- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
Якщо антиген є корпускулярним (клітина,молекулярні агрегати) наступає аглютинація з утворенням пластівців,які згодом опадають в осад.Механізм реакції полягає в тому,що під впливом іонів електроліту зменшується негативний поверхневий заряд бактеріальних клітин,і вони можуть зблизитись на таку відстань,при якій між ними виникає аглютинація бактерій.Реакцію проводять на склі,у пробірках,лунках пластмасових планшет.Аглютинація є дрібнозерниста,коли бактерії під впливом антитіл до О-антигена склеюються між собою тілами,вона властива нерухомим бактеріям.Крупнозерниста має місце у джгутикових бактерій за рахунок склеювання бактерій антитілами проти джгутикового Н-антигена.
При використанні для ідентифікації бактерій високо специфічних сироваток РА ставлять на склі – на предметне скло наносять краплю сироватки,в якій суспендують культуру бактерій.При позитивному результаті через кілька хв..наступає аглютинація – бактерії склеюються у вигляді пластівців,розчин стає прозорим. При негативному результаті бактерії залишаються рівномірно суспендованими в краплі рідини.
Для постановки розгорнутої реакції аглютинації діагностичну сироватку розводять від 1:100 до титру,що вказане на етикетці.Досліджувану культуру бактерій вносять до кожного розведення і ставлять у термостат на кілька год,а потім залишають при кімнатній температурі.Облік р-ї роблять через 24 год.При позитивному результаті аглютинат осідає на всій увігнутій поверхні дна пробірки,рідина прозора,а при струшуванні утв.пластівці.У контрольній пробірці,куди сироватку не вносили,бактерії осідають компактним осадом в центрі пробірки.
Реакція непрямої гамаглютинації (РНГА).Антигени адсорбують на еритроцитах,як на носіях.Такі еритроцити аглютинуються сироваткою,яка містить специфічні до антигену антитіла.Р-ю використовують для серодіагностики-виявлення антитіл у сироватці хворих.Вона є більш чутливою,ніж звичайна. Також на еритроцитах адсорбують і антитіла для виявлення антигенів.
Реакція латекс-аглютинації(РЛА).Як носій антигенів або антитіл вик.частинки полістирольного латексу,які є більш стійкі,ніж еритроцити.Такі частинки аглютинуються внаслідок реакції антиген-антитіло.Латексні діагностикуми викор.для виявлення антитіл у сироватках або для виявлення антигенів у дослідж.матеріалі.
44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
Якщо антиген розчинний,то наступає преципітація- осадження антигенів,розчин скалам учується або на межі контакту розчину антигену і сироватки зявляється кільце.Феномен преципітації полягає в тому,що антитіла з’єднуючись із розчинними антигенами зумовлюють утв.осаду або помутніння розчину.Р-я преципітації значно чутливіша від аглютинації і дозволяє виявити антиген у дуже малих кількостях.
Коли ми нашаровуємо антиген на антитіло утв.преципітат у вигляді кільця-це реакція кільце преципітації:в пробірку наливають діагност.преципітуючу сироватку,куди вносять досліджуваний матеріал з антигеном,на межі контакту через кілька хв.зявляється кільце.Р-я дуже чутлива,антиген можна виявити в розведенні 1:100000.
Феномен преципітації використовується в судово-медичній експертизі для визначення видової належності крові.За допомогою специфічних преципітуючих сироваток проти білка людини,можна встановити кому належить кров.Таким же чином визначають можливу фальсифікацію продуктів-мяса,меду.Ця р-я застосов. Для діагностики епідемічного цереброспінального менінгіту,чуми,дизентерії.
Р-я преципітації в гелі.Компоненти р-ї вносять у виїмки в агаровому або поліакриламідному гелі.Антигени та антитіла дифундують назустріч один одному і утв.дуги преципітації.Розміщення цих дуг залежить від молекул.маси та концентрації антигенів,однакові антигени дають преципітаційні лінії однотипні і однаково розміщені в гелі.Р-ю використовують для виявлення токсину збудника дифтерії.
