Ф4. Заходи захисту населення і територій під час аварії на аес (рання фаза)

До основних заходів захисту населення належать:

• Евакуація.

• Укриття населення в захисних спорудах .

• Використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

• Йодна профілактика.

• Надання медичної допомоги.

• Санітарна обробка людей.

Основні заходи захисту територій:

• Локалізація осередків радіоактивного зараження.

• Дезактивація (знешкодження радіоактивних речовин).

Евакуація населення

Евакуація населення є найбільш ефективним заходом, який здійснюється в разі крайньої необхідності протягом ранньої та проміжної фаз аварії. Евакуація може бути ефективним заходом і після перебування населення в укриттях як спосіб зниження дози опромінення від забрудненого навколишнього середовища. Оскільки максимальні потужності дози гамма-випромінювання характерні для перших діб аварії, особливо при наявності у викинутій суміші короткоіснуючих радіонуклідів, то термін початку евакуації повинен бути якомога більш раннім.

Евакуація полягає в організованому переміщенні населення і матеріальних цінностей у безпечні райони.

Залежно від часу і термінів проведення розрізняють випереджувальну (завчасну) та екстрену (невідкладну) евакуацію населення.

Випереджувальна евакуація населення проводиться при отриманні достовірних даних про високу ймовірність виникнення аварії на радіаційно небезпечному об'єкті. Підставою для проведення такої евакуації є короткостроковий прогноз виникнення аварії на період від декількох годин до кількох діб.

Екстрена евакуація населення проводиться в разі виникнення аварії з небезпечними уражальними впливами. Вивезення населення із зони уражального впливу здійснюється в стислі терміни після попередження і при умові впливу на людей уражальних чинників. При цьому евакуація проводиться без розгортання збірних евакуаційних пунктів, автотранспорт подається безпосередньо до будинків в житлові мікрорайони.

В залежності від охоплення евакуаційними заходами населення, що опинилося в зоні радіаційної аварії, виділяють наступні варіанти їх проведення: загальна евакуація і часткова евакуація.

Загальна евакуація передбачає вивезення всіх категорій населення із зони надзвичайної ситуації. Часткова евакуація здійснюється при необхідності виведення із зони надзвичайної ситуації найбільш уразливих категорій населення - дітей, вагітних жінок і т.п.

У початковій стадії ранньої фази аварії на АЕС проводиться загальна випереджувальна евакуація населення із зони № 1 ще до моменту можливого викиду радіоактивних речовин згідно технологічної карти для певного реактора.

Негайна евакуація із 30-кілометрової зони (зона № 2) повинна здійснюватися, як правило, до підходу радіоактивної хмари.

Загальна негайна евакуація населення із зони № 3 проводиться протягом 4 год. після аварійного викиду радіоактивних речовин. Якщо протягом цього часу з певних причин не було здійснено евакуації з зон № 1 і № 2, то з метою захисту населення в цих зонах використовуються протирадіаційні укриття або герметизовані приміщення та йодна профілактика людей.

Евакуація населення з 30-кілометрової зони АЕС планується в два етапи:

- на першому етапі населення доправляють транспортом до проміжних пунктів евакуації, розташованих на кордоні зони можливого радіоактивного забруднення (зона № 3);

- на другому етапі населення пересідає на транспорт, очищений від радіоактивних речовин і перевозиться з проміжного пункту евакуації в підготовлені місця тимчасового розміщення.

Проміжні пункти евакуації повинні забезпечувати облік, реєстрацію, дозиметричний контроль, санітарну обробку, медичну допомогу і відправлення людей до місць тимчасового розміщення. При необхідності на пунктах проміжної евакуації проводиться заміна або спеціальна обробка одягу та взуття, переміщення населення з «забрудненого» транспорту на «чистий». «Забруднений» транспорт використовується для перевезення населення тільки на забрудненій території. «Чистий» транспорт використовується для вивезення населення до місць тимчасового розміщення.

Загальна евакуація із районів за межами 30-км зони (зона № 3) може також починатися в початковій фазі. До початку евакуації населенню слід перебувати в укриттях або герметизованих приміщеннях.

Особливості проведення евакуації визначаються характером впливу радіаційного забруднення, чисельністю населення, часом і терміновістю проведення її.

Про час і порядок евакуації населення дізнається із засобів масової інформації. При радіаційних аваріях евакуація проводиться тільки транспортом. Транспорт подається безпосередньо до входів в захисні споруди, житлові або виробничі будівлі.

Порядок підготовки людей до евакуації здійснюється наступним чином. В першу чергу слід підготувати одяг (в т.ч. теплий, незалежно від пори року), білизну, взуття, постіль і предмети повсякденного вжитку, засоби індивідуального захисту шкіри (якщо вони одержані завчасно), харчові продукти на 2-3 доби, запас води, особисті документи (паспорт, військовий квиток, свідоцтво про народження, диплом, трудову книжку, пенсійне посвідчення).

Під комірцем одягу дитини дошкільного віку підшивають білу тканину, на якій вказують її прізвище, рік народження, адресу проживання, кінцевий пункт евакуації, місце праці матері та батька.

Із продуктів харчування найкраще брати ті, які добре зберігаються (консерви, концентрати, сири, сало, сухарі, печиво, цукор). Для малолітніх дітей беруть дитяче харчування, соки, сухе молоко і ін. Для запобігання зараження продуктів їх пакують в поліетиленову тару, яку щільно закривають.

До рюкзаків, сумок з речами і продуктами слід прикріпити позначки з прізвищем і адресою постійного місця проживання і кінцевого місця евакуації їх власника.

Прибувши до кінцевого пункту евакуації необхідно пройти реєстрацію на приймальних евакопунктах і розселитися згідно вказівок працівників цих пунктів. Евакуйовані не мають права самостійно, без згоди місцевих евакуаційних органів, вибирати пункт і місце проживання, переїжджати із одного району в інший.

У випадках, коли не передбачається повернення населення в місця його проживання та відновлення життєдіяльності в майбутньому, проводиться відселення населення. Це найбільш жорстка міра радіаційного захисту. Однак вона не є ефективною, якщо радіоактивне забруднення зумовлене короткоіснуючими радіонуклідами, а відселення при цьому проведено із зволіканням.

Відселення планується при умові, коли потужність дози опромінення населення повільно спадає в часі і коли є час на підготовку і здійснення відселення протягом пізньої фази аварії. У всіх інших ситуаціях розробляються плани екстреної евакуації, яка може перейти у відселення при неможливості повернення населення в зону радіоактивного забруднення.