27. Передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.

Меркантилізм — перша школа політичної економії — виник наприкінці XV — середині XVI ст. Передумови:

1. Для формування національних держав і зміцнення їх внутрішніх і зовнішніх позицій монархам необхідні були кошти (на утримання армії, двору), і щоб їх добути через торговельні компанії, мануфактурну промисловість у суспільних умовах, що ускладнилися, необхідний був план дій.

2. Великі географічні відкриття привели до розширення масштабів і збільшення обсягів торгівлі, а також до подальшого розвитку товарно-грошових відносин, відбувається первісне нагромадження капіталу, — у таких умовах зростає потреба в інформації і знаннях про систему, що формується, щоб уникнути помилок і економічних втрат.

Тому і виникає меркантилізм, з одного боку, як економічна політика феодальних держав, а з іншого боку — як система поглядів купецької буржуазії, що зароджується. Предметом дослідження представників школи стало багатство, що виникає в сфері торгівлі, і способи його нагромадження. Головна форма багатства для меркантилістів — гроші.

У своєму розвитку меркантилізм пройшов дві стадії. Ранній (XV — середина XVI ст.) ґрунтувався на концепції активного грошового балансу (надходження грошей у країну повинне бути більше, ніж їхній вивіз), підтримка якого забезпечувалася законодавчо за допомогою політики протекціонізму і призвела до меркантилістичної дилеми: велика кількість золота вела до його знецінювання та збідніння населення. На зміну ранньому приходить пізній (розвинений) меркантилізм (кінець XVI — XVII ст.), що базується на теорії активного торговельного балансу, який забезпечується на практиці політикою фритредерства.

28. Ранній меркантилізм – монетаризм

Ранній меркантилізм виник ще до Великих географічних відкриттів і був актуальним до кінця XVI ст. На цьому етапі торговельні зв'язки між країнами були малорозвинені і мали епізодичний характер. Для досягнення позитивного сальдо в торгівлі ранні меркантилісти вважали за доцільне: 1) встановлювати максимально високі ціни на експортовані товари; 2) всебічно обмежувати імпорт товарів; 3) не допускати вивезення з країни золота і срібла. Для раннього меркантилізму (монетарного) характерна теорія грошового балансу (монетарна теорія), яка ставила два завдання: 1) зберегти гроші в певній країні; 2) залучити якомога більше грошей із-за кордону. Пізній меркантилізм охоплює період початку XVII — середини XVIII ст. Основними представниками були Т. Мен, А. Монкретьєн, А. Серра.

29. Пізній меркантилізм мануфактурна, або розгорнута, меркантилістська система

На цьому етапі торговельні зв'язки між країнами стають більш розвиненими, що було зумовлено заохоченням розвитку національної промисловості та торгівлі. Для пізнього меркантилізму характерна теорія активного торгового балансу, яка ґрунтується на таких основних положеннях: 1) джерелом національного багатства є прибуток від зовнішньої торгівлі; 2) держава збагачується тим більше, чим більше експорт товарів переважатиме над імпортом; 3) головними засобами збільшення активного торговельного балансу країни вважаються: посередницька торгівля, експортні галузі промисловості, які працюють на вітчизняній і дешевій імпортній сировині; 4) недоцільними визнаються заборони вивезення грошей за кордон і обмеження імпорту іноземних товарів.