Національна проблема. Розпад і припинення існування чср.

Під час економічної кризи 1929–1933 рр. загострилися соціаль­ні, а ще більше – національні протиріччя в країні. Райони, де про­живала німецька меншина, найбільше постраждали від кризи. Цим вирішив скористатися Гітлер. У Чехії було створено Судето-німецьку партію на чолі з К. Генлейном, яка домагалася автономії Судетської області, заселеної переважно німцями. На Німеччину орієнтувалася також Словацька національна партія Глінки, що вимагала автономії Словаччини.

На теренах Карпатської України та Словаччини угорські націона­льні партії виступали за приєднання цих земель до Угорщини. Поряд із ними діяли політичні партії, які прагнули автономії для Карпат­ської України.

У березні 1938 р. Гітлер заявив, що не бажає миритись із гноблен­ням німців у Чехо-Словаччині. За наказом Берліна судетські німці почали висувати вимоги національно-територіальної перебудови Чехословаччини. Велика Британія від початку заявила, що відмовля­ється надати гарантії Чехословаччині, та закликала ЇЇ лідерів піти на поступки Німеччині. Така позиція Великої Британії підштовхнула Гітлера до рішучих дій.

У травні 1938 р. Німеччина почала концентрувати війська на кор­донах Чехословаччини.

Чехословацький уряд виявив твердість і оголосив часткову мобілі­зацію. Спроби організувати масові безпорядки були невдалими, Гітлер змушений був відступити. Але конфлікт не було ліквідовано. Для розв'язання кризи прем'єр-міністр Великої Британії Чемберлен двічі зустрічався з Гітлером. Вони домовилися, що справу буде вирішено на міжнародній конференції. Зустріч керівників урядів Англії, Франції, Німеччини та Італії відбулась у Мюнхені 29–30 вересня 1938 р. Пред­ставників Чехословаччини навіть не запросили. На зустрічі фактично прийняли німецькі вимоги, подані Чехословаччині у вигляді ультима­туму. Головною з них була передача Німеччині судетських територій, де, за словами Гітлера, «катують» німців та їх треба захистити.

Чехословаччина, залишившись віч-на-віч із Німеччиною, змуше­на була поступитися тиску. Виконання договору між СРСР і Чехо-словаччиною, укладеного в 1935 р., залежало від дій Франції, яка, підписавши Мюнхенську угоду, фактично зрадила Чехо-Словаччину. Додатковий протокол до радянсько-чехословацького договору перед­бачав, що допомога у випадку агресії надаватиметься лише за умови, якщо Франція підтримає жертву нападу.

У жовтні німецькі війська окупували Судетську область. Польщі ЧСР вимушена була віддати Тешинську Сілезію. У листопаді 1938 р. за рішенням І Віденського арбітражу Угорщині було передано части­ну Словаччини і Карпатської України.