
- •Донецьк -2012
- •4. Кредитування і контроль …………………………………………………….24
- •1. Характеристика пао кб «ПриватБанк»
- •1.1.Iсторiя
- •1.2.Загальна інформація
- •1.3.Основні показники діяльності кб «ПриватБанк»
- •2.Розрахунково-організаційні показники економічної діяльності банку.
- •3.Фінансовий менеджмент у банку
- •4.Кредитування і контроль
- •5. Аналіз фінансових результатів
- •5.1. Фінансово-економічна характеристика
- •5.2. Аналіз фінансового стану
- •5.3. Аналіз фінансових результатів
- •6. Шляхи удосконалення процесу кредитування пао кб «ПриватБанк»
- •Список використаних джерел
- •Додатки
4.Кредитування і контроль
КФ КБ „ПриватБанк” здійснює кредитну діяльність на основі внутрішньобанківських документів (Положення про кредитну політику банку, Положення про кредитний комітет, Положення про кредитування фізичних та юридичних осіб), а також використовується технологічна карта кредитних операцій юридичних і фізичних осіб (дод. В1).
Кредитування клієнтів здійснює відділ активно-пасивних операцій КФ КБ „ПриватБанк”.
Організаційна структура кредитної функції КФ КБ "ПриватБанк" складається з:
кредитної комісії;
відділу активно-пасивних операцій;
відділу безпеки;
юридичного відділу.
Функції відділу активно-пасивних операцій: підготовка, реєстрація та перевірка основної документації, яка стосується кредитних операцій банку; зберігання кредитних справ; реєстрація позик у бухгалтерських книгах; підтримання юридичних прав банку на заставу шляхом реєстрації вимог до позичальника і передання права власності банку; виставлення клієнтам рахунків на відсоткові платежі за кредитами, комісійними та іншими зборами; звіт про банкрутство клієнта, а також підготовка документації, що попереджує про закінчення строку кредитної угоди.
Функції кредитного комітету: формування кредитної стратегії та кредитної політики; затвердження організаційної структури процесу кредитування; оцінка адекватності резервів на можливі витрати за кредитами; встановлення напрямків диверсифікації кредитного портфеля та відповідних лімітів за галузями, кредитними інструментами, позичальниками; аналіз кредитного ризику портфеля та інших суттєвих ризиків, що пов’язані з кредитуванням; прийняття рішень про надання "великих" кредитів; періодичне списання безнадійних позик. Кредитування Позичальників здійснюється з дотриманням установлених НБУ економічних нормативів діяльності комерційних банків і вимог щодо формування обов'язкових страхових і резервних фондів.
Термінові кредити (кредитні лінії) надаються клієнтам банку, що є резидентами України, як у національній так і в іноземній валюті. Позичальник може бути клієнтом іншого банку. Термін кредитування встановлюється в залежності від запиту клієнта й умов реалізації кредитного проекту. Кредитування переважно здійснюється на термін до 12 місяців. Відхилення від стандартного терміну можливо при наявності обґрунтування в зв'язку зі специфікою проекту, що фінансується. При цьому складається графік погашення кредиту (дод. В2), що відповідає реальній можливості клієнта по обслуговуванню кредиту. При ухваленні рішення про надання кредиту перевага віддається наявності аналітично підтвердженої можливості обслуговування боргу клієнтом. У випадку наявності такої можливості розглядається питання забезпеченості кредиту Банк проводить політику пріоритетності якості кредитного проекту над забезпеченням.
Процес банківського кредитування починається з того, що юридична або фізична особа звертається в банк із заявкою про одержання кредиту. На даному етапі відбувається попередня бесіда з позичальником, який заповнює анкету встановленого зразку (дод. В3) та визначається: вид кредиту, сума, термін, мета, наявність джерел погашення кредиту, наявність забезпечення, вартість.
Потенційному позичальнику – юридичній особі надається перелік документів, що необхідні банку для розгляду питання про надання кредиту. Список документів залежить від виду позичальника, галузі і цільової спрямованості кредиту.
