53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.

Анатоксини-якісно нові препарати,одержані з екзотоксинів бактерій шляхом обробки 0,4% розчином формаліну при 37С протягом 3-4 тижнів. Така технологія зберігає антигенні та імуногенні властивості екзотоксинів,але знищує їх токсичність. На введення анатоксинів організм виробляє антитоксини. Для досягнення напруженого антитоксичного імунітету необхідне дворазове введення анатоксину з подальшою ревакцинацією.

Важливою особливістю цих препаратів є також те,що вони забезпечують збереження стійкої імунологічної памяті. Проте ці препарати швидко виводяться з організму і не запобігають бактеріоносійству токсигенних штамів в імунізованих колективах. Активність визначають реакції преципітації при звязуванні анатоксину зі специфічним антитоксином і виражають у флокуляційних одиницях за Рамоном.

Сьогодні у практиці використовують ботулічний,гангренозний,дифтерійний,стафілококовий та деякі інші анатоксини.

54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.

Корпускулярні вакцини з убитих мікробів називаються інактивованими вакцинами і відносяться до вакцин першого покоління . Для того щоб одержати такі вакцини проводять відбір вірулентних штамів бактерій чи вірусів,які мають повний набір необхідних антигенів та інактивують їх. Для інактивації використовують фізичні і хімічні методиобробка формаліном,ацетоном,спиртом. Переваги:можливість добору високо антигенних штамів мікроорганізмів ;зручне дозування;відсутність впливу на генетичний апарат;неможлива реверсія вірулентності.

Недоліки:слабшийпорівняно з живими імунітет;парентеральне введення;значна к-сть баластних речовин,які можуть стати причиною алергічних реакцій.

55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.

СИРОВАТКИ ІМУННІ(С.і.) — матеріальна частина гуморального імунітету, протекторний ефект якого принципово пов’язаний із специфічним комплексоутворенням між антигеном та антитілом. За основним біологічним призначенням сироватки поділяються на два види: лікувально-профілактичні та діагностичні. С.і. лікувально-профілактичні — сироватки крові тварин і людини, що містять антитіла проти бактерій (антибактеріальні), вірусів (противірусні), екзотоксинів (антитоксичні), отрут змій, павуків та ін. Готують із крові гіперімунізованих тварин (зазвичай коней, мулів, буйволів), здорових людей, які в минулому перенесли інфекційне захворювання (у крові таких людей є антитіла проти його збудника), або спеціально імунізованих людей-донорів. Використовують для лікування й попередження інфекційних захворювань та токсикозів (дифтерія, правець, ботулізм, анаеробна газова інфекція, віспа, краснуха, грип, сказ, укус змій, отруйних павуків та ін.). Уводять підігрітими до температури тіла в/м, рідше — підшкірно; спеціальні препарати можна використовувати в/в. Перед уведенням сироваткові препарати оглядають. У нормі вони є рідиною прозорого або опалесцентно-жовтуватого кольору. Сироватки, що містять осад, пластівці, частки, куски скла, не мають етикеток, із закінченим терміном непридатні до застосування. С.і. можуть мати побічні ефекти.

С.і. діагностичні (діагностичні антисироватки) — містять антитіла проти одного (моновалентні, моноспецифічні) або декількох (полівалентні, поліспецифічні) антигенів. Для отримання імунної діагностичної сироватки імунізують кроліків повноцінними антигенами. Технологія їх виготовлення залежить від типу сироваток (аглютинувальні, преципітувальні, імунофлуоресцентні та ін.) і виду антигенів. С.і. діагностичні використовують для ідентифікації збудників, як тест-сироватки в серологічних реакціях для визначення груп крові та ін. С.і. також використовуються з метою лікування (серотерапія) та профілактики (серопрофілактика) інфекційних захворювань.

62