
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
7. Класифікація та морфологія грибів
Гриби – особливо велика група еукаріотів. Гриби представляють собою нефотосинтезуючі організми,які ростуть у вигляді ниток, що переплітаються та галузяться. Їх унікальність полягає в тому, що вони подібні за деякими ознаками як до тваринних, так і до рослинних організмів. До тварин вони схожі наявністю особливої полісахаридної субстанції – хітину, участь в обміні азоту сечовини, а в обміні вуглеводів – глікогену.За способом живлення – шляхом всмоктування схожі до рослин.Клітини більшості грибів вкриті твердою оболонкою,основу якої складають азотисті та без азотисті полісахариди та целюлоза. Цитоплазматична мембрана щільно прилягає до вн. поверхні клітинної оболонки.Основу тіла гриба становлять особливі трубчасті нитки – гіфи,сукупність яких називають міцелієм. Розмноження грибів здійснюється безстатевим та статевим шляхом, що дозволило поділити їх на дві принципові відмінні групи – недосконалі та досконалі гриби.
Виділяють нижчі та вищі гриби. До нижчих належать хітридіоміцети, ооміцети, зигоміцети. До вищих – аскоміцети, базидіоміцети та дейтероміцети. Нижчі гриби не патогенні для людини.Однак окремі види мукорової плісняви рідко уражають шкіру, очі, зовнішні слухові проходи, легені, мозкові оболонки, здатні викликати алергію, професійні оніхомікози та паронімії у людей, які збирають і оброблять апельсини.Захв. наз. зигомікозами. Аскоміцети – клас сумчастих грибів,тому що спори їх зберігаються в особливих сумках – асках. Патогенними для лидини є представники родів Aspergillus, Penicillium, які викликають відновідно аспергильози та пеніциліози шкіри і внутрішніх органів, а також алергічні реакції.
8. Методи мікроскопії
Мікроскопічний метод – виготовлення й забарвлення мазків із досліджуваного матеріалу від хворого і виявлення його під мікроскопом. Він дає змогу швидко виявити характерні морфологічні особливості збудника й має важливе значення при діагностиці гонореї, менінгококового менінгіту, туберкульозу, лепри. Розрізняють такі методи мікроскопії: 1) Бінокулярний мікроскоп має спеціальну насадку з двома тубусами, це дає ряд переваг при мікроскопуванні. Досліджуваний препарат розглядається відразу двома очима, що не викликає перевтоми органа зору. При цьому досягається одночасна більша чіткість глибини зображення і його пластичність. 2) Темнопольний мікроскоп(ультрамікроскоп) відрізняється від звичайного способом освітлення препарату.У звичайному мікроскопі об*єкт досліджується при світлі, яке проходить, в темнопольному – при боковому освітленні. Для цього звичайний конденсор Аббе замінюють спеціальним параболоїд-конденсором, у якому центральна частина нижньої лінзи затемнена, а бокова поверхня дзеркальна, в результаті чого утворюється темне поле зору. Мікроскопію в темному полі зору використовують для досл. рухливості бактерій, виявлення збудників лептоспірозу, сифілісу, поворотного тифу. 3) Фазово-контрасна мікроскопія – спосіб мікроскопічного дослідження прозорих, не поглинаючих світла об*єктів, який базується на підсиленні контрасту зображення. Він полягає в тому, що живі клітини, слабо поглинаючи світло, все ж таки здатні змінювати фазу проникаючих променів. 4) Аноптральна мікроскопія. Є різновидом фозово-контрасного. він дає змогу досл. такі малоконтрасні живі об*єкти, як бактерії, гриби, найпростіші, але з більшою контрастністю, роздільною здатністю, стереоскопічністю і чіткістю зображення. Суттєвою деталлю аноптрального мікроскопа є спеціальна лінза об*єктива, яка розташована поблизу її верхнього отвору і на яку нанесено шар кіптяви або міді. Це обумовлює поглинання близько 10% світла, яке проходить через об*актив і робить фон поля зору коричневим 5) Люмінесцентна мікроскопія – метод мікроскопії, який дозволяє спостерігати первинну або вторинну люмінесценцію (світіння0 мікроорганізмів, клітин, тканин обо окремих їх структур.Він базується на використанні явища флюоресценції Даний метод використовують для виявлення антигенів і антитіл. 6) Електронна мікроскопія. використовують електронний мікроскоп – високовольтний вакуумний прилад, у якому збільшення зображення отримують за допомогою потоку електронів. Він має високу роздільну здатність і може давати збільшення від 20 тис до 5 млн разів.