
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
Плазміди - додаткові фактори спадковості, розташовані в клітинах поза хромосом і які становлять кільцеві (замкнуті) або лінійні молекули ДНК.
Використання. Плазміди широко використовуються в генної інженерії для перенесення генетичної інформації і генетичних маніпуляцій. Для цього створюються штучні плазміди - вектори, що складаються з частин, узятих з різних генетичних джерел, а також зі штучно створених фрагментів ДНК.
Функції в клітинах. Присутність плазмід в клітинах може бути пояснено перевагами, які дають плазмідні гени клітини-господаря (можливість рости в присутності антибіотика, використання більш широкого коласубстратів, захист від бактеріофагів, усунення конкурентів шляхом синтезу бактеріоцинів) або ж теорією егоїстичною ДНК, як у випадку кріптіческіе плазмід (тобто плазміда підтримується завдяки своїй пристосованості до умов всередині клітини).
Мігруючі генетичні елементи - Окремі ділянки ДНК, здатні здійснювати власний перенос (транспозицію) усередині генома. Транспозиція пов'язана зі здатністю мігруючих елементів кодувати специфічний фермент рекомбінації - транспозази.
Вставні (інсерційні) послідовності (IS-елементи) - Найпростіший тип мігруючих елементів. IS-елементи самостійно не реплікуються і не кодують розпізнаваних фенотипічних ознак. Вміщені в них гени забезпечують тільки їх переміщення з однієї ділянки в іншу.
Основні функції IS-послідовностей
-регуляція активності генів бактеріальної клітини (можуть інактивувати гени, в які включилися, чи, вбудовуючись в хромосому, виявляти ефект промотору, що включає або вимикає транскрипцію відповідних генів),
- індукція мутацій типу делецій чи інверсій (при переміщенні) і дуплікацій (при вбудовуванні в хромосому ),
- координація взаємодій плазмід і траспозонів (як між собою, так і бактеріальної хромосомою).
Транспозони (Tn-елементи) не здатні до самостійної реплікації і розмножуються тільки в складі бактеріальної хромосоми. Кожен транспозон містить гени, що визначають фенотипічно виражені ознаки (наприклад, стійкість до антибіотиків), то їх легше виявити, ніж IS-елементи. Загалом, для транспозонів характерні ті ж гени, що і для плазмід.
За допомогою генетичних методів добуто селекційні культури м/о, що використовується в технології виготовлення штучних продуктів, виробництві анатоксинів, вакцин, антибіотиків, вітамінів.
Метод генетичних рекомбінацій патогенних і непатогенних видів бактерій дає змогу виявити високо імуногенні вакцинні штами.
Особливої актуальності набуває селекція патогенних бактерій із зниженою вірулентністю,що відбувається під впливом величезної кількості лікарських засобів. Внаслідок слабкої вірулентності багато збудників захворювань втрачають властивість виробляти імунітет,що призводить до формування латентних (прихованих) форм інфекцій, які характеризуються хронічним перебігом,рецидивами, важко піддається клінічній і лабораторній діагностиці, специфічній терапії профілактиці.
24. Значення генетики у розвитку загальної і медичної мікробіології, вірусології,молекулярної біології. Мікробіологічні основи генної інженерії. Одержання спадково змінених організмів. Досягення генної інженерії, використання генно-інженерних препаратів у медицині.
Вивчення генетики бактерій та інших м/о має дуже важливе як теоретичне, так і практичне значення для спрямованої селекції високопродуктивних штамів, які останнім часом почали широко застосовуватися в різних галузях народного господарства. Використання в селекції м/о методів природного добору, індукованого мутагенезу, популяційної мінливості,клонування, гібридизації соматичних клітин дало можливість одержати високопродуктивні штами м/о. Останні знайшли широке застосування в мікробіологічній промисловості для виробництва кормового білка, амінокислот, ферментів , вітамінів, антибіотиків, бактеріальних добрив, засобів захисту рослин, анатоксинів, лікувально-профілактичних препаратів – вакцин, інтерферонів , гормонів, інтерлейкінів. Багатонадійні перспективи для сільського господарства, біології та медицини й інших галузей народного господарства відкриваються у зв’язку з розробкою і вдосконаленням методів генної і клітинної інженерії, за допомогою яких експериментально доведено можливість передачі не тільки природніх генів, а й штучно синтезованих, які кодують синтез різноманітних біологічно-активних сполук. Наприклад, ще в дослідах з генної інженерії, проведених у 1973 році, було введено за допомогою ага в геном E.coli ген LIG, який контролює синтез лігази. Внаслідок цього вміст лігази в клітинах-реципієнта збільшився в 500разів. Тепер у клітини кишкової палички клоновані і функціонують гени інтерферонів, гормону росту, інсуліну та ін.. За допомогою клонованих штамів E.coli одержують препарати інтерферону, інсуліну і соматотропну. Є також дані про те, що успішно функціонують клоновані бактерії гени вірусів грипу, гепатиту В, герпесу, ген білка оболонки вірусу ящуру, що в найближчий час дозволить розробити технологію виробництва молекулярних вакцин без баластних білків. Останнім часом інтенсивно вивчаються методи трансплантації генів за допомогою плазмід.