У процесі ознайомлення з потенційним позичальником, юридична особа пише заяву на отримання кредиту (дод. А33) і повинна бути отримана наступна інформація:
форма власності;
час роботи на ринку, ринкова позиція;
інформація про відкриті поточні рахунки, у тому числі в інших банках (дод. В5, В6);
основна інформація про підприємство: засновники, керівництво, структура, продукція і послуги, наявність інсайдерів і пов'язаних осіб (дод. В4);
фінансові показники роботи підприємства (середній обсяг реалізації продукції, товарів чи послуг, надходження по рахункам, структура дебіторської та кредиторської заборгованостей, динаміка зміни товарних запасів, готової продукції, наявність заборгованості перед бюджетом);
- інформація про можливі види забезпеченості кредиту, що може запропонувати позичальник. Визначається наявність поручительств (дод. В7, В8) і гарантій. Вивчаються ліцензії, дозволи та інші документи щодо здійснення діяльності.
Вивчаються зовнішні договори (дод. В9, В10, ВИ, В12, ВІЗ, В14, В15), які згодом передаються в управління валютних операцій і валютного контролю.
Потенційному позичальнику – фізичній особі – СГД надається перелік документів (дод. В16), що необхідні банку для розгляду питання про надання кредиту. Після чого, економіст відділу активно-пасивних операцій вивчає платіжний баланс позичальника, копії діючих кредитних договорів, договорів застави, договорів поруки, пов'язаних з іншими банками, довідки з банків про стан заборгованості по кредитах на поточну дату, засновницькі договори тощо.
У процесі ознайомлення з потенційним позичальником - фізичною особою вивчається така інформація на основі анкети (дод. В17):
вік, наявність постійної роботи, посада ;
стаж;
ділова репутація;
щорічний дохід (дод. В18);
ціль кредиту;
забезпеченість.
заява на отримання кредиту (дод. В19).
Розрахунок фінансового стану позичальника – фізичної особи здійснюється за показниками, наведеними в дод. В20, В21.
Проводиться оцінка фінансового стану позичальника, його класифікація на основі аналізу балансу (дод. В22, В23, В24, В25), звіту про фінансові результати, розраховуються економічні показники та аналізуються грошові потоки (дод. В26, В27); перевіряється бізнес-план (дод. В28), наявність альтернативних джерел погашення кредиту.
Розрахунок фінансового стану позичальника – юридичної особи здійснюється відповідно показників (дод. В29) за допомогою комп'ютерної програми, результати представлені у вигляді таблиці (дод. В30).
Після отримання документів по предмету застави (дод. В31, В32, В33) для проведення оцінки виконується запит до Державного реєстру застав рухомого майна і/або Державного реєстру іпотек про наявність у потенційного позичальника застав на момент розгляду заяви на одержання кредиту.
Обстеження на місці майна, що запропоновано у якості застави. Здійснення оцінки предмету застави на основі Положення «Про методичні підходи до оцінки товарних запасів» (дод. В34). У випадку наявності діючих кредитів, що пов'язані з даним позичальником, одночасно перевіряється наявність, стан, умови збереження і достатність майна по всіх діючих договорах застави. У разі виявлення будь-якої невідповідності предмету застави діючому договору застави складається відповідна службова записка на ім'я начальника управління кредитування, яку підписує начальник відділу оцінки і заставних операцій. Подальшу роботу щодо виявлених розбіжностей з умовами діючих договорів застави веде сектор моніторингу заставних операцій. Перевірка документів по наданому в заставу майну (звірення опису майна, пропонованого в заставу, з накладними, даними балансу, іншими правовстановлюючими документами).
Складається висновок про ринкову вартість застави та вартість для застави (дод. В35). Термін висновку залежить від виду застави, його унікальності і необхідної терміновості. Потім укладається договір застави (дод. В36, В37) або договір іпотеки (дод. В38). У випадку, якщо в заставу пропонуються цінні папери (дод. В39, В40, В41), їх оцінку і подальший моніторинг документів (дод. А36, А37, В42, В43) здійснює управління цінних паперів головного банку.
Інколи в якості застави позичальник пропонує векселі (дод. В44, В45, В46, В47). При цьому проводиться експертиза векселів (дод. В48) і укладається договір застави векселів (дод. В49).
Остаточне узгодження з потенційним позичальником умов кредитування (вид кредиту, періодичність сплати відсотків, графік погашення, вид і сума забезпечення, цільове використання та ін.)
