9. Політичні режими в Україні протягом хх століття.

Тоталітарний режим виникає в кризових ситуаціях, породжених необхідністю форсувати модернізацію суспільства, де існує, з одного боку, значна частина знедоленого населення й інтелектуалівмаргіналів, з іншого — могутні владні, технічні, психологічні можливості мобілізації мас для виходу з даної ситуації.

Для тоталітарного режиму характерні такі ознаки: тотальний контроль держави над усіма сферами суспільства; монополізація влади в руках однієї партії, котра цілкомпідпорядкована вождеві; повне панування однієї ідеології, терористичний поліцейський контроль; мілітаризація суспільного життя і знищення громадянського суспільства; проголошення принципу органічної єдності держави і народу; панування воєнної або планової економіки.

10. Умови та напрямки трансформації недемократичних політичних режимів в демократичні.

Умови трансформації залежать від міри підготовки суспільства до політичних, економічних та ідеологічних змін, а саме:

• Тривалості недемократичних режимів і ступенем знищення проявів приватної власності та громадянського суспільства

• Рівня політичного та економічного лібералізму

• Рівня догматизму еліти та її відданості старому режиму, чисельності нової еліти, та наявності у неї політичної волі до здійснення рішучого переходу до демократії

• Міри консолідації суспільства навколо ідеї трансформації

• Доступності ресурсів, фінансово-економічним становищем країни

• Характеру відносин з міжнародною спільнотою

Науковці виділяють напрями трансформації:

= 1-5 р. – політичне перетворення та економічна стабілізація (закладення основ демократії, вільна преса, політичний плюралізм, кінець поліцейської системи, усунення невиправданого держконтролю, лібералізація цін і припинення дотацій, стабілізація грошової одиниці)

= 3-10 р.- політична стабілізація та економічні перетворення (нові К. та виборчі закони, демократичні вибори, децентралізація управління регіонами, стала демократична коаліція, законодавча база власності та підприємництва, мала та середня приватизація, демонополізація, становлення банківської системи, поява нового класу власників і підприємців, торговельні преференції та доступ до ринків, іноземні інвестиції)

= 5-15 р. – закріплення політичних перетворень та стабільне економічне піднесення (стабільні політичні партії, політична та правова культура, незалежні суди, велика приватизація, сформоване капіталістичне лорбі, культура підприємництва, значні іноземні інвестиції, вступ до провідних міжнародних організацій.

11. Особливості сучасного політичного режиму в Україні. Труднощі посткомуністичної трансформації.

Україна подолала початковий процес перехідного періоду, після отримання незалежності, набула атрибути державності, згідно К. є суверенною, демократичною, правовою, соціальною державою. Ознаками демократичної держави є реальна представницька демократія (обрання ВРУ, Президента та органів місцевого самоврядування на основі принципів виборчого права), поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, ідеологічний та конституційний плюралізм, визнання місцевого самоврядування, юридична рівність громадян, гарантії прав меншо­cтi та запобiгання сва­вiллю бiльшостi

На шляху посткомуністичної трансформації вона пройшла перехідний період політичних, економічних, соціальних, духовних криз. В сучасному періоді одночасно є риси притаманні різним політичним режимам, зокрема авторитарного = незважаючи на зміни К., залишаються широкi повноваження виконавчих органів (останнім часом часто говорять про „ручне” управління уряду) = законодавчо не визначено принцип реальної вiдповiдальностi керiвникiв органів полiт. вла­ди за наслiдки своєї роботи. автократичного = залишається обмеженим коло осiб, що здiйснює реальну полiтичну владу (до складу парт.списків останніх виборів включено мало нових облич, багато родичів, „кумів”) тоталітарного = залишається впевненiсть великої частини полiтикiв i адмiнiстративних кадрiв у власнiй непогрiшимостi. = партії нетерпимi до полiтичного iнакомислення.= догматизм, примiтивiзацiя полiтичної куль­тури. Анархічного = конфронтацiя влад­них структур, особливо під час переходу до парламентсьско-президенствої республіки та конституційної реформи= тривають дискусії між Президентом, ВРУ, Урядом щодо розподілу повноважень охлократичного : незважаючи на те, що влада декларує залучення фахівців, зявляються нові обличчя, які працювали до 2004 р. і не обовязково були висококомпетентними. Необхідно в подальшому працювати над впровадження демократичних стандартах в усіх сферах суспільного життя.

Науковці виділяють напрями посткомуністичної трансформації, яку у т.ч. пройшла У.:

= 1-5 р. – політичне перетворення та економічна стабілізація (закладення основ демократії, вільна преса, політичний плюралізм, кінець поліцейської системи, усунення невиправданого держконтролю, лібералізація цін і припинення дотацій, стабілізація грошової одиниці)

= 3-10 р.- політична стабілізація та економічні перетворення (нові К. та виборчі закони, демократичні вибори, децентралізація управління регіонами, стала демократична коаліція, законодавча база власності та підприємництва, мала та середня приватизація, демонополізація, становлення банківської системи, поява нового класу власників і підприємців, торговельні преференції та доступ до ринків, іноземні інвестиції)

= 5-15 р. – закріплення політичних перетворень та стабільне економічне піднесення (стабільні політичні партії, політична та правова культура, незалежні суди, велика приватизація, сформоване капіталістичне лорбі, культура підприємництва, значні іноземні інвестиції, вступ до провідних міжнародних організацій.