Семестр 2. Практичне заняття 13. УЧАСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ЛАБОРАТОРНИХ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
ПЛАН
Ультразвукове дослідження 1
Пункції 2
Термін/поняття |
Визначення |
|
Асцит |
Накопичення рідини в черевній порожнині |
|
Пункція живота (абдомінальна пункція, лапароцентез) |
Проколювання черевної стінки з лікувальною метою |
|
Бронхоскопія |
Ендоскопічні дослідження бронхів |
|
Гематурія |
Наявність еритроцитів у сечі |
|
Глюкозурія |
Наявність цукру в сечі |
|
Колоноскопія |
Ендоскопічне дослідження прямої кишки |
|
Копрологічне дослідження |
Дослідження калу для визначення ступеня засвоєння поживних речовин |
|
Поперекова пункція |
Спинномозкова пункція у поперековому відділі з діагностичною та лікувальною метою |
|
Плевральна пункція (плевроцентез) |
Проколювання грудної клітки і плеври з лікувальною та діагностичною метою |
|
Протеїнурія |
Наявність білка в сечі |
|
Рентгенографія |
Метод рентгенологічного дослідження, який полягає в отриманні на спеціальній плівці знімка з тіньовим зображенням досліджуваного органа або частини тіла за допомогою рентгенівського випромінювання |
|
Ректороманоскопія |
Ендоскопічне дослідження прямої та сигмоподібної кишок |
|
Стернальна пункція |
Проколювання груднини з діагностичною метою |
|
Урографія |
Рентгенологічне дослідження нирок і сечових шляхів |
|
Холеграфія |
Рентгенологічне дослідження внутрішньопечінкових проток |
|
Холецистографія |
Рентгенологічне дослідження жовчних проток і жовчного міхура |
|
Цистоскопія |
Ендоскопічне дослідження сечового міхура |
|
Ендоскопія |
Метод візуального дослідження порожнин організму за допомогою оптичних приладів, оснащених освітлювальними пристроями |
|
Ехографія (ультразвукове дослідження органів, УЗД) |
Метод діагностики, заснований на тому, що високочастотні звукові хвилі проникають через тканини організму і відбиваються від межі середовищ із різними акустичними властивостями, що дозволяє одержати зображення ехосигналів на екрані електронного осцилоскопа |
|
Ультразвукове дослідження
В
За допомогою ультразвукової діагностики можна визначити форму, положення, розміри, структуру різних органів черевної порожнини - жовчного міхура печінки, підшлункової залози тощо. Дослідження дозволяє виявити конкременти пухлини, кісти, абсцес та іншу патологію.
Дослідження органів черевної порожнини проводиться строго натщесерце. За день до дослідження з їжі виключається молоко, чорний хліб, сирі фрукти і овочі, фруктові соки, газовані напої. Особам, які страждають на метеоризм, така дієта встановлюється до 2-х днів і рекомендується прийом ферментних препаратів: фесталу, панзінорму, прийом активованого вугілля.
Напередодні:
- медична сестра поліклініки повинна виписати пацієнту направлення в кабінет УЗД; проінформувати його про правила підготовки до процедури. Дати заявку в кабінет УЗД;
- медична сестра стаціонару повинна зробити вибірку з листів призначень, кому із пацієнтів призначене лікарем дане обстеження, попередити пацієнта про дату обстеження і проінформувати його про правила підготовки до процедури. Дати заявку в кабінет УЗД.
Пацієнтам з закрепами напередодні ввечері ставлять очисну клізму.
Пацієнтів інформують, що дослідження проводиться натще: уранці не можна приймати їжу, лікарські препарати, пити, курити. Попередити пацієнта, щоб на дослідження він узяв з собою рушник.
В день дослідження:
- амбулаторному пацієнту з'явитися в кабінет УЗД на призначений день і годину з направленням і з амбулаторною картою для запису результатів дослідження;
- стаціонарному пацієнту з'явитися в кабінет УЗД у супроводі медичної сестри відділення, яка відносить медичну карту стаціонарного пацієнта сама.
Дослідження органів малого тазу (сечового міхура і передміхурової залози) проводиться при максимально наповненому сечовому міхурі: за 1,5 - 2 години до дослідження необхідно випити не менше 1 літра рідини. Для проведення трансректального дослідження вранці в день дослідження повинен бути стілець, за відсутності стільця необхідно виконати очисну клізму.
Дослідження інших органів і систем проводяться без попередньої підготовки пацієнтів.
Пункції
Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві під час процедури
Лапароцентез (пункція черевної порожнини) — це проколювання черевної стінки за допомогою троакара, яке виконується з діагностичною та лікувальною метою (дослідження та видалення вільної рідини з черевної порожнини). Протипоказанням є спайки у черевній порожнині. Пункцію виконують в асептичних умовах в перев'язній або маніпуляційній.
Проводять психологічну підготовку пацієнта. За 2—3 год до пункції здійснюють очищення кишечника за допомогою клізм. Безпосередньо перед пункцією пропонують пацієнтові звільнити сечовий міхур.
За призначенням лікаря за 15—20 хв до здійснення пункції пацієнтові підшкірно вводять 1 мл 2% розчину промедолу та 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату. Хворий сидить у кріслі або на стільці, спираючись на його спинку. При тяжкому стані хворого кладуть на бік. Після знезараження місця проколу проводять пошарову інфільтраційну анестезію передньої черевної стінки 0,5% розчином новокаїну. Прокол роблять по середній лінії живота на однаковій відстані від пупка до лобкової кістки або по внутрішньому краю лівого прямого м'яза живота. Шкіру в місці проколу зсувають лівою рукою назовні, щоб зменшити шар підшкірної жирової клітковини, а правою вводять при невеликому зусиллі троакар разом із стилетом.
Інколи перед уведенням троакара шкіру трохи надрізують скальпелем. Після проникнення троакара в черевну порожнину його мандрен (стилет) виймають, і рідина починає вільно витікати. Беруть декілька мілілітрів рідини для аналізу в пробірку, потім на муфту насаджують гумову трубку і рідина витікає в ємність.
Треба знати, що випускати рідину слід повільно (1 л протягом 5 хв). З метою регулювання видалення рідини на гумову трубку періодично накладають затискач. Якщо видалення рідини припинилось внаслідок закриття внутрішнього отвору троакара петлею кишки, обережно натискають на черевну стінку, при цьому кишка зміщується і рідина знову продовжує витікати.
За час видалення рідини відбувається різке зменшення внутрішньочеревного тиску, яке призводить до перерозподілу кровотоку по всьому організму, що іноді спричинює розвиток судинного колапсу. Для профілактики цього ускладнення медична сестра щільно стягує живіт довгим рушником або простирадлом, складеним в декілька шарів по діагоналі вище місця проколювання.
Після видалення рідини троакар виймають, у разі потреби на шкіру в місці пункції накладають шви, зверху — асептичну пов'язку, кладуть на живіт міхур з льодом, призначають пацієнтові суворий ліжковий режим.
Здійснюють спостереження за хворим після пункції з метою раннього виявлення вірогідних ускладнень, серед яких слід відзначити такі: флегмона стінки живота внаслідок порушення правил асептики та антисептики; ушкодження судин черевної стінки з утворенням гематоми черевної стінки або кровотечі в черевну порожнину; ушкодження органів черевної порожнини; підшкірна емфізема стінки живота внаслідок проникнення в неї повітря через прокол; виділення рідини з черевної порожнини через пункційний отвір, що пов'язано з небезпекою інфікування рани та черевної порожнини.