Складання висновку на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності позичальника, перевірки ТЕО (бізнес-плану), висновку про вартість застави, інформації про кредитну історію. Загальний термін виконання операцій, зазначених у розділі 2 даної технологічної карти – не більш 7 днів з моменту надання позичальником повного пакета документів.
Зведений висновок і пакет документів потенційного позичальника передаються на розгляд відповідного колегіального органу банку (Рада, Правління, Кредитний комітет), що уповноважений приймати рішення по наданню кредиту в залежності від характеру кредитної операції. Рішення про надання кредиту оформлюється протоколом (дод. В50), укладається кредитний договір (дод. А35).
При ухваленні рішення про надання кредиту, дані про кредитний договір заносяться в книгу реєстрації кредитів, кредитному договору привласнюється порядковий номер. З пакета документів потенційного позичальника формується кредитна справа (окремо по кожному позичальнику). Виписка з протоколу засідання уповноваженого органа по прийнятому рішенню підшивається до кредитної справи.
Готується розпорядження на відкриття позичальникові позичкового рахунка (дод. В51), рахунка сплати відсотків, а також, у разі якщо кредит надається у вигляді кредиту частками або кредитній лінії, позабалансових рахунків 9129/1 та 9129/2. У розпорядженні на відкриття рахунків указується:
найменування позичальника;
поточний рахунок позичальника;
балансовий номер позичкового рахунка;
валюта, у якій необхідно відкрити рахунок.
Розпорядження підписує начальник відповідного сектору управління кредитування.
На підставі отриманого від управління кредитування розпорядження, позичальникові відкривається позичковий рахунок і рахунок сплати відсотків.
На основі затверджених типових договорів готується кредитний договір (кількість екземплярів договору визначається характером конкретної кредитної операції) і організується його підписання сторонами. У випадку внесення в кредитний договір суттєвих, у порівнянні з затвердженим шаблоном договору, змін, такий договір перед підписанням його сторонами повинний бути завізований фахівцем юридичного управління банку.
Перевірка наданих для оформлення договору застави документів, описів, переліків, документів на право власності.
На підставі експертного висновку відділу оцінки і заставних операцій про вартість забезпечення вноситься запис у журнал заявок для оформлення договорів застави:
номер кредитного договору;
найменування позичальника;
найменування заставодавця;
сума кредиту;
відсоткова ставка;
термін кредиту;
сума застави відповідно до оцінки;
гривневий еквівалент вартості застави за курсом НБУ.
Оформлення договорів застави здійснюється відповідно до положень Законів України «Про заставу», «Про іпотеку». Позичальник здійснює страхування закладеного майна на користь банку. Вибір страхової компанії здійснюється за узгодженням з банком. Укладений договір застави з додатками передається в грошове сховище банку на збереження, ксерокопія договору застави передається в управління кредитування і зберігається в кредитній справі.
Економіст управління кредитування на підставі підписаного сторонами кредитного договору здійснює внесення до ОДБ.
Заявка про відкриття нового кредитного договору у електронному вигляді надходить до начальника/заступника начальника управління кредитування, який перевіряє та підтверджує її (у разі відповідності її змісту рішенню відповідного колегіального органу банку про здійснення кредитної операції). Після підтвердження заявка повертається у електронному вигляді до економіста управління кредитування, який здійснював її оформлення.
Економіст управління кредитування після отримання підтвердженої заявки про відкриття нового кредитного договору здійснює відкриття у ОДБ нового кредитного договору за допомогою задачі «Відкриття договору», де заповнює всі необхідні параметри:
номер рахунку з обліку кредиту;
номер рахунку з обліку нарахованих доходів по кредиту;
номери основних та додаткових рахунків по договору (9129, рахунки обліку відсотків);
тип оплати відсотків (щомісячно, у кінці строку, починаючи з дати);
категорія ризику.
На підставі укладених договорів забезпечення (договорів застави, поручительства, гарантії) економіст управління кредитування готує розпорядження бухгалтерії банку про оприбуткування на відповідні позабалансові рахунки сум забезпечення по кредиту (дод. В52, В53). Розпорядження підписує начальник відповідного сектору управління кредитування. Позабалансовий облік забезпечення ведеться в розрізі позичальників. Копії оприбуткованих договорів забезпечення підшиваються в кредитну справу позичальника.
