- •1. Рівні наук досл мв
- •2. Дефініювання міжнародних відносин
- •Географічний парадокс;
- •Проблема ірреальності мв.
- •3. Теорія мв, обєкт, предмет, ф-ії
- •1) Наукові ф-ії:
- •2) Прикладні:
- •4. Тмв в системі наук
- •5. Особливості зародження і р-ку науки про мв.
- •6.Ідеалістичний характер науки про мв на початках становлення та його причини.
- •7. Хронологічна періодизація науки про міжнародні відносини та її взаємозв'язок з розвитком методологічних підходів.
- •8. Наукові дискусії.
- •9. Зміст поняття міжнародна система та особливості його трактування у сучасній теорії міжнародних відносин.
- •10. Ідеалізм
- •11. Реалізм
- •12. Інституціоналізм.
- •13 Ідеалістично-реалістична природа інституціоналізму.
- •14. Ідеалізм, реалізм, інституціоналізм, структуралізм.
- •15. Меркантилізм й економ лібералізму та зв'язок з реалізмом і ідеалізмом.
- •16. Функціоналізм
- •17. Теоритичне обгрунтування імперіалізму і р-к геополітики.
- •18. Зовнішня політика держави у теоретичній концепції Гумпловича.
- •19. Маккіндер
- •20. Мехен.
- •21. Спайкмен
- •23. Критичне переосмислення імперіалізму в теорії імперіалізму. Гобсон
- •24. Теорія суспільно-економічних формацій к.Маркса.
- •26. Політичний ідеалізм у концепціях Дж. Бентама та і.Канта.
- •27.Теологічний ідеалізм ф.Аквінського. Критерії справедливості війни.
- •29. Ідеалістична парадигма в науці про міжнародні відносини. В.Вільсон, н.Анджел,
- •31. Соціологічний підхід м.Вебера та його значення у теорії політичного реалізму.
- •32.Формування нового світового порядку після Другої Світовох війни.
- •34. Принципи політичного реалізму у концепції г.Моргентау.
- •35. Теорія „балансу сил" та її вплив на політичний реалізм.-Критичне переосмислення теорії „балансу сил" у концепціях г.Кісінджера та н.Спайкмена.
- •38.Сцієннтистська (біхевіористична) революція та її особливості.
- •39. Утвердження біполярної системи й експланаційні можливості теорії систем. Каплан. Моделскі.
- •45. Особливості становлення неореалізму. Теорія гегемонічної стабільності.
- •46. Найважливіші збіжності і відмінності класичної теорії політичного реалізму та неореалізму.
- •47 Основні принципи неореалізму та неолібералізму.
- •48.Теорія гегемонічних циклів та її звязок з неореалізмом. Кеннеді та Олсан.
- •49.Теорія взаємозалежності та неолібералізм. Когейн, Най, Розенау.
- •50.Принципи
- •51. Режимна теорія і Третя дискусіяв науці про мв.
- •52. Зміст теорій неоімперіалізму.
- •53. Особливості неоструктуралізму. Гальтунг і Валлерстайн.
- •54. Чинники політичної залежності держав у концепції Холсті.
- •55. Расові теорії та їх вплив на зовнішню політику держав світу.
- •56. Цивілізацій ний підхід у теорії міжнародних відносин. Наукові концепції Тойнбі та Хантінгтона.
- •57. Теорія інформаційної цивілізації у концепції Тоффлера.
- •58. Причини та особливості сучасної кризи теорії міжнародних відносин.
12. Інституціоналізм.
До традиційного інституціоналізму належить англійська школа. Виходить з вчення Гроція про МП.
Інституціоналісти вивчали д-ть міжнародних договорів, міжн інститутів.
1971-1972 – видано перші праці з проблематики управління і створення світового співтовариства. Започаткована Ніколасом Ламаном і Джоном Вартоном. Проте стала актуальною в 90-х в рамках неолібералізму.
Є 2 варіанти створення міжнародного суспільства:
органічний – базований на концепції суспільного порозуміння Тьоніса. Передбачає культурну спорідненість партнерів.
