6.Ідеалістичний характер науки про мв на початках становлення та його причини.

До початку ХХ ст. окремі концепції ідеалістів щодо характеру та змісту міжнародних відносин висловлюються або у роздумах політиків, або у працях філософів, що не дає підстави вважати ідеалізм цілісним науковим напрямом. Теорія міжнародних відносин не отримала систематичного розвитку аж до завершення Першої світової війни. Більшість учених виходили із незмінності міжнародної спільноти. Вивчення процесів у міжнародному середовищі взагалі не визначалось як предмет дослідження, оскільки було відсутнє хоча б примітивне їх розуміння.

Ідеалізм остаточно сформувався у 20 – 30-х роках ХХ ст. як систематизована сукупність поглядів інтелектуалів – ідеалістів, які поділяли позицію президента США Вудро Вільсона стосовно Ліги Націй та сучасних міжнародних відносин. Погляди В. Вільсона сформувались під значним впливом ідей Дж. Бентама та були виражені у його програмних гаслах кардинальної трансформації міжнародних відносин: “мир через право”, “гармонія інтересів”, “світова гармонія”, “міжнародне право як світовий скарб моральних вартостей”. Знамениті 14 пунктів, які запропонував президент США на Версальській мирній конференцій, стали фактичним втіленням теоретичних принципів ідеалізму в реальні міжнародні відносини.

У період між світовими війнами на принципи ідеалізму опирався також Пакт Бріана – Келлога, підписаний 27 серпня 1928 р. в Парижі. “Пакт загальної відмови від війни” складався з двох статей, у яких сторони* урочисто зобов’язувались не застосовувати воєнну силу у відносинах між собою та розв’язувати всі можливі суперечки мирним шляхом. Доктрина державного секретаря США Стаймсона логічно випливала зі статей пакту і полягала у невизнанні територіальних змін, досягнутих воєнною силою.

7. Хронологічна періодизація науки про міжнародні відносини та її взаємозв'язок з розвитком методологічних підходів.

Хронологія розвитку ТМВ

1)Виникнення самостійного предмета

1648-Версальський мирзакінчення 30-літньої війни)-починає формуватися предмет науки. В даний період держ сувернітет стає домінуючим.

2)Політико-філософський дискурс щодо предмету

-Фукідід 404р до н е «Історія Пелопонезької війни»

-Макіавеллі «Володар»1592

-Т.Гобс»Левіафан»1651

-Кю фон Кляузовіц «про війну»1832

У ті часи політико-економ доповненням реалізму був меркантилізм.

Інституціоналізм

Г.Гроцій 1625 «право війни і миру»

-можливість обмеження анархічних дій д-в за допомогою договорів та міжн права(обмеження права на війну)

Ідеалізм

Ж.Локк « Другий трактат про правління»1689

Е Кант «До вічного миру»1795

Вел значення мали праці Рікардо і Сміта

Був поширений п-п»хто торгує,той не воює»

Структуралізм

К Маркс «Маніфест комуніст партії»

Дж Гобсон «імперіалізм»

Ленін «імперіалізм як найвища стадія капіталізму»

3)Розвиток ТМв,як самостійного напряму

-створення Ліги Націй

1919 р 30 травня відбулася домовленість між ВБ і США про створення інститутів з вирішенняпроблеми війни і миру

Починаючи з 1919 р., коли в Валлійському університеті (Велика Британія) була заснована перша кафедра міжнародної політики, розпочався процес інституціалізації теорії міжнародних відносин. Подібні кафедри у цей же час були засновані у Лондонській Економічній Школі (1923), Оксфорському університеті (1930). Важливим для становлення теорії міжнародних відносин у цей час було заснування у 1922 році журналу International Affairs (Міжнародні справи). З цього часу пріоритет у дослідженні міжнародних відносин належав британській та особливо американській політології, значний вплив якої на розвиток сучасної теорії міжнародних відносин відчутний і досі. Поруч із цим, з 50-х років ХХ ст. активно розвивались французька і німецька школи теорії міжнародних відносин, які призвели до формування нових напрямків дослідження. Наприкінці 1960-х років серйозні теоретичні дослідження міжнародних відносин започатковано у Польщі, а на початку 90-х – в Росії