На підставі укладеного договору застави здійснюється:
перевірка інформації, внесеної у договір застави;
готується розпорядження на внесення зведень про заставу/іпотеку до Державного реєстру обтяжень рухомого майна/Державного реєстру іпотек; заповнюється і передається «Заява про реєстрацію обтяження рухомого майна» до Інформаційного Центру і/або нотаріусу «Повідомлення про реєстрацію іпотеки»,
контролюється правильність внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна/Державний реєстр іпотек;
- вноситься інформація про заставу/іпотеку в ОДБ, базу «Договори застав».
Економіст управління кредитування передає копії договору застави та кредитного договору до страхової компанії та здійснює контроль:
- за підписанням страховою компанією договору страхування закладеного майна (наявність договору страхування);
- за сплатою позичальником рахунків страхової компанії.
Копії страхових договорів, завірені страховою компанією, підшиваються в кредитні справи позичальників.
Кредитна справа зберігається в управлінні кредитування. Передача кредитної справи або кожного з документів із кредитної справи в інші підрозділи банку проводиться шляхом обов'язкового запису про це в журналі руху кредитних справ. Особа, яка отримує документи, так само як і та, що їх повертає, розписується про це в журналі.
Надання кредиту юридичній особі: позичальник (юридична особа) у терміни, оговорені в кредитному договорі, зобов'язаний надати договори, рахунки, платіжні доручення на оплату, а також заявку з зазначенням необхідної суми кредитних коштів (при кредитуванні по кредитній лінії або кредитами частинами). Заявка перевіряється економістом управління кредитування і затверджується начальником відповідного сектору управління кредитування. Заявка акцептується Головою Правління банку.
Економіст управління кредитування здійснює перевірку: призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні, цільовому призначенню за кредитним договором; відповідності суми перерахування – умовам кредитного договору; первинних документів, наданих позичальником.
При кредитуванні експортно-імпортних операцій, економіст управління кредитування зобов'язаний погодити проведення платежу з управлінням валютних операцій і валютного контролю.
Після перевірки наданих документів економіст управління кредитування вводить за допомогою операції «Надання кредиту» у програмі «Кредитний інспектор» ОДБ дані для автоматичного формування меморіального ордеру (або валютного меморіального ордеру по валютних кредитах) на видачу кредиту. Після формування меморіального ордеру на надання кредиту автоматично формуються ще два меморіальних ордери: на нарахування комісії за розрахункове обслуговування за кредитом у відповідності до умов кредитного договору та на списання комісії з поточного рахунку позичальника. Сформовані меморіальні ордери у електронному вигляді автоматично потрапляють на контроль до начальника управління кредитування (заступника начальника управління кредитування).
Після контролю та підтвердження у програмі «Начальник кредитного управління» ОДБ меморіальні ордери у електронному вигляді автоматично потрапляють на виконання операціоністу, за яким закріплений даний клієнт-позичальник. Операціоніст операційного (валютного) управління банку виконує меморіальні ордери.
Після виконання операціоністом меморіальних ордерів, що надійшли до нього у електронному вигляді, кредитний інспектор роздруковує меморіальні ордери (на надання кредиту, на нарахування та списання комісії), на яких вказані прізвища осіб, що їх формували, контролювали та виконували (економіст управління кредитування, начальник управління кредитування/або його заступник, операціоніст), та підшиває їх до кредитної справи.
Після перевірки наданих документів економіст управління кредитування готує ордер-розпорядження про видачу кредиту. Ордер-розпорядження підписує економіст управління кредитування і затверджує начальник відповідного сектору управління кредитування. Розпорядження передається в операційне (валютне) управління операціоністу, що обслуговує даного позичальника.
Економіст операційного (валютного) управління банку, одержавши ордер-розпорядження про надання кредиту, проставляє на екземплярах управління кредитування штамп, підпис і здійснює виконання розпорядження.
У випадку надання кредиту в іноземній валюті з наступною конвертацією позичальник зобов'язаний подати заявку на конвертацію валюти в управління валютних операцій і валютного контролю до 11:30 операційного дня надання кредиту.
