
- •1. Рівні наук досл мв
- •2. Дефініювання міжнародних відносин
- •Географічний парадокс;
- •Проблема ірреальності мв.
- •3. Теорія мв, обєкт, предмет, ф-ії
- •1) Наукові ф-ії:
- •2) Прикладні:
- •4. Тмв в системі наук
- •5. Особливості зародження і р-ку науки про мв.
- •6.Ідеалістичний характер науки про мв на початках становлення та його причини.
- •7. Хронологічна періодизація науки про міжнародні відносини та її взаємозв'язок з розвитком методологічних підходів.
- •8. Наукові дискусії.
- •9. Зміст поняття міжнародна система та особливості його трактування у сучасній теорії міжнародних відносин.
- •10. Ідеалізм
- •11. Реалізм
- •12. Інституціоналізм.
- •13 Ідеалістично-реалістична природа інституціоналізму.
- •14. Ідеалізм, реалізм, інституціоналізм, структуралізм.
- •15. Меркантилізм й економ лібералізму та зв'язок з реалізмом і ідеалізмом.
- •16. Функціоналізм
- •17. Теоритичне обгрунтування імперіалізму і р-к геополітики.
- •18. Зовнішня політика держави у теоретичній концепції Гумпловича.
- •19. Маккіндер
- •20. Мехен.
- •21. Спайкмен
- •23. Критичне переосмислення імперіалізму в теорії імперіалізму. Гобсон
- •24. Теорія суспільно-економічних формацій к.Маркса.
- •26. Політичний ідеалізм у концепціях Дж. Бентама та і.Канта.
- •27.Теологічний ідеалізм ф.Аквінського. Критерії справедливості війни.
- •29. Ідеалістична парадигма в науці про міжнародні відносини. В.Вільсон, н.Анджел,
- •31. Соціологічний підхід м.Вебера та його значення у теорії політичного реалізму.
- •32.Формування нового світового порядку після Другої Світовох війни.
- •34. Принципи політичного реалізму у концепції г.Моргентау.
- •35. Теорія „балансу сил" та її вплив на політичний реалізм.-Критичне переосмислення теорії „балансу сил" у концепціях г.Кісінджера та н.Спайкмена.
- •38.Сцієннтистська (біхевіористична) революція та її особливості.
- •39. Утвердження біполярної системи й експланаційні можливості теорії систем. Каплан. Моделскі.
- •45. Особливості становлення неореалізму. Теорія гегемонічної стабільності.
- •46. Найважливіші збіжності і відмінності класичної теорії політичного реалізму та неореалізму.
- •47 Основні принципи неореалізму та неолібералізму.
- •48.Теорія гегемонічних циклів та її звязок з неореалізмом. Кеннеді та Олсан.
- •49.Теорія взаємозалежності та неолібералізм. Когейн, Най, Розенау.
- •50.Принципи
- •51. Режимна теорія і Третя дискусіяв науці про мв.
- •52. Зміст теорій неоімперіалізму.
- •53. Особливості неоструктуралізму. Гальтунг і Валлерстайн.
- •54. Чинники політичної залежності держав у концепції Холсті.
- •55. Расові теорії та їх вплив на зовнішню політику держав світу.
- •56. Цивілізацій ний підхід у теорії міжнародних відносин. Наукові концепції Тойнбі та Хантінгтона.
- •57. Теорія інформаційної цивілізації у концепції Тоффлера.
- •58. Причини та особливості сучасної кризи теорії міжнародних відносин.
15. Меркантилізм й економ лібералізму та зв'язок з реалізмом і ідеалізмом.
Меркантилісти першими запропонували теорію міжнародної торгівлі. Вони вважали, що багатство країн повністю залежить від кількості золота та срібла, котре вони мають, а джерело багатства – зовнішня торгівля. Проте вони вважали золотовалютні запаси відносним добром (багатство відносно інших д-в). Чим багатші ми, тим більше ми можемо інвестувати у військову сферу- економічна могутність – військова могутність. В реалізмі також розглядається відносна могутність – чим могутнішими стаємо ми, тим слабшими є інші д-ви.
Економ лібералізм – передбачає свободу торгівлі і вільну конкуренцію. Користь від торгівлі є абсолютним благом (кожна сторона отримує певний прибуток, що і допомагає державам співпрацювати. Хто торгує, той не воює. (Анжел)
Найкращою запорукою є утвердження миру в світі.
16. Функціоналізм
Виник у 30-ті рр ХХ ст. Його заснував британський соціолог Девід Мітрані. Функц підхід – для розвязання майбутніх проблем слід створити МО.
МО створюються тоді, коли між державами у сфері певних проблем виникають спільні інтереси і необхідність співпраці для вирішення уих проблем;
ф-ії МО розширюються і ускладнюються, МО охоплюють спочатку обмежену область потреб і можливостей співробітництва, а потім розширяються як у кількісному так і в якісному вимірі підвищення рівня іетенсивності співпраці;
можливість забезпечення миру шляхом поступової ліквідації державного суверенітету;
система МВ повинна бути замінена світовою федерацією;
Функціоналізм пропонує не просто розширення міжнародного співробітництва в окремих сферах, а бачить в ньому шлях до досягнення політичної цілі – інтеграції держав у більш широку спільноту через поступове відмирання їхніх суверенітетів.
Зв'язок з ідеалізмом: як функціоналісти, так і ідеалісти вважають, що люди прагнуть до співпрці, інструментом підтримання миру у світі є МО, з інституціоналізмом- основою співпраці є інтерес і створенняМО.
17. Теоритичне обгрунтування імперіалізму і р-к геополітики.
Кін 19 ст- 1865- 1914- епоха імперіалізму.
Теорія імперіалізму пояснювала експансії великих держав з доп розгляду процесів колонізації. Вважали, що імперіалістична політика д-в викликана не обєктивними чинниками, а економічними чинниками, повязаними із закономірностями капіталістичного нагромадження. Почав аргументацію теорії імперіалізму Гобсон. Під імперіалізмом Дж. Гобсон мав на увазі політику провідних капіталістичних держав 19-20 ст., спрямовану на зовнішню експансію й боротьбу за колоніальні володіння з метою розширити ринки для тих товарів і капіталу, які вони не можуть продати або використати в середині країни. Він зазначає те, що при сучасному рівні розвитку промисловості рівень накопичення й можливості виробництва обганяють рівень споживання в суспільстві. Це і є причиною імперіалістичної політики д-в. Не знаходячи прибуткового використання капіталу всередині країни для них немає іншого вибору, як звернутися до політичної анексії колоній як засобу отримання додаткового простору для застосування надлишкового капіталу.
Геополітичні ідеї в класичному розумінні виникають в к. 19 на поч 20 ст. До засновників класичної геополітики кінця 19- першої пол 20 ст можна віднести таких авторів, як ф. Ратцель, Р. Челлен, А.Т. Мехен, X. Маккіндер.
Німецький геополітик Грабовський вважав, що для того, щоб геополітика могла зявитися на світ, повинна була наступити епоха імпералізму, для якої як в економіці, так і в політиці характерним є прагнення до розширення простору. Геополітики враховували географічний фактор, основою став географічний детермінізм.
Геополітика надавала нормат базу для обгрунтування експансій, виправдовувала загарбницьку політику.
Як геополітика, так і імперіалізм бачили головним завданням д-ви у розширенні держ простору і вважали, що війни є неминучими.