- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
. Генотип- сукупність генів, представлена нуклеоїдом (хромосомою) даної особини
Фенотип – результат взаємодії між генотипом і оточуючим середовищем, тобто прояв генотипу в конкретних умовах існування
Матеріальним носієм генетичної інформації в бактеріальних клітинах є кільцева молекула ДНК- бактеріальна хромосома. У прокаріот генетичний апарат називають нуклеоїдом,він не відокремлений від цитоплазми. Генетична інформація в бактеріальній хромосомі записана триплетним кодом, при якому послідовність з 3нуклеотидів відповідає певній амінокислоті.
Розрізняють 2види мінливості:
-модифікаційну або неспадкову
-спадкову або генотипну
Модифікаційна мінливість полягає у зміні різноманітних властивостей м/о під впливом факторів зовнішнього середовища,але вона не зачіпає генетичний апарат клітини,спадково не передається. Вона зумовлюється адаптаційними механізмами бактеріальної клітини, її здатністю призвичаюватись до умов довкілля за рахунок активації генів,які перебувають у «німому» стані.
Модифікаційні зміни нетривалі , характеризують ступінь пристосування бактерій до нових умов існування, вони є нормою реакції клітини, засвідчуючи потенційну здатність генотипу реагувати на змінені умови існування.
22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
При генотипній мінливості м/о різноманітні ознаки бактерій успадковуються та передаються нащадкам. Вона може розвиватись внаслідок мутацій та рекомбінацій.
Мутації – зміни в генотипі, які проявляються фенотипово у вигляді зміненої ознаки.
Класифікація
1.За проявом
а) морфологічні (-зміна забарвлення)(-характер колонії бактерій)
б) фізіологічні (-мутації стійкості,після яких м/о набуває здатності, наприклад, переносити токсичні концентрації речовин,які пригнічують ріст диких штамів)
в) біохімічні(-прояви ауксотрофності(неможливість синтезу певної органічної сполуки,що потрібна м/о)
-прояви прототрофності(синтез усіх необхідних речовин)
2. За походженням
а) спонтанні
-без втручання експериментатора
-при дії якихось невстановлених навколишніх факторів
б) індуковані- при дії встановлених мутагенних факторів
3. За локалізацією
а) нуклеоїдні- в нуклеоїді клітини
б) цитоплазматичні- в позахромосомних елементах спадковості-плазмідах
4. За кількістю генів
а) генні
б) хромосомні
5.
За величиною
Малі (точкові)
Великі (хромосомні)
Інверсія
Делеція
-випадіння частини хромосоми
-фрагмент ДНК в молекулі перевертається на 180*
Інерція
-вставка фрагментів ДНК
Дуплікація
-подвоєння ділянки хромосоми
Делеція
-випадіння частини хромосоми
Дислокація
-зміна локалізації ділянки ДНК
Збільшувати частоту мутаційного процесу можуть особливі фактори – мутагени.
Хімічні-найнебезпечніші з них – азотиста кислота, нітрозогуанін, етилметансульфанат,акридин.
Біологічні- перекис водню, лікарські препарати,деякі антибіотики
Фізичні – УФ-випромінювання, рентгенівські промені та гама-промені
Трансформація — це передача генетичного матеріалу від донора до реципієнта за допомогою ізольованої ДНК. Бактеріальні клітини, що здатні трансформуватися, називаються компетентними. Розрізняють наступні фази трансформації:
1.Адсорбція ДНК-фрагмснту.
2.Сприйняття бактеріями-реципіснтами фрагмента двониткової ДНК клігини-донора.
3.Екліпс-фаза (одна нитка ДНК руйнується, друга нитка приймає участь в наступних стадіях).
4.Інтеграція (включення) трансформуючої ДНК у хромосому донора.
5.Експресія (прояв) дії генів при розмноженні трансформованого клону клітин.
Таким чином, при трансформації відбувається заміна однієї генетичної ділянки іншою, внаслідок чого бактерія набуває нових властивостей: стійкості до антибіотиків, синтезу ферментів, утворення капсульного полісахариду тощо.
Трансдукція — перенесення генетичного матеріалу від клітини-донора до клітини-реципієнта за допомогою помірного бактеріофага. Механізм передачі аналогічний передачі вірулентних фагів. Форми трансдукції:
1. Генералізована форма (неспецифічна) відбувається тоді, коли фаг інтегрується в будь-якій ділянці матеріалу бактерії.
2.Специфічна форма (локалізонана), коли ген, що переноситься, локалізується на хромосомі бактерії реципієнта поряд з фагом (дефектні фаги).
3.Абортвна форма — коли не відбувається включення генетичного матеріалу в бактеріальну хромосому.
Кон'югація — передача генетичного матеріалу від одної клітини до іншої при безпосередньому контакті, таку взаємодію розглядають як варіант статевого процесу. Необхідною умовою кон'югації є наявність у донора специфічного фактору плодючості (фертильності) — F-плазміди, або F-фактора, який міститься в чоловічій клітині. Кон'югація здійснюється з участю спеціальних структур — F-пілей, що розміщені на поверхні F+ клітин. При кон'югації відбувається тільки частковий перенос генетичного матеріалу, тому її не слід ототожнювати повністю із статевим процесом у інших організмів.
