Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політологія_Шпори_на печать.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
753.66 Кб
Скачать
  1. Основні види та напрямки політики.

Політика це найважливіша сфера життєдіяльності суспільства, взаємини різних соціальних груп та осіб щодо утримання й реалізації влади для здійснення суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.

Існує різна класифікація політики:

- за сферою суспільного життя: економічна, соціальна, національна, екологічна, військова, соціальна, науково-технічна, культурна, аграрна

- за орієнтацією: внутрішня (регіональна, федеративна) і зовнішня (блокова, двостороння, світова);

- за масштабами дії: міжнародна, світова, локальна, регіональна;

- за носіями, суб’єктами: політика держави, партії, суспільних рухів та організацій;

- за терміном дії: постійна й тимчасова;

- за метою: нейтральна, національного примирення, “відкритих дверей”, “залізної завіси”, компромісу, однополюсного світу, багатополюсна політика.

Як одна із сфер суспільного життя, політика взаємодіє з іншими сферами, має причинно-наслідкові та функціональні зв’язки з економікою, культурою, релігією, правом, ідеологією, соціальною сферою, мораллю. Вона залежить від них, і, в свою чергу, робить істотний вплив на все людське життя.

  1. Які причини виникнення політики в суспільстві?

Політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) як соц. явище – багатобарвне та складне явище:

- це мистецтво управління д-вою;

- це участь гром-н у справах д-ви (сусп. інститути та об’єднання гром-н)

- напрямок держ. розвитку, завдань, змісту і діял. д-ви;

- засіб чи інструмент, за доп. якого в сусп. досяг. інтереси тих чи інших соц. груп, класів, прошарків, які прагнуть до влади чи які знах. при владі.

Політика виникла у зв'язку з необхідністю реалізації таких інтересів груп, які зачіпали їх суспільне положення і не піддавалися задоволенню без втручання інститутів публічної влади, припускаючи використання методів примушення. Таким чином, політика стала регулювати не всі групові інтереси, а лише ті з них, які зачіпали їх владно значущі потреби і припускали залучення до конфлікту «третьої» сили в особі держави. Із-за стихійного характеру такої конкуренції К. Мангейм називав політику «самостійної» величиною, тобто явищем, не здатним виникнути в результаті штучної реконструкції.

Зрозуміло, що інтереси, що примушують людину переступати грань політичного життя, в основному мають не індивідуальний, а надперсональний, груповий характер. Вони набувають певного значення для людини як представника конкретного класу, нації, тієї або іншої частини населення. Тому імпульси політичного життя виходять звідти, де різні спільності, прагнучи до реалізації власних цілей, впливають на положення (цілі, статуси, інтереси) інших шарів, залучаючи державу як посередника до врегулювання цих суперечок.

  1. Які функції політика виконує в суспільстві? Виділіть, на ваш погляд, найбільш важливі функції та аргументуйте свій вибір.

Політика виконує в суспільстві різноманітні функції:

- формування ціннісних орієнтирів соціального прогресу

- задоволення владно значущих інтересів усіх груп і верств суспільства

- раціоналізація конфліктів і протиріч та спрямування їх у русло нормального цивілізованого діалогу поміж громадянами і державою

- примус в інтересах окремих верств населення або всього суспільства в цілому (напр. податки).

- залучення громадян до участі у політиці та політична соціалізація особистості

- інтеграція різних верств населення за рахунок підпорядкування їх інтересів інтересам усього суспільства (наприклад: частина громадян не хоче приватизувати землю, інші хочуть - шукають вихід, політику компромісу).

- забезпечення соціально-економічного та соціально-політичного розвитку всього суспільства та окремої особи, ствердження на практиці прав громадян.

Політика – це одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства, взаємин різних соціальних груп та індивідів щодо утримання й реалізації влади задля здійснення своїх суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.

  • Залучення громадян до участі в політиці;

  • Раціоналізація конфліктів і суперечностей, спрямування їх у русло цивілізованого діалогу громадян і держави

  • Формування ціннісних орієнтирів соціального прогресу

  • Конституювання відносин, дій суб’єктів і стану об’єктів політичного процесу

  • Примус в інтересах окремих верств населення або всього суспільства в цілому

  • Задоволення владно значущих інтересів усіх груп і верств суспільства

  • Соціалізація особистості

  • Забезпечення послідовності та інноваційності (оновлюваності) соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремої людини

Функції політики засвідчують її всеосяжний характер, неперервний вплив на суспільство й неперехідне значення для регулювання суспільних відносин. Політика тісно пов’язана з різними сферами суспільного життя: економікою, мораллю, правом, релігією, культурою, екологією тощо.