багато нововведень Ганта використовують і в наш час.

Генрі Гант започаткував наукове управління від статистики до динаміки.

Діаграма Ганта ( англ. Gantt chart, також стрічкова діаграма, графік Ганта) - це популярний типдіаграм, який використовується для ілюстрації плану, графіка робіт за будь-яким проектом. Є одним з методів планування та управління проектами.

Перший формат діаграми був розроблений Генрі Л. Гантом (Henry L. Gantt, 1861-1919) у 1910 році.

Діаграма Ганта представляє собою відрізки (графічні плашки), розміщені на горизонтальній шкалі часу. Кожен відрізок відповідає окремому завданню або підзадачі. Завдання і підзадачі, складові плану, розміщуються по вертикалі. Початок, кінець і довжина відрізка на шкалі часу відповідають початку, кінцю і тривалості завдання. На деяких діаграмах Ганта також показується залежність між завданнями. Діаграма може використовуватися для представлення поточного стану виконання робіт: частина прямокутника, що відповідає завданню, заштриховується, відзначаючи відсоток виконання завдання; показується вертикальна лінія, що відповідає моменту «сьогодні».

Часто діаграма Ганта використовується спільно з таблицею зі списком робіт, рядки якої відповідають окремо взятій задачі, зображеній на діаграмі, а стовпці містять додаткову інформацію про задачу.