16. Методологія моніторингових досліджень.

Успішне проведення моніторингових досліджень залежить від використання різноманітних методів оцінки екологічної ситуації, повноти збору інформації та результатів досліджень наукових організацій. До найважливіших методів досліджень екологічних проблем належать: 1.Статистичний метод. Опрацювання даних про викиди шкідливих речовин в атмосферу, об’єми скидання спрацьованих очищених та неочищених вод, захоронення відходів, даних спостережень за останні 5-10 років в межах промислових комплексів, санепідемстанцій та метеостанцій. На основі зібраних даних про об’єми шкідливих викидів проводиться класифікація територій за ступенем токсичності. 2. Картографічний метод. Використовується для виявлення розмірів природно-антропогенних деградаційних процесів і включає: -аналіз динаміки природних негативних процесів та деградаційних ознак; -аналіз територіального поширення шкідливих елементів у зв’язку з функціонуванням промислових та сільськогосподарських комплексів; -аналіз загально- географічних карт в межах території, яка підлягає обстеженню; -аналіз спеціальних картографічних матеріалів (заліснення, обводнення, осушення, зрошення), їх динаміки за період використання території; 3.Лабораторні методи. Це основні методи моніторингових досліджень, які використовують різні наукові установи для отримання первинної інформації. 4.Порівняльно-геогафічні методи. 5.Аналіз кліматичних факторів. Проводять для узгодження результатів наукових установ з метеорологічними даними. Наприклад, аналіз розподілу вітрів протягом року має важливе значення для виявлення зв’язку захворювань людини із зонами розсіювання та акумуляції важких металів, отрутохімікатів та інших токсичних речовин.

17. Організація моніторингових досліджень.

У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.

 Проведені дослідження дають підставу рекомендувати до включення у діючу систему екологічного моніторингу ґрунтів такі складові: підсистема збору і введення даних; підсистема контролю і первинної обробки інформації; діалогова система спілкування; регіональна база даних; підсистема математичних моделей; підсистема взаємодії з користувачем. Таким чином, моніторинг складається з операцій вимірювання, аналізу, опису, моделювання, оптимізації та прогнозування..

18. Служби моніторингу ґрунтів.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводить Міністерство аграрної політики України у взаємодії з іншими виконавцями: Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, Держкомземом України, Держводгоспом України та науково-дослідними установами УААН землеохоронного профілю.

Ведення моніторингу земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Моніторинг ґрунтів у системі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики проводить Державна служба охорони родючості ґрунтів та її територіальні органи.