
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
У прокаріот клітини мають невеликі розміри (0,5-3 мкм). Вони позбавлені ядра і не містять чітко оформлених мембранних компартментів. Генетичний матеріал представлений однією кільцевою молекулою ДНК. Гістонових білків не виявлено, тобто в прокаріот відсутня нуклеосомна організація хроматину. Кільцева молекула ДНК утворює петлі і зв’язується з деякими білками, утворюючи нук- леоїд. Прокаріотичні клітини, як правило, оточені клітинною стінкою з пептидогліканів. їх цитоплазматична мембрана утворює випинання в цитоплазму— мезосоми. У цих клітинах відсутні рухи цитоплазми й амебоїдні рухи; пересування здійснюється за допомогою простих джгутиків. Прокаріоти поширені практично повсюдно. Вони швидко розмножуються і живуть недовго.
Серед прокаріот найбільш примітивними є мікоплазми (діаметр клітин становить 0,1-0,3 мкм). Вони побудовані з невеликого числа молекул (приблизно 1200), але синтезують білки, жири, вуглеводи, ДНК і РНК і майже 300 різних ферментів.
Еукаріотичні клітини більші за розмірами і складніші за будовою. Вони містять оформлене ядро, більше ДНК та інших компонентів ядра. В цитоплазмі знаходиться багато оточених мембранами оргайел. За походженням мітохондрії і хлоропласти є, найімовірніше, древніми прокаріотичними клітинами, які стали внутрішніми симбіонтами. Іншою істотною особливістю еукаріотичних клітин є наявність цитоскелета з білкових волокон.
Ознака |
Прокаріоти |
Еукаріоти |
Розмір клітин |
0,5-2 мкм |
8 -100 мкм, в середньому 40-60 мкм. |
Життєва форма |
одноклітинні та нитчасті |
одноклітинні, нитчасті, багатоклітинні |
Генетичний матеріал |
кільцева молекула ДНК в цитоплазмі одна, не пов’язана з білками, не відділена від цитоплазми. Немає справжнього ядра, хромосом, ядерець |
ядро відділене від цитоплазми подвійною мембраною, має ядерце. Лінійні молекули ДНК зв’язані з білками і формують хромосоми |
Ознака |
Прокаріоти |
Еукаріоти |
Рибосоми |
дрібніші |
більші |
Чутливість до антибіотиків |
є |
відсутня |
Органели |
лише немембранні |
повний набір мембранних та немембранних |
Клітинні стінки |
є, містять муреїн |
у рослин та грибів є, містять полісахариди. Клітини тварин не мають стінок |
Цитоскелет |
відсутній |
є |
Джгутики |
прості, знаходяться поза клітиною (не оточені мембраною), мають діаметр 20 нм |
складної будови. Містять мікротрубочки, кріпляться всередині клітини, оточені плазматичною мембраною, діаметр 200 нм. |
Дихання |
на виростах клітинної мембрани |
в мітохондріях |
Мітоз |
відсутній |
є |
Фотосинтез |
на мембранах, які не мають специфічної упаковки |
у хлоропластах |
Фіксація азоту |
є в деяких бактерій |
відсутня |
Вакуолі |
відсутні |
є |
Капсула |
є |
відсутня |
L-форми – це бактерії,що втратили клітину стінку, але здатні до розмноження. Хронічні захворювання проходять в л –формі.
Протопласи – це бактерії які втрачають клітину стінку повністю, внаслідок впливу антибіотиків пеніциліну, під впливом ферменту лізоциму.
Сферопласти – клітина стінка зникає частково.