- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
У 1984 р. вийшло в світ нове видання систематики бактерій Вегgey’s Manual of Systematic Bacteriology, у підготовці якого брали участь 124 вчених із 14 країн світу. У ньому більш детально і повно подано відомості про мікроорганізми загального, медичного або промислового значення, їх нумеричну таксономію, а також генетичний,серологічний і хемотаксономічний методи дослідження більшості найважливіших патогенних для людини і тварин видів. Викладено основино номенклатури бактерій та принципи їх ідентифікації, дано екологічну характеристику (місця існування, ніші), наведено рецепти середовищ для виділення культур деяких груп бактерій. Подано основні дані з генетики, фаго- і серотипування, бактеріоцинотипування мікроорганізмів, резистентності їх до антибіотиків, патогенності для людини і тварин, перелічено основні фактори патогенності, а також інші властивості.
У І томі посібника наведено грамнегатнвні аероби й анаероби, які поділяються на 11 груп.
Група 1. Спірохети: родина Spirochaetaceae (роди Spirochaeta, Cristispiга, Treponema, Borrelia), родина Leptospiraceae (рід Leptospira), інші організми.
Група 2. Аеробні (мікроаерофільні, рухливі, спіралеподібні), вібрі-оноподібні бактерії (роди Spirillum, Campylobacter, Bdellovibrlo, Azospiril-lum, Vampirovibrio та ін.).
Група 3. Нерухомі (або рідко рухливі) зігнуті бактерії: родинаSpirosomaceae (роди Spirosoma, Runeila, Flectobacillus та ін.).
Група 4. Аеробні палички і коки: родина Pseudomonadaceae, Azotobacteriaceae, Rhizobiaceae, Methylococcaceae, Halobacteriaceae, Acetobacteri-aceae, Legioneliaceae, Neisseriaceae (роди Flavobacterium, Alcaligenes, Brucella,Bordetella, Francisella та ін.).
Група 5. Факультативно анаеробні палички: родини Enterobacteгіасеае, Vibrionaceae, Pasteurellaceae (роди Pasteurella, Haemophilus, Actinobacillus, Proteus, Providencia, Morganella та ін.).
Група 6. Bacteroidaceae (роди Bacteroides, Fusobacterium, Leptotrichia та ін.; усього 13 родів).
Група 7. Бактерії, які розщеплюють сульфат І відновлюють сірку(роди Desulfuromonas, Desulfovibrio, Desulfococcus та ін.; усього 7 родів).
Група 8. Анаеробні грамнегативні коки. Родина I. Veillonellaceae(роди Veillonella, Aciaaminococcus, Megasphaera).
Група 9. Рикетсії і хламідії: порядки Rickettsiales, Chlamydiales.
Група 10. Мікоплазми: родина Mycoplasmataceae (роди Mycoplasma, Ureaplasma), Acholeplasmaceae (рід Acholeplasma), Spiroplasmataceae (рід Spipoplasma) та ін.
Група 11. Ендосимбіонти — бактерії, що живуть на найпростіших комахах, грибах, безхребетних.
У II томі (Firmicutes) дано характеристику грампозитивним бактеріям.
Група 12. Родина Місгососсасеае, роди Micrococcus, Stomatococcus, Staphylococcus; 10 родів (без родин): Streptococcus, Leuconostoc, Pediococcus, Peptococcus, Peptostreptococcus, Sarcina та ін.
Група 13. Роди Bacillus, Clostridium та Ін.
Група 14. Роди Lactobacillus, Listeria, Erysipelothrix та ін.
Група 15. Роди Corynebacterim, Propionibacterium, Actinomycetes, Bifidobacterium.
Група 16. Родина Mycobacteriaceae, рід Mycobacterium.
Г р у п а 17. Некордіоформні бактерії, роди Nocardia, Pseudonocardia та ін.
До III тому входять археобактерії*, ціанобактерії** і решта грамнегативних видів, до IV тому — актиноміцети.
Бактеріальна таксономія, що розпочиналась в основному як інтуїтивний процес, тепер є цілком об’єктивною в результаті розвитку кількісних методів. Можна з певністю стверджувати, що класифікація бактерій, наведена в останньому виданні визначника, найближ- чим часом буде перероблена у зв’язку з появою нових даних про мікроорганізми.
Класифікацію бактерій із зазначенням родів і видів подано у відповідних розділах спеціальної мікробіології.
