
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
Антигенами наз складні специфічні булки,що утв клітинами лімфоїдних органі хребетних при введенні антигенів і мають властивість вступати з ними у специфічний зв'язок. Антитіла зявляються у сироватці крові після перенесеного явного чи прихованого інфекційного захворювання. Антитіла формуються також імунізації живими,вбитими бактеріями,рикетсіями,вірусами,токсинами та ін. антигенами.
Антитіла –це імуноглобуліни сироватки крові людини і тварин.на них припадає 25% усіх сироваткових білків. Імуноглобуліни утв під впливом норм мікрофлори в процесі розвитку орг.. до норм антитіл нал ізогемаглютиніни,які утв без попереднього введення антигену. У людей з групою крові А у сироватці є В- аглютиніни,а в осіб з групою крові 0 –α іβ-аглютиніни. Їх використовують для визначення групи крові.
Динаміка вироблення антитіл,їх накопичення і зникнення мають певні харак,первинна імунна відповідь хар появою антитіл через 1-4 доби після антигенного подразнення-індуктивна фаза,потім настає продуктивна фаза-період логарифмічного зростання антитіл,що закін періодом максимуму,коли їх кількість досягає найвищого рівня. У разі повторної імунізації через кілька тижнів-років,орган може відповісти на дію гомологічного і навіть гетеро логічного антигену посиленим виробленням імуноглобулінів.
Авто антитіла-це антитіла,що виникають на авто антигени. Декілька авто антитіл тв. Постійно,беруть участь у саморегуляції організму. Авто антитіла беруть участь в імунопатологічних процесах. У розвитку автоімунних процесів відіграють роль сенсибілізовані клітини- Т-лімфоцити.
40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
Молекула імуноглобуліну скл з 2 важких(Н) поліпептидних ланцюгів і 2 легких(L),які зв’язані між собою дисульфід ними зв’язками. Кожен ланцюг має С-кінець(константний),у якому послідовність амінокислот стала для всіх молекул певного класу імуноглобулінів. V-кінець(варіабельний),у якому послідовність АК індивідуальна для кожного виду АТ. Молекула АТ має 2 активних центри,утворені варіабельними кінцями обох ланцюгів. Активний центр- щілина між варіабельними ділянками легкого та важкого ланцюгів. Частини молекул,які скручуються у глобули наз доменами. L-ланцюг скл з 2 доменів,а Н-ланцюг з 4 доменів. Індивідуальна харак конкретного виду антитіл,яка визначається структурою активних центрів-ідіотип.
За структурою,антигенними та імунобіологічними власт імуноглобуліни поділяються на 5 класів- lgМ –γглобуліни,які виконують функцію антитіл і синтезуються плазмоцидами лімфоїдної системи у відповідб на даю антигенів.
Lg G,A,E,D. lg M,G,A мають підкласи,які відрізняються послідовністю амінокислот. Відповідно до класів імуноглобулінів,виявлено 5 типів важких ланцюгів мю,гамма,альфа,іпсилон,дельта. Легкі ланцюги всіх 5 класів є відомі каппа,лямбда.
Lg G скл з 2 важких та 2 легких ланцюгів. Вони становлять 70-80% всх сироваткових lg. Виділяються на повторне проникнення антигена. Lg людини,найбільш активно зв’язують і нейтралізують розчинні антигени бактерій,віруси,екзотоксини,зв’язують комплнмент. Ці lg проникають через плаценту і забезпечують пасивний імунітет новонародженого протягом перших місяців життя.
Lg М скл з 5 субодиниць,становить5-10% всіх сироват lg,швидко зявляються при дії антигену і швидко зникають. Джерело –селезінка,у жінок в сироватці його більше ніж у чоловіків. Дає імунітет проти збудників кишечник інфекцій,не проходить через плаценту,тому новонародженні отримують його разом із lgА з молоком матері.
lgА відомі 2 типів сироваткові- 10% всіх(кістковий мозок,селезінка) та секреторні-1%всіх,містять додатковий секреторний компонент,що виділяються клітинами слизови оболонок дихальних шляхів,ШКТ,який захищає lgА від дії ферментів. Вони забезпечуют місцевий імунітет слизових оболонок.
lgЕ(реагін) міститься в невеликих кількості. Вони беруть участь в алергічних реакціях.
lgD міститься в незначній кількості,вони здатні активізувати комплемент,нейтралізувати активність вірусів.