1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання

Мікробіологія – наука, яка вивчає будову , життя,розвиток найдрібніших живих організмів , взаємодія із середовищем проживання та із іншими організмами , рослинами та тваринами. Галузі мікробіології: вірусологія, імунологія, паразитологія. Завдання мед.мікробіології є запобігання,зниження захворюваності і ліквідація інфекційних хвороб. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології:1.виявлення нових різновидностей збудників інфекційних хвороб; 2.створення нових антимікробних препаратів; 3.розробка нових діагностичних методів для мікробіологічної діагностики інфекційних хвороб;4. Розробка нових імунопрофілактичних препаратів; 5.виявлення мікробіоцинозів зовн. середовища. Предметом вивчення медичної мікробіології – будова і властивості м/о, методи лабораторних діагностики,терапія, профілактика інфекційних хвороб.

2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.

Першим побачив і описав м/о А. Левенгук. Він виготовив високоякісні лупи,які давали збільшення в 300 разів. Він вперше описав еритроцити, сперматозоїди, будову мязів , замалював справжніх живих м/о та їх основні форми. Відкриття послужили тим зародком з якої виросла й сформувалася наука про м/о. Саме з того часу починається морфологічний період в розвитку мікробіології. 1965 рік вважається датою народження мікробіології. Революційний переворот відбувся всередині 19 ст. пов’язані з іменами Луї Пастера і Роберта Коха. Луї Пастер: довів бродіння зумовлено діяльністю м/о, запропонував явище пастеризації; довів що існує 2 різновиди м/о:аероби і анаероби; розвинув і створив штучну вакцину для профілактики сказу; заклав основи стерилізації; розробив принципи й методи ослаблення хвороботворних м/о ;роль м/о у кругообігу речовин, енергії, зясував іх роль в інфекційний патології людей і тварин. Роберт Кох провів класичні дослідження з етіології сибірки, туберкульозу й холери. Кох вперше виділив чисту культуру збудника сибірки, розробив методи вирощування і виділення чистих культур бактерій на щільних живильних середовищах, метод забарвлення аніліновим барвниками, метод висячої краплі для вивчення рухливості м/о, імерсійну систем конденсор Аббе. 1882 рік-відкриття Кохом збудника туберкульозу.1883 рік – відкриття холери.

3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.

Е.Дженнер довів що люди, які перехворіли коров’ячою віспою ніколи потім не хворіють на натуральну людську віспу. У 1796 Дженер прищепив коров’ячу віспу 8 річному Деймсу, взявши для цього пухирці з руки доярки, хворої на коров’ячу віспу. Через 6 тижнів Дженер прищепив Джеймсу натуральну людську віспу , але він не захворів. У 1798 Дженер надрукував статтю( Дослідження причин і дії коров’ячої віспи ).Д.Самойлович дійшов висновку , шо для запобігання чуми треба вводити в організм ослаблене заразне начало. Мечніков опублікував свої класичні роботи «порівняльна патологія запалення» і «несприйнятливість до інфекційних хвороб « в яких виклав дослідження про захисні властивості організмів й фагоцитарну теорію імунітету. Вивчав причини передчасної старості. Класичні дослідження Мечнікова – профілактичний період в історії розвитку мікробіології. Д. івановський відкрив першого представника царства вірусів – вірус мозаїчної хвороби тютюну. Зільбер відкрив вірус кліщового енцефаліту, вивчав природу та імунологію злоякісних пухлин, висунув вірусогенетичну теорію ракової хвороби. Флемінг – відкрив протимікробну дію пеніцилової плісняви . виноградський відкрив залізо сірко бактерії, нітрофікуюючі та азотофіксуючі мікроби, зясував їх роль у кругообігу речовин у природі . Заболотний – вніс цінний вклад у медицину своїми дослідженнями по вивченню чуми, холери