У разі надання кредиту фізичній особі через касу банку (надання кредиту готівкою) економіст управління кредитування вводить за допомогою операції «Надання кредиту» у програмі «Кредитний інспектор» ОДБ дані для автоматичного формування видаткового касового ордеру. Після формування видаткового касового ордеру автоматично формуються ще два ордери:
Меморіальний на нарахування комісії за розрахункове обслуговування за кредитом у відповідності до умов кредитного договору;
Прибутковий касовий ордер на сплату комісії позичальником через касу банку. Сформовані ордери у електронному вигляді автоматично попадають на контроль до начальника управління кредитування (заступника начальника управління кредитування).
Після контролю та підтвердження у програмі «Начальник кредитного управління» ОДБ ордери у електронному вигляді автоматично поступають на виконання до бухгалтера-контролера каси банку та касира видаткової каси.
Бухгалтер-контролер роздруковує видатковий касовий ордер, що надійшов до нього у електронному вигляді, проставляє на ньому свій підпис та надає ордер клієнту-позичальнику для отримання кредиту у видатковій касі.
Касир видаткової каси звіряє особисті документи клієнта-позичальника з даними, що вказані у видатковому ордері, підтверджує виконання видаткового ордера, що надійшов до нього у електронному вигляді та здійснює надання готівкових коштів позичальнику.
Кредитний інспектор роздруковує ордери на яких вказані фамілії осіб, що їх формували, контролювали та виконували (економіст управління кредитування, начальник управління кредитування/або його заступник, бухгалтер-контролер), та підшиває їх до кредитної справи. У разі надання кредиту фізичній особі у безготівковій формі (тобто шляхом зарахування кредитних коштів на поточний / картковий рахунок позичальника) операції здійснюються аналогічно до порядку, що викладений у пп. 5.1.3.1 - 5.1.3.4 технологічної карти (дод. В1).
Економіст управління кредитування протягом усього терміну дії кредитного договору здійснює контроль: виконання позичальником умов кредитного договору; цільового використання кредитних коштів; своєчасного і повного погашення кредиту і відсотків; грошових потоків на рахунках позичальника; підтримує ділові контакти з позичальником; проводить перевірки фінансового стану позичальника фінансової ефективності заходу, що кредитується. При цьому економіст управління кредитування веде форми: «Кредитна історія позичальника» і «Кредитна документація позичальника», вчасно вносячи в них відповідні зміни і доповнення.
Перевірка наявності предмету застави проводиться відповідно до графіку, що складається на кожен місяць і узгоджується з начальником управління кредитування. За результатами перевірки складається акт перевірки закладеного майна, що підписують економіст сектора моніторингу заставних операцій або економіст відділу оцінки та заставних операцій, що проводив перевірку, і уповноважений представник заставодавця. Акт перевірки затверджується завідувачем сектора моніторингу заставних операцій.
Перевірка цільового використання кредитних коштів проводиться в міру одержання позичальником і оприбуткування їм у первинному обліку товарів, робіт, послуг, оплачених за рахунок наданих кредитних ресурсів. Терміни перевірки цільового використання кредитних ресурсів залежать від специфіки діяльності позичальника, умов його договорів з контрагентами. За результатами перевірки складається акт перевірки цільового використання. Акт підписується економістом управління кредитування, що проводив перевірку, і уповноваженим представником позичальника. Акт перевірки затверджується начальником управління кредитування Або начальником відповідного сектора управління кредитування.
Кожний з наданих кредитів повинний бути проаналізований і класифікований на перше число кожного місяця у відповідності до Положення «Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат по кредитним операціям банків», що затверджене Постановою Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 р. і методики оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку).
Протягом терміну дії кредитного договору з ініціативи кожної зі сторін може ставитися питання про зміну умов кредитування. Прохання про зміну умов кредитування з боку позичальника оформляється обґрунтованим листом-клопотанням з наданням усіх розрахунків і документів. Зміна умов кредитування оформляється додатковою угодою сторін, що є невід'ємною частиною кредитного договору. Економіст управління кредитування вносить відповідні зміни в ОДБ (задача «Редагування параметрів договорів»), які далі контролюються та остаточно підтверджуються у електронному вигляді начальником управління кредитування.
