1. Рівні наук досл мв

МВ охоплюють всі види стосунків, що виникають у процесі людської життєдіяльності, повязаної з міжнародним середовищем. МВ є складним явищем і тому існує багато науковий дисциплін, що вивчають МВ, також різні вчені виділяють різні дисципліни, що вивчають МВ. Теорія МВ займає особливе місце у системі цих наук. Теорія- сукупність поглядів, ідей та концепцій, що тлумачать найважливіші особливості та закономірності, що повязані з обєктом. Всі наукові дисципліни, які складають науку про МВ мають 2 рівні наукового дослідження: теоретичний і емпіричний.

Теорія МВ:

– теоретичний рівень дослідження: зовнішня політика, історія МВ, Міжн право, міжн економ відносини, міжнародна інформація, світова к-ра

– емпіричний: міжнародні відносини.

Теоретичний рівень полягає у вивченні найважливіших особливостей і закономірностей міжнар с-ми.Теорія МВ має узагальнюючий х-р,містить загальні основи знань про міжнар явища і процеси.

Емпіричний рівень дає загальну характеристику реальним МВ, що є основою для формування їх найважливіших закономірностей.

Особливості ТМВ:

– нема окремого обєкта дослідження ТМВ, обєкт для всіх дисциплін є спільним, тільки конкретні дисципліни зосереджуються на конкретних елементах МВ, а ТМВ- в загальному на МВ.

– має власні методи

– опирається як на власні наукові концепції, так і запозичені з інших наук.

2. Дефініювання міжнародних відносин

МВ як суспільне явище виникли у 3 ст. до н.е. Автор терміну Дж. Бентам, який у 1789 ввів в науковий обіг поняття МВ розумів під ним стосунки між державами.

ХХ ст. виник термін International Relations. За Бентамом МВ – міждержавні і міжнародні. Незважаючи на всю ніби-то простоту й очевидність відповіді на питання “що таке міжнародні відносини?” вона не є така однозначна. Однією з проблем, що утруднює визначення МВ є полеміка навколо питання про можливість можливість відмежувати їх від інших суспільних явищ і процесів.

Напр, Арон вважає, що МВ не мають чітко окреслених меж в реальності, вони матеріально не віддільні й не можуть бути відокремлені від інших суспільних явищ.

Часові межі МВ: почин від моменту появи їхніх учасників і зникають услід за ними.

Проблеми у визначенні поняття «МВ»:

1. Географічний парадокс;

Р.Вукадінович (югосл): кожне явище, яке існує має мати своє місце у географічному просторі. МВ мають своє місце на лінії державного кордону.

МВ – ілюзія людського розуму; характер мислення, сприйняття реальності світу.

Марсель Мерл: МВ – явище, яке не має площинного характеру, це напрямок, їх можна простежити.

Н. Спайкмен (америк.): «міждержавні відносини – відносини між особами чи групами осіб, що представляють різні держави». Необхідною ознакою МВ є те, що їхні учасники є політично приналежними до різних держав світу.

2. Проблема ірреальності мв.

Р.Арон: «Мир і війна». «МВ – не мають чітко окреслених меж у реальності, матеріально невіддільні й не можуть бути відокремлені від інших суспільних явищ».

Після ІІ св. в-ни 2 концепції щодо розуміння змісту МВ:

• транснаціоналістський – Ганс Моргентау. МВ – відносини між націями, в основі яких лежить б-ба за владу. Це зумовлюється їхньою природною схильністю до насильства й жагою до влади. Державами в МВ керують інтереси.

• модерністський – Д. Сінгер. МВ – сукупність зовнішніх політик окремих д-в.