10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії

Мікробіологічна лабораторія – спеціальна науково-практична установа, в якій проводять бактеріологічні, імунологічні й серологічні дослідження. Їх організовують при клінічних лікарнях, санітарно-епідеміологічних станціях, профільних науково-дослідних інститутах

Матеріалом для мікробіологічних досліджень частіше всього є виділення хворої людини: сеча,випорожнення, блювотні маси й промивні води шлунка, мокротиння, слиз із зіва, жовч, а також кров, спинномозкова рідина, трупний матеріал.

Основна вимога до бактеріологічних лабораторій – створити такі умови, які забезпечуть проведення досліджень при дотриманні стерильності й гарантують персоналу та оточуючим безпеку від можливого зараження. У структуру звичайної мікробіологічної лабораторії входять ряд преміщень спеціального призначення: одна або декілька лабораторних кімнат, бокс із передбоксником, препараторська, приміщення для виготовлення живильних середовищ, автоклавна (стерилізаційна), термостатна, мийка, кімната для забору матеріалу для дослідження і його реєстрації, віварій для лабораторних тварин.

Лабораторна кімната повинна бути світлою й просторою, з орієнтацією вікон на північ. При проведенні мікробіологічних досл. у лабораторії співробітники повинні дотримуватись протиепідемічного режиму і встановлених правил роботи : обізнання з правилами робрти; індивідуальний спецодяг; палити,вживати їжу в лабораторії категорично заборонено; матеріал,що надходить в лабораторію вважають інфекційним,його обов’язково записують у спеціальний журнал і маркірують; переливати патогенні рідини слід над дезинфікуючим розчином; після закінчення роботи столи дезинфікують, проводиться вологе прибирання лабораторії.

11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи

Бактеріоскопічний мікроскопічний метод - сукупність способів виявлення та вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей бактерій мікробів Застосовують для встановлення діагноза інфекції, захворювання чи іншого викликаного мікробами процесу, а також при ідентифікації виділеної чистої культури. У лабораторній практиці використовують такі типи мікроскопічних препаратів:

1 висячу краплю

2 придавлену краплю

3тонкий мазок крові, гною, мокротиння та ін;

4 товсту краплю

5 агар-мікроскопію

6 препарат-відбиток

7 фіксований мазок.

У Бактеріологічній практиці частіше застосовують останній тип препарату. Приготування його складається з декількох етапів:

• забору і доставки матеріалу для дослідження

• приготування препарату.

Для цього досл. матеріал наносять на чисте, знежирене предметне скло з допомогою бактерій. петлі і розподіляють по площі в 1 см2. Щільний густий матеріал або к-ру з щільного середовища вносять бактерій. петлею в краплину фізрозчину, ретельно розмішують і розподіляють по склу на такому ж просторі, як і в попередньому випадку. Величина внесеного матеріалу залежить від передбачуваної кількості бактерій в ньому.

• приготовлений мазок висушують на відкритому повітрі або в теплому струмені повітря від газового пальника,

• препарат фіксується на склі для забезпечення безпеки подальшої роботи, прикріплення бактерій до скла, кращого сприйняття ними фарби, оскільки структури вбитих бактерій легше і міцніше сприймають барвники;

• фіксовані мазки забарвлюють одним з простих або спеціальних методів фарбування , занурюючи мазок в барвник або наливаючи його на препарат так, щоб вся поверхня препарату була вкрита суцільним шаром барвника, і добре просушують на повітрі. Погано висушений препарат дає каламутне зображення при імерсійної мікроскопії через утворення емульсії;

• мікроскопії мазка.

Цінність Б.м. полягає в простоті, доступності методик і швидкості отримання результатів 30 — 60 хв і менше.