4. Першопричини необхідності моніторингових досліджень в Україні.

Моніторинг земель, на відміну від земельно-кадастрових даних, передбачає фіксацію стану антропогенного навантаження в динамічному розвитку з наступним прийняттям заходів, що відповідають негативному станові.Моніторинг земель в Україні повинен проводитися у чіткій міжвідомчій узгодженості при збереженні комплексності спостережень та мінімізації їх параметрів, пов-

ного поєднання різнорівневих спостережень відповідно до природних і антропогенних навантажень агроландшафтів та стану земельних ресурсів, розробки поновлених теоретичних і методичних основ екологічного нормування допустимих навантажень на земельні ресурси на основі інтегральної оцінки комплексних чинників екології ґрунтів та перспектив розвитку територій. При цьому принципового значення набуває визначення нових складових сталого

моніторингу земель на основі моніторингу ґрунтів, змін структури земельних угідь різного цільового призначення при ретельному контролі і оцінці ефективності державних екологостабілізуючих заходів з боку незалежних експертів та громадськості.

5. Мета і завдання моніторингу ґрунтів.

Мета: отримання інформації для вироблення рішень,які спрямовані на стабілізацію і якісне покращенн грунтів і досягнення кінцевого результату Завдання: збір певної інформації - всі якісні показни і земельки грунтів ,використання цифрових технологій,налагодження поточних спостережень-інформація повинна бути об’єктивною, систематичною, має охоплювати усі види землекористування,прогнозне завдання, ще одне завдання- управлінське- рішення,консультації, причини негараздів, що мають місце в грунтах, попередження про певні явища, які є небажані в грунтах. Завданнями моніторингу земель є: довгострокові систематичні спостереження за станом земель; аналіз екологічного стану земель; своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироблення рекомендацій щодо запобігання негативним процесам та усунення їхніх наслідків; інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, землекористування, землеустрою, державного контролю за використанням та охороною земель, а також власників земельних ділянок.

6. Об’єкт і предмет моніторингових досліджень ґрунтів.

Обєкт моніторингу грунтових досліджень - весь земельний фонд України.

Становлення моніторингу ґрунтів в Україні. Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться відповідно до загальнодержавної та регіональних програм моніторингу ґрунтів. Його метою є своєчасне виявлення змін стану ґрунтів, їх оцінки, відвернення наслідків негативних процесів, розроблення науково обґрунтованих систем землеробства і агротехнологій.

7. Моніторингові дослідження ґрунтів за кордоном.

8. Основні біосферні функції грунтового покриву.

9. Основні задачі моніторингу ґрунтів.

10. Інформативні задачі моніторингу ґрунтів.

11. Моніторинг ґрунтів і прогноз.

Моніторинг ґрунтового покриву – система стійких спостережень, діагностування, прогнозування та вироблення рекомендацій щодо управління станом ґрунтів з метою збереження і відтворення їх родючості. Моніторинг”- англійське слово, перекладається як “контроль”, а французький термін “monitor” як “огляд”. Цей термін з’явився під час проведення Стокгольмської конференції ООН по збереженню довкілля (5-16 червня 1972 р.).

За масштабами спостережень та узагальненнями отриманої інформації виділяють локальний, регіональний і глобальний види моніторингу ґрунтів.

мета моніторингу – отримання інформації для вироблення управлінських рішень щодо стабілізації і поліпшення якості ґрунтів, екологізації землеробства та досягнення кінцевого результату – розширеного відтворення ґрунтової родючості.

Об’єктами ґрунтового моніторингу є основні типи, підтипи, роди, види та різновиди ґрунтів, які обираються в межах ґрунтової провінції і максимально відображають мозаїчність ґрунтового покриву, всі види і рівні антропогенного навантаження.

Завдання моніторингу ґрунтів: – підтримання здатності ґрунтів до регуляції циклів біофільних елементів; – контролювання і запобігання негативному розвитку процесів ґрунтоутворення, які проявляються в дегуміфікації, ерозії, переущільненні, підтопленні, засоленні тощо; – контроль динаміки основних фізичних, хімічних, біологічних та інших ґрунтових процесів як у природних умовах, так і при антропогенних навантаженнях; – поліпшення родючості ґрунтів, віддачі від меліорації і хімізації та підвищення якості сільськогосподарської продукції..

Моніторинг ґрунтів здійснюється на території природних об’єктів (лісів, заповідників), еталонних об’єктів високого рівня сільськогосподарського використання ґрунтів (держсортдільниці, поля господарств, де запроваджено контурно-меліоративну систему земле-робства), звичайних господарств.