3. Типологія політичних систем. Які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?

Політична система визначається класовою природою, соціальним устроєм, формою правління, типом держави, характером політичного режиму тощо., кожна має свої ознаки, форми і типи.

У сучасній західній науці розрізняють такі типи: =військові - громадянські, = консервативні - реформаторські, прогресивні – реакційні; = закриті та відкриті; = мікроскопічні, макроскопічні та глобальні; = традиційні й модернізовані; = командні, змагальні, соціально примирювальні; = постіндустріальні, посткапіталістичні, перехідні, постколоніальні тощо

З огляду на характер політичного режиму, виділяють:

- Тоталітарні – тотальний контроль над особистим життям людини та суспільством; максимальний утиск прав і свобод, відсутність легальної опозиції, повна монополізація влади. Скасування розподілу влади, вождізм, ідеологізація суспільного життя, державні насильство та терор, підконтрольність економіки та її мілітаризація, наявність цензури щодо ЗМІ та ін.

- Авторитарні – проміжна ланка між тоталітарними й демократичними. Влада уособлюється з режимом особистої влади. Істотно обмежено права та свободи громадян, звужено можливості дій легальної опозиції. Парламент стає другорядним органом влади, участь народу в політиці обмежена, домінує офіційна ідеологія, інші ідеології мають бути лояльними до панівного режиму. Можливе співіснування державної та приватної власності. За сучасних умов авторитарні політичні системи характерні при переході до тоталітаризму чи до демократизму.

- Демократичнi – мають значні гарантiї прав i свобод громадян, багатопартiйнicть та легальну опозицію, iдеологiчний плюралізм, висо­кий рівень розвитку громадянського суспільства. 3МІ не обмежені цензурою. Конфлiкти вирiшyються пра­вовими засобами та методами компромісу. Силовi струткури, діяльність яких регламентована законом, забезпечують зовнiшню та внутрiшню безпеку, вони є поза полiтикою.

4. Політична система України, її особливості та структура.

Політична система — це сукупність інститутів та груп, які формують і розподіляють політичну владу, здійснюють управління суспільними процесами, а також репрезентують інтереси певних соціальних груп у рамках відповідного типу правової системи і політичної культури.

Особливості політичної системи полягають у тому, що вона володіє монополією на владу в масштабах усього суспільства, визначає стратегію суспільного розвитку, забезпечує політичне й адміністативно-державне управління суспільними процесами, формує правову систему.

Структура політичної системи має такі рівні: інституціональний (організаційно-нормативний) розкриває характер функціонування основних інститутів політичної системи (державних органів, регіональних структур влади та місцевого самоврядування, виборчої та партійної систем); ментально-поведінковий визначає рівень політичного мислення, характер політичних цінностей і норм, стиль політичного мовлення, зміст та типи політичної поведінки; суб'єктно-процесуальний охоплює індивідуальні, групові та масові суб'єкти політики, їх вплив на процес формування і трансформації інститутів політичної системи; інтеракціоністський передбачає зміст та форми політичної взаємодії (співпраці, конкуренції, консолідації, конфлікту, панування та експлуатації) на міжособистісному та груповому рівнях.