9. Політичні партії центристської спрямованості в Україні. Сучасний стан.

Намагалися уникнути політичної крайностиі левізни та націоналізму (Аграрна,НДП, Ліберальна, Соціал-демократична тощо) Мета: соціально орієнтована економіка, здоровий прагматизм щодо участі у міжнародних організаціях, розвиток всіїх форм підприємницької діяльності, усунення адміністративного диктату.

Партією центристського спрямування оголошує себе БЮТ, яка перейшла зараз в опозицію

10. Політичні партії лівої орієнтації в Україні. Сучасний стан.

Партії лівої орієнтації за парламентсько-президентську республіку, судову реформу та боротьбу з корупцією, демократичні принципи, питання соціальної політики для всіх партій є популістськими:збільшення різноманітних соціальних виплат; впровадження безкоштовної освіти; повернення населенню банківських вкладів, проведення пенсійної реформи і впровадження страхової медицини, поряд із збереженням безкоштовних медичних послуг.

Соціалістична партія лівоцентристська партія демократичного соціалізму виражає інтереси найманих працівників «нового середнього класу, дрібних власників, підприємців та управлінців конкурентну ринкову економіку, за європейську інтеграцію, проведення референдуму щодо вступу в НАТО, позаблоковий статус України, за ЄЕП як зону вільної торгівлі без втрат для українського суверенітету, за членство в СОТ з перехідними періодами для захисту українського виробника).

Комуністична партія - ліва партія, виражає інтереси робітників, селян, інтелігенції, військово-службовців, молоді, безробітних, пенсіонерів, усіх трудящих України, які поділяють їх ідеї, за відмову від колишньої жорстко централізованої системи управління, проти “шокової терапії” за участю міжнародних фінансвоих організацій, за домінуючу роль держави. Проти європейської інтеграції та вступу в НАТО, підтримують позаблоковий статус України, проти ЄЕП, проти СОТ.

11. Поняття та типи груп тиску. Наведіть приклади.

Групи тиску – організації, які створені для захисту інтересів та що тиснуть на органи держ. влади з метою домогтися від них рішень, що відповідають цим інтересам.

Спільні риси груп тиску: колективний характер діяльності; добровільність асоціації; спорадичне здійснення впливу на політичну владу; відсутність претензій щодо здобуття політичної влади.

Політична влада для них не самоціль (як для політ. партій), а засіб, за допомогою якого партії намагаються задовольнити свої потреби та інтереси. Їх діяльність не завжди має публічний характер. Найбільшого впливу вони досягають за умов ринку та зрілого громадянського суспільства.

Типи груп тиску:

1. тиск на владу; впливання на партії, що стоять у влади; впливання на суспільну думку (страйки).

2. за належністю: кадрові, масові, приватні, суспільні

3. за метою:

= групи інтересів – свідоме об’єднання людей на ґрунті спільності потреб та інтересів, що прагне здійснювати вплив на владу заради задоволення своїх інтересів (спілки підприємців, захисту прав споживачів)

= групи ідей (=конфесійні – захищають суспільно-церковне та політ. інтереси; = ідеологічні; групи по статусу – молодіжні організації, жіночі рухи; філософські та політ. клуби і т.д.

Формами діяльності груп тиску є: = лобізм = масові групи тиску, = підприємницькі союзи та об’єднання = об’єднання великого бізнесу, доброчинні фонди, приватні клуби, професійні спілки

Головні об'єкти впливу груп тиску - державні інститути (уряд; парламент; місцеві органи влади та управління).