
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
На базі трьох критеріїв розглядається кілька типів живлення: щодо джерела вуглецю (автотрофія, гетеротрофія); щодо донора електронів (органотрофія, гетеротрофія);
щодо джерела енергії (хемотрофія, фототрофія).
За відношенням до джерела вуглецю мікроорганізми поділяються на автотрофи та гетеротрофи. Автотрофи застосовують СО2 і самі синтезують органічні речовини. Донором електронів в них є неорганічні сполуки: Н2, NH3, H2S, S, Fe2+. В залежності від донора бактерії мають назву : водневі, нітрифікуючи, сіркобактерії, залізобактерії. Їх назва – літоавтотрофи. Більшість з них виконує важливі функції в кругообігу речовин в природі.
Гетеротрофи – це мікроорганізми, які для живлення потребують органічні сполуки: амінокислоти, білки, вуглеводи, ліпіди. Їх сучасна назва – хемоорганогетеротрофи. У цих організмів вуглецева сполука є єдиним джерелом вуглецю, електронів і енергії. Вони поділяються на сапрофіти і паразити.
Мікроорганізмам властивий голофітний тип живлення. Вони не мають органів травлення, а поживні речовини надходять у водному розчині різними механізмами. Особлива регуляторна роль в транспорті поживних речовин до середини клітини і виведенні метаболітів назовні належить цитоплазматичній мембрані. ЦПМ має пори малого діаметру, які характеризуються вибірковою напівпроникністю. В ЦПМ локалізовані пермеази – білки переносу із суворою специфічністю до субстратів. Їх кількість буває значною. Розрізняють такі типи транспорту:
активний транспорт – коли з середовища із низькою концентрацією поживних речовин у клітину поступають харчові речовини за допомогою пермеаз і енергії АТФ
полегшена дифузія – коли із середовища з високою концентрацією речовини транспортуються за допомогою пермеаз без затрат енергії.
пасивна дифузія – коли із середовища речовини рухаються з зони високої концентрації в зону низької концентрації в клітину за градієнтом концентрації або електростатичного потенціалу.
Хімічний склад мікроорганізмів
Основну частину маси ветативної клітини складає вода – 70-90%, вміст сухої речовини від 10 до 30%. Суха частка мікробної клітини на 85-97% представлена органічними сполуками, на 3-15% - мінеральні речовини. Вода буває в двох станах: вільна і зв’язана. Вільна – розчинник, джерело іонів Н+, ОН-, учасник ферментолізу, транспорту речовин. Друга– існує в 4-ох видах – хімічно-, адсорбційно-, осмотично- і механічно зв’язана вода.
Вміст води в клітинах мікроорганізмів впливає на їх життєздатність, їх стан, тому втрата вільної води переводить клітину до анабіозу, а зв’язаної – до загибелі клітин (абіозу)
Вміст білків складає 50-80% сухої речовини, вони є основними і нийважливішими біополімерами в біомасі мікроорганізмів. Білки являються будівельним матеріалом і виконують катлітичну, транспортну, регулюючу, антигенну функції. Білки – ферменти забезпечують протікання біохімічних реакцій. В залежності від їх локалізації розрізняють екзоферменти, які клітина продукує назовні для забезпечення позаклітинного травлення, та еноферменти – каталізатори внутрішньоклітинного метаболізма. Прості і складні вуглеводи виконують запасну, енергетичну. Захисну, будівельну, антигенну та інші функції. Ліпіди мікроорганізмів входять до складу біомембран і клітинних стінок, являються джерелом енергії, виконують функцію запаса. Від концентрації ПНЖК залежить резистентність деяких бактерій до дії високих і низьких температур. Кількісно, в залежності від критерія, елементи поділяють на макро-, мікро- і ультрамікроелементи. Основу органічних речовин складають біоелементи або органогени. До органічних сполук мікроорганізмів відносяться: білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди, вітаміни, токсини, пігменти. Вміст білків складає 50-80% сухої речовини, вони є будівельним матеріалом клітини. Вміст нуклеїнових кислот у клітині залежно від виду бактерій і поживного середовища коливається від 10 до 30 % на суху речовину. Концентрація вуглеводів становить 12-28%, вони використовуються клітинами для синтезу різних сполук та як джерело енергії. Ліпіди складають 3-10% на суху речовину, і виконують функції енергетичного матеріала або запасних поживних речовин.