5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.

Бактерії – це переважно одноклітинні організми, які не мають чітко сформованого ядра та хлорофілу. Вони розмножуються простим поділом. Форма бактерій та" їх розміри мають велике таксономічне значення і є важливими критеріями при їх ідентифікації. Мікроскопія патологічного матеріалу та вивчення морфологічних особливостей мікроорганізмів дозволяють встановити діагноз гонореї, сифілісу, лептоспірозу, поворотного тифу, туберкульозу, а також поставити орієнтовний діагноз правця, газової анаеробної інфекції, дифтерії. Розміри бактерій коливаються від 0,2 до 10 мкм (більшість із них має розміри 0,5 – 0,8 мкм 2 – 3 мкм). Бактерії можуть мати різну форму (коки, палички, звивисті, ниткоподібні, трикутні, зіркоподібні, кільцеподібні та ін.; -сарцини (розміщуються тюками – до 8, 16, 32, 64) – непатогенні; -стафілококи (мають форму грона) – спричинюють гнійно-запальні процеси; -стрептококи (розміщуються ланцюжком) – спричинюють гнійно-запальні процеси Коки кулястої форми, але бувають бобоподібні та ланцетоподібні бактерії. За характером поділу та розміщення розрізняють такі коки: -мікрококи (розміщуються поодиноко, безладно) – сапрофіти (але є й умовно-патогенні), спричинюють запальні процеси; в одній площині поділяються. -диплококи (розміщуються попарно, мають форму бобів) – збудники епідемічного цереброспінального менінгіту, гонореї і бленореї;поділяються в одній площині. -тетракоки (розміщуються по чотири) – непатогенні; поділяється в двох площинах Палички, що не утворюють спор (аспорогенні), називають просто бактеріями (збудники дифтерії, чуми, кишкових захворювань). Спорогенні палички, що живуть в аеробних умовах і утворюють спори, діаметр яких менший за поперечник клітини, називають бацилами (збудник сибірки). Спорогенні анаеробні палички, які утворюють спори, діаметр яких більший за поперечник клітини, називають клостридіями. За формою вони нагадують барабанну паличку, веретено або тенісну ракетку (збудники правця, ботулізму, газової анаеробної інфекції).

Звивисті – форма вібріона, спірили 1-2 завитки, спірохети - штопороподібні форми 9сифиліс0

Нитчасті – актиноміцети розгалужена форма утворює нитки актиноміцидоз- антибіотики.

6.Класифікація та морфологія найпростіших

Найпростіші – це одноклітинні еукаріотичні мікроорганізми,що належать до царства Protozoe.Розміри найпростіших коливаються у межах 3 мкм-3 мм.У більшості представників форма тіла асиметрична. Спілиними морфологічними ознаками є : зов. мембрана (плазмолема), пелікула (щільна властива оболонка) або ектоплазма (ущільнений гомогенний поверхневий шар цитоплазми), що розташовані під мембраною; ядро з ядерною оболонкою і ядерцем; цитоплазма з клітинними органелами (ендоплазматичним ретикулом, комплексом Гольджі, мітохондріями, лізосомами, численними рибосомами); органи руху (війки, джгутики, псевдоподії); вакуолі (травні і видільні).Живлення відбувається шляшом фагоцитозу, або утворенням специфічних структур. Ядро найпростіших вкрите оболонкою, що складається із 2-х мембран. Ядро заповнено нукпеоплазмою, яка містить ДНК та РНК. Розмноження найпростіших відбувається по-різному: безстатевим шляхом (простий поділ) та брунькуванням одинарним, подвійним, множинним (шизогонія). Статеве розмноження супроводиться заплідненням і здійснюється різними шляхами: копуляцією (повне злиття статевих клітин), кон'югацією (обмін статевими ядрами).Залежно від будови та життєвого циклу підцарство  найпростіших (Protozoa) розділене на сім типів, із яких медично-ветеринарне значення мають представники трьох типів: Апікомплекса (Арісотріеха), що мають на передньому кінці клітини особливі органели — коноїд, роптрії, мікронеми; Саркомастігофора (Sarcomastigophora) з підтипом Мастігофора (Mastigophora) — джгутикові, Ціліофора (Ciiiophora) — війчасті. Найбільше значення для тваринництва і ветеринарії мають паразитичні найпростіші, об'єднані в типі Арісотріеха. До цього типу відносять клас споровиків (Sporozoa) з рядом Coccidiida(еймерії, токсоплазми, саркоцисти, безноітії та ін.).За будовою органел руху і особливостями розмноження тип Найпростіші поділяють на 4 класів:

- саркодові;

- джгутикові – рухаються за допомогою одного або декількох джгутиків. Мають хлорофіл, і при масовому розмноженні можуть давати цвітіння води. Представник: євглена зелена.

- споровики – ендопаразит, з рисами спрощеної організації. Форма тіла не рідко амебовидна. Розмноження відбувається статевим і безстатевим шляхом. У споровиків є збірні, об’єднуючі форми, що свідчать про їх спільне походження від різних предків. Представник: коксидії – паразитує у епітеліях кишечниках і протоках печінки в основному у кролів. Малярійний плазмодій – збудник малярії, 4 види якого паразитують у людини і декілька видів у птахів. Частину життя малярійний плазмодій проводить у червоних тільцях людини, а частину у комарах.

- інфузорії – відрізняються від найпростіших більш складною будовою – наявність ядерного комплексу з мікро- і макронуклеуса. Крім цього, у їхній будові тіла є спеціальні «органи травлення» – глотка. Розмножуються поперечним поділом