
- •1. Рівні наук досл мв
- •2. Дефініювання міжнародних відносин
- •Географічний парадокс;
- •Проблема ірреальності мв.
- •3. Теорія мв, обєкт, предмет, ф-ії
- •1) Наукові ф-ії:
- •2) Прикладні:
- •4. Тмв в системі наук
- •5. Особливості зародження і р-ку науки про мв.
- •6.Ідеалістичний характер науки про мв на початках становлення та його причини.
- •7. Хронологічна періодизація науки про міжнародні відносини та її взаємозв'язок з розвитком методологічних підходів.
- •8. Наукові дискусії.
- •9. Зміст поняття міжнародна система та особливості його трактування у сучасній теорії міжнародних відносин.
- •10. Ідеалізм
- •11. Реалізм
- •12. Інституціоналізм.
- •13 Ідеалістично-реалістична природа інституціоналізму.
- •14. Ідеалізм, реалізм, інституціоналізм, структуралізм.
- •15. Меркантилізм й економ лібералізму та зв'язок з реалізмом і ідеалізмом.
- •16. Функціоналізм
- •17. Теоритичне обгрунтування імперіалізму і р-к геополітики.
- •18. Зовнішня політика держави у теоретичній концепції Гумпловича.
- •19. Маккіндер
- •20. Мехен.
- •21. Спайкмен
- •23. Критичне переосмислення імперіалізму в теорії імперіалізму. Гобсон
- •24. Теорія суспільно-економічних формацій к.Маркса.
- •26. Політичний ідеалізм у концепціях Дж. Бентама та і.Канта.
- •27.Теологічний ідеалізм ф.Аквінського. Критерії справедливості війни.
- •29. Ідеалістична парадигма в науці про міжнародні відносини. В.Вільсон, н.Анджел,
- •31. Соціологічний підхід м.Вебера та його значення у теорії політичного реалізму.
- •32.Формування нового світового порядку після Другої Світовох війни.
- •34. Принципи політичного реалізму у концепції г.Моргентау.
- •35. Теорія „балансу сил" та її вплив на політичний реалізм.-Критичне переосмислення теорії „балансу сил" у концепціях г.Кісінджера та н.Спайкмена.
- •38.Сцієннтистська (біхевіористична) революція та її особливості.
- •39. Утвердження біполярної системи й експланаційні можливості теорії систем. Каплан. Моделскі.
- •45. Особливості становлення неореалізму. Теорія гегемонічної стабільності.
- •46. Найважливіші збіжності і відмінності класичної теорії політичного реалізму та неореалізму.
- •47 Основні принципи неореалізму та неолібералізму.
- •48.Теорія гегемонічних циклів та її звязок з неореалізмом. Кеннеді та Олсан.
- •49.Теорія взаємозалежності та неолібералізм. Когейн, Най, Розенау.
- •50.Принципи
- •51. Режимна теорія і Третя дискусіяв науці про мв.
- •52. Зміст теорій неоімперіалізму.
- •53. Особливості неоструктуралізму. Гальтунг і Валлерстайн.
- •54. Чинники політичної залежності держав у концепції Холсті.
- •55. Расові теорії та їх вплив на зовнішню політику держав світу.
- •56. Цивілізацій ний підхід у теорії міжнародних відносин. Наукові концепції Тойнбі та Хантінгтона.
- •57. Теорія інформаційної цивілізації у концепції Тоффлера.
- •58. Причини та особливості сучасної кризи теорії міжнародних відносин.
18. Зовнішня політика держави у теоретичній концепції Гумпловича.
Представник соціального дарвінізму.
Праці – “Раса і держава”, “Расова боротьба”
Вважав, що предметом дослідження можуть бути лише соціальні групи, оскільки людина здатна ефективно боротися за своє існування, лише перебуваючи в них. Боротьба соціальних груп – вічний закон боротьби за існування та зумовлюється матеріальними чинниками. Історія людства – постійна боротьба між групами, оскільки одна намагається підпорядкувати іншу.
Функції держави:
захист матеріальних і духовних основ існування спільноти;
підпорядкуванння собі інших спільнот або змушування до підпорядкування власним інтересам.
Основний закон відносин між державами – постійна боротьба за пролягання лінії кордону – розширення власної території так і свобода дій через кордон.
Вторинні закони:
гарант власної безпеки – нагромадження могутностіі зменшення могутності в противників;
дії д-ви спрямовуються на досягнення найкращих результатів;
основою зовн політики є воєнна сила, яка прямо визначає статус держави та її активність у міжнародному середовищі.
19. Маккіндер
Г.М- англ вчений-геополітик, економіст, автор концепції “серединної землі” або Хартленду. Автор доповіді “Географічна вісь історії” 1904.
надавав перевагу сухопутним державам, вважав їх географічне положення загрозливим для морських держав.
Змістом схеми яка стала класичною є певне приближення земної кулі до моделі, я якій він віділяє континенти, які називає островами. Він поянює це ефектом стягування геопростору під впливом розвитку траспотру, що скорочує відстані та зближує країни і народи. Європа Азія і Африка утворюють єдиний масив суші – World Island. У центрі світового острову розташований Осьовий Ареал, який є природною фортецею (Пн – Північний Льодовитий океан, Пд – Пустеля Середньої Азії, Гори Паміру, Гімалаї, Сходу – Гори Сх. Сибіру та Тихий океан).
Хартленд оточують внутрішній півмісяць (Німеччина, Австрія, Туреччина, Індія, Китай) та зовнішній півмісяць (Британія, Канада, Сполучені Штати Америки, Південна Африка, Австралія). Всі найбільші світові експансії зароджувалися і виходили з хартленду. Особливості хартленду (Євразії): величезна площа, яка дорівнює 1\2 усіх земель земної кулі, недоступність з боку океану, переважно степова територія, має великі пасовища та достатньо оазисів, які живляться річками. Таким чином Євразія багата ресурсами, непроникна з боку морських територій і в наслідок цього вісь світової політики.
20. Мехен.
Адмірал американського військового флоту. Автор книги “Вплив морської могутності на історію” 1890. Формула морської могутності: військовий флот + торговий флот + військово-морські бази = морська могутність країни.
Морська сила нації визначається умовами:
1. Географічне положення д-ви, протяжність сухопутних кордонів, можливість морських комунікацій з іншими країнами.
2. “Фізична конфігурація” морського узбережжя і кількість портів, тут розташованих. Від цього залежить процвітання портів і їх стратегічна захищеність.
3. Протяжність території.
4. Статистична кількість населення. Це важливо для здатності д-ви будувати та обслуговувати кораблі.
5. Національний характер- здатність народу займатися торгівлею.
6. Політичний характер правління, можливість політ еліт створити могутню морську силу.
могутність нації є результатом цілеспрямованої політики її політичного керівництва, обєктивних чинників не достатньо.
інструментом досягнення багатства і процвітання д-ви є світова торгівля.
США покликані виконувати провідну роль у світовій політиці, мають унікальне геополітичне положення і мають панувати у 2 Америках, 2 океанах і встановлення світового панування через проникнення в інші океани і захоплення Євразії. Така політика має бути спрямована на встановлення торгової цивілізації на чолі зі США, головне завдання – підтримання вільної торгівлі.