ЛЕКЦІЯ 6

Тема 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень

Мета заняття:

Навчальна: дати студентам теоретичні знання про джерела науково-технічної інформації, бібліографію, інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів;

Розвиваюча: розвивати у студентів уміння працювати з законодавчими та нормативними документами;

Виховна: виховувати у студентів зацікавленість та бажання до вивчення навчальної дисципліни

План лекції:

1. Роль інформації у наукових дослідженнях

2. Джерела науково-технічної інформації.

3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів.

Питання для самостійної роботи:

1. Збір та аналіз наукової інформації

2. Методи збору фактичних матеріалів: виписки, анотації, конспекти. Правила і способи їх складання.

3. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.

Ключові поняття та терміни: інформація, інформаційні потоки, джерела наукової інформації, первинна інформація, вторинна інформація, довідкові фонди, бібліографія, каталог.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Питання 1. Роль інформації у наукових дослідженнях.

Ви вже знаєте, що наукова творчість зводиться до зміни та встановлення нових зв’язків між уже наявними знаннями. Тому «наробітки» наукової думки в публікаціях, винаходах минулого ні в якому разі не повинні вважатися лише історичними етапами розвитку науки. В ідеях минулих років, як реалізованих, так і нереалізованихї у конкретній технічній практиці утримується коловальний евристичний потенціал майбутнього. Перше правило наукової чесності говорить: перед початком будь-якої наукової праці необхідно ознайомитися з усіма джерелами наукової інформації, що присвячені даному питанню.

Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання.

Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорій, гіпотез. Вона є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань; є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% – від інтуїції.

Інформація – це відомості про навколишнє середовище, процеси, що протікають у ньому, події й стани, сприймані людьми, керовані машинами й системами. Інформація – це знання, що є обєктом збереження, перетворення й поширення в системах науково-технічних комунікацій.

Отже інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку.

Наукова інформація поширюється в часі і просторі за певними каналами, засобами, методами. Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників дослідження в процесі наукової комунікації з питань, що належать до їх наукових інтересів.

Щодо наукової комунікації, то наукова комунікація заснована на контактах людей, обумовлених проведення наукових досліджень.

Розрізняють наступні види контактів наукової комунікації:

• робітник – між вченими одного наукового підрозділу (НДІ, лабораторії, відділу, кафедри);

• інформаційний прямий – на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах;

• інформаційний непрямий – переписка, обмін публікаціями;

• інформаційний опосередкований – через спеціальну наукову літературу, радіо, телебачення, кіно.

Слід зазначити, що досить складно визначити грань між інформацією і знаннями, оскільки інформація в строгому сенсі – це знання, включене безпосередньо в комунікативний процес. У загальному випадку інформацію можна визначити як відомості, що є об’єктом збереження, перетворення іпоширення в системі наукових комунікацій. З цього випливає, що не всі відомості, одержані нами, можна віднести до розряду інформації.

Основними ознаками наукової інформації є:

• її одержують в процесі розпізнання закономірностей об’єктивної чутливості, доведеної практикою, і подають у відповідній формі;

• це документовані або публічно оголошуваня відомості про вітчизняні і закордонні досягнення науки, техніки, дослідницько-конструкторської, виробничої і господарської діяльності.

Звичайна форма спілкування студентів, аспірантів, викладачів у сфері наукової інформації твориться на опосередкованому інформаційному контакті, що передбачає використання принципів інформатики – науки, що вивчає будову і загальні властивості наукової інформації, закономірності її створення, перетворення, передачі й використання в різних галузях діяльності людини. Усі види написаних наукових праць інформатика розглядає як наукові документи, що розрізняють за змістом і особливостями узагальненнями інформації.

Інформація – це сукупність будь яких відомостей, даних про стан або зміну явищ і об’єктів реального світу.

Для цілей інформування дані про економічні процеси перетворюються в інформаційні сукупності відповідно до мети дослідження.

За ступенем наукової новизни інформацію в наукових дослідженнях підрозділяють на:

• Нову, що відбиває новизну запропонованого вирішення теоретичного або практичного завдання (наприклад, розробка проекту – положення за нормативним методом планування й обліку витрат на виробництво продукції, заснованого на виявлення відхилень від діючих норм витрат);

• Релевантну, котра раніше містилася в аналогах, тобто прототипі (використання методичних вказівок з класифікації витрат виробництва, відображенню їх на рахунках бухгалтерського обліку).