договірна модель – опирається на концепцію суспільного договору Гобса і вона може бути застосована для кооперації і інтеграції різних культур.
зменшення озброєнь може відбуватись за мирної співпраці д-в в їх інтересах;
можна співпрацювати, досягнути миру, створюючи МО;
не тому що людина добріша, а тому що будемо мати користь, враховуючи власний інтерес.
Зв'язок з ідеалізмом- мир за допомогою інституцій, з реалізмом- д-ви підписують договори враховуючи свій національний інтерес, як в інст так і в реалізмі інтерес – основа.
13 Ідеалістично-реалістична природа інституціоналізму.
Реалістична та ідеалістична сторони структуралізму.
– За ідеалістами: мир – це прогрес людської природи, мир можна оцінити як якість.
Реалісти: мир розглядали поверхнево, безпека м. с-ми для них головне. Безпека – найкращий стан рівноваги системи. Досягнення миру: ідеалізм – через переосмислення людиною, прогрес люд. природи, це утопічна ідея до деякої міри. В структуралізмі – досягаєм миру через систему, її зрівноваження і стабільність; інституціоналізм – завдяки міжнар організаціям (напр. ООН).
Реалістична сторона: безпека м. с-ми дуже важлива, співпраця можлива, коли вигідна і враховує національні інтереси; в структ. і інституціонал. виходимо з реальних зіткнень і суперечностей при оцінці м. с-ми.
Ідеалістична: мир як позитивне явище м. с-ми. в структуралізмі – можна досягнути,коли змінити і виправити несправедливість структури в-н між д-ми: несправедливі умови торгівлі, втручання у внутрішні справи д-ви і т.д. Реалістична: інституціоналізм: на рівні м. с-ми врегулювати мир і війну ( - це має бути неприйнятне явище).
14. Ідеалізм, реалізм, інституціоналізм, структуралізм.
Ідеалізм почав формуватись ще в Античні часи, починаючи з Платона та Арістотеля, проте остаточно сформувався у 20-30-х рр ХХ ст.
Представники: Аквінський, Гроцій, Бентам, Кант.
Головна ідея – переконання про необхідність і можливість покінчити з світовими війнами та збройними конфліктами між державами шляхом правового регулювання і демократизації МВ, поширення на них норм моралі та справедливості, були переконані, що можливо досягнути вічного миру між людьми. За ідеалістами: мир завдяки прогресу в світі, людство здатне до самовдосконалення, людина прагне до взаємодопомоги і співпраці;
Реалізм почав формуватись ще в Античні часи. Його засновником вважають Фукідіда.
Преставники: Макіавеллі, Гоббс, Моргентау, Гегель, Вебер, Кісінджер.
Реалізм – прогрес відсутній, відбувається повторення одного й того самого, природа людини егоїстична і дії д-ви віддзеркалюють людську природу. Вважають, що мир тимчасовий стан, головним є безпека, держава має розраховувати тільки на власні сили й можливості у відстоюванні своїх інтересів. Єдиним способом забезпечення миру є баланс сил, потрібно проводити політику, спрямовану на його збереження. У встановленні, підтримці або зміні балансу сил центральне місце приділяється великим державам – саме вони встановлюють правила гри.
Інституціоналізм: зменшення озброєнь може відбуватись за мирної співпраці д-в в їх інтересах; можна співпрацювати, досягнути миру, створюючи МО; не тому що людина добріша, а тому що будемо мати користь, враховуючи власний інтерес.
Зв'язок з ідеалізмом- мир за допомогою інституцій, з реалізмом- д-ви підписують договори враховуючи свій національний інтерес, як в інст так і в реалізмі інтерес – основа.
Структуралізм – відштовхувався від матеріальних структур, які в світі існують. Структура світу змушує вдаватись до дій. Досягаєм миру через систему, її зрівноваження і стабільність Зв'язок з реал – виходимо із реальної несправедливості, бо структура не завжди відповідає інтересам д-в, з ідеалізмом – мир можна досягнути, коли буде змінена несправедливість системи між державами: несправедливі умови торгівлі, втручання у внутрішні справи д-ви.