Фахівець управління кредитування формує відомість нарахованих відсотків (дод. В54). При груповому нарахуванні відсотків (якщо нараховуються відсотки одночасно за декількома кредитними угодами) відомість нарахованих відсотків підписується економістом і начальником управління кредитування. При індивідуальному нарахуванні відсотків (якщо відсотки нараховуються за однією кредитною угодою) відомість нарахованих відсотків підписується начальником відповідного сектору управління кредитування. Підписана відомість передається в операційний відділ. Відсотки по кредитах нараховуються відповідно до умов кредитних договорів і облікової політики банку, але не рідше одного разу на місяць.
Порядок оплати відсотків визначається кредитним договором. Економіст управління кредитування здійснює контроль своєчасної сплати нарахованих відсотків. У випадку несвоєчасної сплати відсотків економіст управління кредитування сповіщає про це начальника відповідного сектора управління кредитування.
При несплаті відсотків у терміни, встановлені кредитним договором, сума відсотків автоматично переноситься на рахунок прострочених відсотків.
Економіст управління кредитування зобов'язаний повідомити позичальника про факт несплати відсотків, надати йому номер рахунка для сплати прострочених відсотків. Економіст управління кредитування готує розпорядження на відкриття відповідних рахунків. Розпорядження підписує начальник відповідного сектора управління кредитування.
На підставі отриманого від управління кредитування розпорядження позичальникові відкриваються відповідні рахунки. Економіст управління кредитування робить розрахунок пені по прострочених відсотках відповідно до умов кредитного договору і контролює її оплату.
Погашення кредиту може здійснюватись позичальником в готівковій Або безготівковій формі. Погашення кредиту здійснюється позичальником у валюті, у якій був наданий кредит. Заборгованість за кредитом може бути погашена третіми особами у випадку, якщо це передбачено кредитним договором (дод. В55).
Після погашення позичальником заборгованості за кредитом економіст управління кредитування готує розпорядження: про списання сум забезпечення по кредиту; про списання зобов'язань банку по кредитуванню з позабалансового рахунка 9129; на виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна/Державного реєстру іпотек. Розпорядження підписує начальник відповідного сектору управління кредитування.
Економіст сектора моніторингу заставних операцій управління кредитування заповнює і передає в Інформаційний Центр/нотаріусові «Заяву про виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна/Повідомлення про виключення запису з Державного реєстру Іпотек», контролює виключення запису з реєстрів та бази «Договори застав» .
Економіст управління кредитування готує лист у нотаріальну контору про зняття заборони на відчуження предмета іпотеки. Лист підписується керівництвом банку. Економіст управління кредитування готує кредитну справу позичальника до передачі в архів банку. Відповідальний за ведення архіву банка приймає кредитні справи, що надходять, по описі. Один екземпляр опису передається в управління кредитування.
У випадку нездатності зробити своєчасне погашення кредиту позичальник, до настання терміну повернення кредиту, може надати в банк лист-клопотання з проханням про продовження терміну дії кредитного договору. У листі повинні бути відображені наступні моменти: об'єктивні причини, по яких позичальник не може повернути кредит у термін; термін, необхідний позичальникові для повернення кредиту.
Сектор моніторингу заставних операцій робить перевірку закладеного майна. За результатами перевірки складається акт.
Економіст управління кредитування готує: інформацію про фінансовий стан позичальника на момент пролонгації і про хід кредитування (суми видач і погашень, заборгованість за кредитом і відсотками, Інформація про своєчасність погашення відсотків, перелік, стан і оцінка закладеного майна, інша інформація).
Економіст управління кредитування готує розпорядження на перенесення заборгованості за овердрафтом на відповідний рахунок. Розпорядження підписує начальник відповідного сектору управління кредитування.
Контроль продовження страховою компанією договору страхування на період пролонгації кредиту. Заповнення 1 зразка «Заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна» до Інформаційного Центру і/або нотаріусові «Повідомлення про реєстрацію змін іпотеки», контролює правильність внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна/Державного реєстру іпотек.
Робота з проблемними кредитами виконується у відповідності до внутрішньобанківського Порядку роботи із примусового погашення проблемних кредитів.
Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики передбачає, що на підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийняте забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування (дод. В56).
Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності тощо.