4. Міжнародні нормативи вооз для контролю якості питної води

Вода є об'єктом підвищеної і особливої уваги державних органів, громадських об'єднань, засобів масової інформації, багатьох промислових підприємств і народів усього світу.

У наш час особливо важливого значення набуває проблема чистої питної води, на якість якої розроблені відповідні міжнародні нормативи

Таблиця. Нормативи ВООЗ для питної води за мікробіологічними показниками.

Мікроорганізми	Одиниці виміру	Норматив	Примітка
Люба питна вода
Термотолерантні і ін. коліформи	Од/100 мл	Не повинні виявлятися у любій пробі 100 мл	-
Вода у розподільній системі після обробки
Термотолерантні і ін. коліформи	Од/100 мл	Не повинні виявлятися у любій пробі 100 мл	У великих системах водопостачання при постійному контролі не повинні виявлятися у 95% проб протягом року

5. Контроль якості води в Україні

В Україні якість води централізованого господарсько-питного постачання регламентується Державним санітарними правилами і нормами (ДсанПіН), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 грудня 1996 р., №383.

Гігієнічні вимоги, що визначають придатність води для питних цілей, включають:

- безпеку в епідемічному відношенні;

- нешкідливість хімічного складу;

- сприятливі органолептичні властивості;

• радіаційну безпеку.

Якість питної води залежить від її складу та властивостей:

- у вододжерелі;

• при надходженні у водопровідну мережу;

• у точках водозабору.

Безпека питної води в епідемічному відношенні визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність у ній небезпечних для здоров'я споживачів бактерій, вірусів, інших біологічних включень.

В ДсанПін наводяться вимоги до кількісних мікробіологічних і до паразитологічних показників безпеки питної води, токсилогічні показники якості питної води.

За токсилогічними показниками питна вода має відповідати вимогам:

№п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи не більше	Клас небезпеки
Неорганічні компоненти
1 2 3 4 5 6 7 8	Алюміній Барій Арсен Селен Плюмбум Нікель Нітрати Флуор	мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3	0,2(0,5)* 0,1 0,01 0,01 0,01 0,1 45,0 1,5	2 2 2 2 2 3 3 3
Органічні компоненти
1 2	Тригалогенметани (ТГМ, сума) хлороформ дибромхлорметан тетрахлорметан Пестициди (сума)	мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3	0,1 0,06 0,01 0,002 0,001	2 2 2 2 **
Інтегральні показники
1	Окиснюваність (KMnO4)	мг/дм3	4,0	-
2	Заг. Органічний Карбон	мг/дм3	3,0	-

* - величина зазначена в дужках, допускається при обробці води реагентами, що містять алюміній;

• -** - перелік контрольованих пестицидів встановлюють з урахуванням конкретної ситуації.

Вода не має містити інші компоненти (меркурій, Талій, Кадмій, нітрити, ціаніди, хром (+6), 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, бенз-(α)-пірен) у концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.

Показники концентрації залишкових кількостей

дезинфектантів у питній воді

При проведенні знезаражування води концентрація залишкових кількостей дезинфектантів, що визначається не рідше, ніж раз за годину, має складати:

• при при знезаражуванні питної води хлором вміст залишкового вільного хлору у воді на виході із резервуарів чистої води має бути 0,3-0,5 мг/дм³ (якщо тривалість контакту хлору з водою не менше 30 хв.), вміст залишкового зв'язаного Хлору — 0,8 — 1; 2 мг/дм³ (якщо тривалість контакту хлору з водою не менше 60 хв.). При сумісній наявності у воді вільного та зв'язаного хлору дозволяється здійснення контролю за одним із них: за залишковим вільним Хлором (при його концентрації понад 0,3 мг/дм³) або за залишковим зв'язаним хлором (при концентрації залишкового вільного хлору менше 0,3 мг/дм³);

• при знезаражуванні води озоном концентрація залишкового озону при виході із камери змішування має бути 0,1 — 0,3 мг/дм³ при тривалості контакту не менше 4 хв.

Взаємозв'язок дози дезинфектану (С, мг/дм³) та часу (Т, хв.), необхідного для забезпечення епідеміологічної безпеки оброблюваної води під час її проходження до першого споживача, визначає критерій “С·Т”, що може бути встановлений експериментально для кожної конкретної води з урахуванням показників її хлорпоглинальності.

При використанні у процесі водопідготовки коагулянтів, дезинфекантів чи інших реагентів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для застосування у практиці господарсько-питного водопостачання, їх залишкові кількості у питній воді не мають перевищувати відповідних нормативних значень.

Органолептичні показники якості питної води.

Сприятливі органолептичні показники якості питної води визначаються сукупністю значень, що регламентуються органолептичними показниками якості та фізико-хімічними характеристиками води (за вмістом у воді компонентів, які впливають на органолептичні показники).

Вода не має містити інші компоненти, спроможні змінювати її органолептичні властивості, - Цинк, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, феноли у концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.

Показники радіаційної безпеки питної води

Радіаційна безпека питної води визначається за гранично допустимими рівнями сумарної об'ємної активності α- та β-випромінювачів (природних). У разі перевищення цих рівнів слід провести вивчення радіонуклідного складу досліджуваних проб води щодо його відповідності нормам радіаційної безпеки.

Для особливих регіонів нормативи радіаційної безпеки питної води погоджуються Головним державним санітарним лікарем України.

Показники фізіологічної повноцінності якості води.

Показники фізіологічної повноцінності питної води визначають ефективність її мінерального складу біологічним потребам організму. Вони засновані на доцільності для ряду біогенних елементів обліку не тільки максимально допустимих, а й мінімально необхідних рівнів їх вмісту у воді. Дослідження показників, що характеризують фізіологічну повноцінність питної воджи, рекомендується проводити в об'ємі, наведеному у таблиці

№п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Рекомендовані значення
1	Мінералізація загальна	мг/дм3	Не менше 100,0, не більше 1000,0
2	Твердість загальна	мгекв/дм3	Не менше 1,5, не більше 7,0
3	Лужність загальна	мгекв/дм3	Не менше 0,5, не більше 6,5
4	Магній	мг/дм3	Не менше 10,0, не більше 80,0
5	Флуор	мг/дм3	Не менше 0,7, не більше 1,5

ДсанПіН передбачають при підозрі забруднення вододжерел (у місці відбору, вище за течією річки, у регіоні) невідомими токсичними сполуками, хімічними речовинами, використовувати допоміжний інтегральний (експресний) показник якості води (Т — індекс токсичності проби досліджуваної речовини). Тест-об'єктами можуть бути дафнії, інфузорії і інші організми.

ДсанПіН встановлюють здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за якістю води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання, а також відповідальність адміністрації виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, комбінатів та комунальних підприємств чи інших установ (у тому числі і підприємств харчової промисловості), що експлуатують системи централізованого водопостачання населених пунктів України незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності, відповідно до законів України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону праці” Водного кодексу України.

ДсанПіН затверджують програми, що рекомендується для проведення лабораторно-виробничого контролю за якістю води в системах централізованого господарсько-питного водопостачання.

Санітарно-епідеміологічний контроль якості питної води налагоджено у більшості населених пунктів України, але у сільській і дачній місцевостях ця проблема потребує більшої уваги. Бо у багатьох випадках вода таких вододжерел як криниці, малі річки, свердловини контролюється дуже рідко або не контролюється зовсім. Особливо це стосується приватних нововведених джерел водопостачання питної води.