8. Наукові дискусії.

У ТМВ погляди авторів не завжди збігаються і тому ми часто зустрічаємося із розбіжностями щодо трактування МВ та окремих понять: субєкт, конфлікт, інтерес.

У ТМВ виділяють 4 найважливіші дискусії:

1- світоглядна – відбулась в 40- рр ХХст між ідеалістами та реалістами. У центрі дискусії постало питання про сутнісні характеристики МВ, зміст основних понять, про виникнення і рушійні сили МВ. В подальшому ця дискусія продовжилися між неореалістами та неолібералістами.

2- методологічна, її ще прийнято називати “Великою дебатою”. Розпочалась у 1960- 1970-х роках і відбувалась між традиціоналістами (реалістами і ідеалістами)і біхевіористами. Біхевіористи пропонували для вивчення МВ користуватись точними, в основному математичними методами. Традиціоналісти вважали, що МВ слід вивчати через поведінку людини, вважали, що не можна виражати якісні речі кількісними, перевантаження МВ математичним інструментом віддаляє від реальності.

3- була повязана з гострою критикою теорій класичної школи неомарксистами щодо проблеми субєктності та змісту МВ.

4-«інтерпарадигматична дебата» розпочалась у 1980-1990 р між представниками класичної школи та таких напрямів як постмодернізм, фемінізм та критицизм як щодо методології досліджень так і щодо трактування основних понять.

Ці дискусії виникали, як правило, під впливом важливих суспільних проблем, на які наука намагалася реагувати, а також під впливом методології інших суспільних та точних наук.

9. Зміст поняття міжнародна система та особливості його трактування у сучасній теорії міжнародних відносин.

Людство завжди мало схильність до свідомого регулювання міжнародних відносин. У міру їх зрілості це знайшло вираження у прагненні до стабілізації міжнародного життя і поступовому формуванні на цьому шляху цілісної глобальної міжнародної системи, яка була б відповідним чином впорядкована.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х pp. відбулися фундаментальні зміни у системі міжнародних відносин. З історичної арени зійшла одна з домінуючих наддержав - Радянський Союз. Було зруйновано дво­полюсну структуру повоєнних міжнародних відносин.

У той же час поліцентричний баланс сил, що діє у багатополярній системі міжнародних відносин замість балансу сил двох наддержав являє більш складну й менш стійку систему. Через нестійкість поліцентричної системи можливе формування моноцентричної системи МВ, з США у ролі центру сили. США нині є єдиною супердержавою і до того ж активно претендує на світове лідерство.

Значно посилилися дезінтеграційні процеси, що спричинило розпад слідом за СРСР, СФРЮ та Чехословаччини.

Стабільність міжнародної системи як стан, що дозволяє суб’єктам міжнародних відносин реалізовувати свої цілі, передбачає наявність механізмів досягнення рівноваги в системі.

Міжнародні системи характеризуються, з одного боку, нестійкістю об’єднувальних чинників, а з іншого – вагомим впливом диференційних чинників, які є постійною загрозою для стабільності міжнародних систем.

МВ можна розглядати як систему,тому це дало поштовх до створення теорії с-м.

Окреслюючи поняття міжнародної с-ми Рапопорт стверджував,що вона є цілісною,яка може функціонувати завдяки взаємообумовленості і взаємозалежності її елементів,є функціональною реальністю,що маєоб*єктивний характер.

МВ і їх учасники не можуть існув поза системою,яку вони самі і створюють.

Основним питанням ТМВ і є дослідження м с