
- •1. Рівні наук досл мв
- •2. Дефініювання міжнародних відносин
- •Географічний парадокс;
- •Проблема ірреальності мв.
- •3. Теорія мв, обєкт, предмет, ф-ії
- •1) Наукові ф-ії:
- •2) Прикладні:
- •4. Тмв в системі наук
- •5. Особливості зародження і р-ку науки про мв.
- •6.Ідеалістичний характер науки про мв на початках становлення та його причини.
- •7. Хронологічна періодизація науки про міжнародні відносини та її взаємозв'язок з розвитком методологічних підходів.
- •8. Наукові дискусії.
- •9. Зміст поняття міжнародна система та особливості його трактування у сучасній теорії міжнародних відносин.
- •10. Ідеалізм
- •11. Реалізм
- •12. Інституціоналізм.
- •13 Ідеалістично-реалістична природа інституціоналізму.
- •14. Ідеалізм, реалізм, інституціоналізм, структуралізм.
- •15. Меркантилізм й економ лібералізму та зв'язок з реалізмом і ідеалізмом.
- •16. Функціоналізм
- •17. Теоритичне обгрунтування імперіалізму і р-к геополітики.
- •18. Зовнішня політика держави у теоретичній концепції Гумпловича.
- •19. Маккіндер
- •20. Мехен.
- •21. Спайкмен
- •23. Критичне переосмислення імперіалізму в теорії імперіалізму. Гобсон
- •24. Теорія суспільно-економічних формацій к.Маркса.
- •26. Політичний ідеалізм у концепціях Дж. Бентама та і.Канта.
- •27.Теологічний ідеалізм ф.Аквінського. Критерії справедливості війни.
- •29. Ідеалістична парадигма в науці про міжнародні відносини. В.Вільсон, н.Анджел,
- •31. Соціологічний підхід м.Вебера та його значення у теорії політичного реалізму.
- •32.Формування нового світового порядку після Другої Світовох війни.
- •34. Принципи політичного реалізму у концепції г.Моргентау.
- •35. Теорія „балансу сил" та її вплив на політичний реалізм.-Критичне переосмислення теорії „балансу сил" у концепціях г.Кісінджера та н.Спайкмена.
- •38.Сцієннтистська (біхевіористична) революція та її особливості.
- •39. Утвердження біполярної системи й експланаційні можливості теорії систем. Каплан. Моделскі.
- •45. Особливості становлення неореалізму. Теорія гегемонічної стабільності.
- •46. Найважливіші збіжності і відмінності класичної теорії політичного реалізму та неореалізму.
- •47 Основні принципи неореалізму та неолібералізму.
- •48.Теорія гегемонічних циклів та її звязок з неореалізмом. Кеннеді та Олсан.
- •49.Теорія взаємозалежності та неолібералізм. Когейн, Най, Розенау.
- •50.Принципи
- •51. Режимна теорія і Третя дискусіяв науці про мв.
- •52. Зміст теорій неоімперіалізму.
- •53. Особливості неоструктуралізму. Гальтунг і Валлерстайн.
- •54. Чинники політичної залежності держав у концепції Холсті.
- •55. Расові теорії та їх вплив на зовнішню політику держав світу.
- •56. Цивілізацій ний підхід у теорії міжнародних відносин. Наукові концепції Тойнбі та Хантінгтона.
- •57. Теорія інформаційної цивілізації у концепції Тоффлера.
- •58. Причини та особливості сучасної кризи теорії міжнародних відносин.
3. Теорія мв, обєкт, предмет, ф-ії
Теорія МВ виникла після І св в-ни як результат у розвязанні суспільної потреби “війни і миру”.
Обєкт ТМВ- міжнародні відносини, які вона розглядає і досліджує в загальному не зосереджуючись на окремих елементах.
Предмет:
– розуміння міжнар явищ і процесів,
– дослідження проблематики, яка в цілому стосується сфери міжнародної політики взагалі та зовнішньої політики держав зокрема;
– проблема методів аналізу зовнішньополітичної ситуації, дослідження змісту основних зовнішньополітичних доктрин і концепцій.
ТМВ (К. Райт)- сукупність знань, що допомаг зрозуміти, передбачити, оцінити та контролювати відносини між державами.
ТМВ (Арон)- наука, що вивча сутність, особливості, рушійні сили МВ.
Функції:
1) Наукові ф-ії:
– описова – надзвичайно важлива – ТМВ збирає інформацію про обєкт дослідження.
– експланаційна – основна для ТМВ – пояснює реальні процеси і явища у функціонуванні міжнародних систем з погляду їх найважливіших закономірностей
2) Прикладні:
– прогностична – визначає ймовірні наслідки процесів і явищ, досліджуваних у ТМВ;
– інструментальна – на основі та прогнозу ТМВ дає змогу адекватно реагувати на ситуації, які вона передбачає.
– світоглядна – дає можливість сформувати систему обгрунтованих поглядів на х-р і зміст міжнародних явищ і процесів.
4. Тмв в системі наук
Теорія МВ виникла після І св в-ни як результат у розвязанні суспільної потреби “війни і миру”.
Проблема місця ТМВ серед суспільних наук існує тому, що вона виокремилась у самостійну наукову дисципліну ще на початку 20 ст, а наука, що має їй відповідати, на емпіричному рівні досі ще не сформована.
Науки, що найтісніше повязані з ТМВ:
– філософія – розглядає ті ж проблеми, що і ТМВ, але на значному вищому рівні масштабності. Концепції Канта, Гегеля, Гоббса, Августина Блаженного та інших були основою досліджень вчених-міжнародників і давали основу до розуміння МВ.
– історія – дослідження ТМВ грунтується на аналізі та узагальненні історичного матеріалу, що стосується зовн політики, дипломатії, військової справи, к-ри, економіки.
– географія – повязана з ТМВ через географічний простір у якому МВ відбуваються.
– важливі звязки з правознавством та економічними науками.
Найтісніші звязки з політологією і соціологією. Мають близький предмет дослідження.
5. Особливості зародження і р-ку науки про мв.
Як наукова дисципліна ТМВ почала фотрмуватись лише після І св. в-ни. У широкому значенні ТМВ розуміється як сукупне теоретичне знання, накопичене про міжнародні відносини, тому про неї можна говорити і як про дуже молоду, і як про дуже стару дисципліну. ТМВ є молодою, якщо початком її існування вважати заснування першої університетської кафедри міжнародних відносин. Це відбулося в 1919 p, коли у Валійському у-ті була заснована перша кафедра МП. Саме цією подією розпочався Процес інституціалізації ТМВ. Подібні кафедри були засновані у Лондонській економічній школі, Оксфордському у-ті. Важливим для становлення ТМВ було заснування у 1922 журналу Intornational Affairs. Найбільше досліджували МВ британська і американська політологія. З 50-х рр 20 ст активно розвивались французька і німецька школи ТМВ. Значний вклад у ТМВ зробили, написавши свої праці Моргентау, Арон, Розенау, Пєтрась, Кукулка. Проте праці або дуже авторські та мало оперті на доробок інших авторів, або є лише критикою багатьох теорій.