Семестр 2. Практичне заняття 121. Участь медичної сестри у лабораторних та інструментальних дослідженнях

ПЛАН

Рентгенологічні методи дослідження 1

Ендоскопічні методи дослідження 3

Рентгенологічні методи дослідження Рентгенологічні методи дослідження дихальної системи

Дуже інформативними є різні рентгенологічні методи дослідження дихальної системи: рентгеноскопія і рентгенографія органів грудної клітки; флюорографія (застосовують при масових профілактичних обстеженнях населення); томографія (метод пошарового рентгенологічного дослідження легень, який точніше оцінює характер пухлиноподібних утворень); бронхографія, яка дає можливість за допомогою введення в бронхи через катетер контрастних речовин отримати чітке зображення бронхіального дерева.

Перед проведенням бронхографії у хворого визначають індивідуальну переносність йодистих препаратів, для чого напередодні йому внутрішньовенно вводять 1 мл йодумісного препарату, розчинивши його в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і спостерігають за реакцією.

При наявності гнійного мокротиння за 3—4 дні до бронхографії проводять санацію бронхів.

Підготовка хворого до рентгенологічного дослідження шлунку і дванадцятипалої кишки

Вірогідність та інформативність результатів рентгенологічного дослідження органів травного тракту залежать від якості підготовлення хворих до таких досліджень.

Рентгенологічне дослідження шлунку і дванадцятипалої кишки дозволяє уточнити форму цих органів, їхнє положення, стан рельєфу слизової оболонки, тонус і перистальтику і відіграє важливу роль у розпізнаванні виразкових ушкоджень шлунку і дванадцятипалої кишки, пухлин та інших захворювань.

Раніше перед рентгенологічним дослідженням шлунку у всіх випадках вважалось за необхідне проведення спеціальної підготовки — дотримання дієти з виключенням продуктів, які сприяють метеоризму, проведення очисних клізм напередодні ввечері і вранці в день дослідження.

Нині загальноприйнятою є точка зору, що хворі з нормальною функцією кишечника не потребують ніякої спеціальної підготовки до рентгенологічного дослідження шлунку. Лише при різко вираженому метеоризмі і тривалих закрепах рекомендується очисна клізма за 1,5—2 год до дослідження.

При наявності у шлунку хворого великої кількості рідини, слизу, залишків їжі (наприклад, при органічному звуженні вихідного відділу шлунку) необхідно промити шлунок за 2—3 год до дослідження.

Як контрастну речовину використовують суміш барію сульфату, яку готують із розрахунку 100 г порошку на 80 мл води.

У рентгенкабінеті хворий вживає 250 г барієвої суміші, і лікар-рентгенолог спостерігає за її проходженням по стравоходу, шлунку, дванадцятипалій і порожнистій кишках.

За призначенням рентгенолога іноді вводять атропін, платифілін внутрішньом'язово для усунення спазму та посилення перистальтики шлунку.

Хворому з уповільненою евакуацією (стеноз, атонія) вмісту шлунку призначають повторне дослідження на 2-й і 3-й день для визначення добового залишку контрастної маси в шлунку. При цьому має значення ретельне додержання терміну повторного огляду.

Підготовка хворого до рентгенологічного дослідження товстої кишки (іригоскопії)

Проведення іригоскопії дозволяє визначити форму, положення, стан слизової оболонки, тонус і перистальтику тих чи інших відділів товстої кишки і відіграє велику роль у розпізнаванні різноманітних захворювань: пухлин, поліпів, дивертикулів, кишкової непрохідності.

При підготовці до іригоскопії за 2—3 доби до дослідження вилучають страви, які посилюють газоутворення (чорний хліб, молоко, картоплю, капусту, виноград) і призначають їжу, яка легко засвоюється (киселі, каші, супи, відварені м'ясо і рибу). При метеоризмі 3 рази на добу дають хворому настій ромашки (1 столова ложка трави на склянку води) або активоване вугілля. Напередодні дослідження хворому після обіду дають 30—35 г рицинової олії, і він не вечеряє. Увечері проводять дві очисні клізми з інтервалом в 1 год. Уранці хворому дають легкий сніданок для просування харчової суміші по кишках і знову проводять дві очисні клізми. За 1 год до дослідження вводять газовивідну трубку.

На жаль, іноді хворому напередодні іригоскопії забувають дати рицинову олію, внаслідок чого, не дивлячись на 4 очисних клізми, він виявляється не підготовленим до дослідження, оскільки за допомогою клізм звільняються тільки нижні відділи товстої кишки.

Як контрастну речовину використовують суміш барію сульфату (із розрахунку 400 г порошку на 1600 мл води), яку краще готувати в електрозмішувачі. Підігріту до температури тіла суміш вводять у товсту кишку за допомогою кухля Есмарха в рентгенкабінеті.

Якщо у хворого наявний стійкий закреп, йому за декілька днів до обстеження призначають проносне (екстракт крушини, ревінь, пурген). Допомагають також ранкова гімнастика, масаж живота. Призначати сольове проносне не рекомендується, оскільки воно сприяє газоутворенню.