
- •1. Основні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •2. Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •4. Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електропривода
- •1. Енергетичний канал електропривода
- •1.1. Структура енергетичного каналу електропривода
- •12. Баланс потужностей потоків енергії силового каналу
- •14. Узагальнений критерій енергетичної ефективності силового каналу
- •3.1. Електромашинні перетворювачі
- •3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
- •3.3 Статичні перетворювачІ на керованих електронних приладах
- •4. Енергетичні характеристики електромеханічних перетворювачів (нерегульованого електропривода) у статичному режимі
- •4.1. Втрати потужності
- •4.2. Коефіцієнт корисної дії електропривода
- •4.5. Коефіцієнт потужності електропривода
- •5. Енергетичні характеристики регульованих електроприводів у статичному режимі
- •7. Втрати електроенергії в перехідних процесах електропривода і способи їх зниження
- •1. Розрахунок потужності і вибір електродвигунів
- •3.2. Метод еквівалентних величин
- •4.1. Тривалий режим роботи
- •4.2 Короткочасний режим роботи
- •4.3. Повторно-короткочасний режим роботи
- •4.4. Додаткові режими роботи
- •1.1. Підйомні установки
- •1.2 Вентиляторні установки
- •1.3. Водовідливні установки
- •7.4. Компресорні установки
- •1.5 Конвеєрні установки
- •2.1 Регулювання продуктивності вентиляторних установок і вимоги до електропривода
- •2.2. Керування продуктивністю насосних установок
- •23. Регулювання швидкості конвеєрних установок
- •2.4. Регулювання швидкості вантажопідйомних машин
- •3.1. Вибір способу регулювання швидкості при постійному навантаженні двигуна
- •3.2. Вибір способу регулювання швидкості при постійній статичній потужності
- •5. Зниження напруги на затискачах електродвигуна
- •6. Використання синхронної машини як компенсатора реактивної потужності
- •7. Використання акумуляторів енергії
- •1. Аналіз умов експлуатації електропривода
- •2. Вибір системи електропривода
- •4.1. Керування потоком рідини і газу
- •4.2. Переміщення матеріалів
- •4.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •4.4 Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •4.6. Регулювання швидкості для підвищення якості і точності при механічній обробці матеріалів
- •4.7. Керування рівнями потоків мас
- •4.8. Керування рівнями виробництва
- •4.9. Керування операціями намотування
- •5. Тенденції розвитку сучасного електропривода
- •4. Глибокорегульований електропривод із синхронними машинами (вентильний двигун)
- •4.1. Способи керування вентильними двигунами
- •43. Оптимізація параметрів електроустаткування приводу з вентильними двигунами
- •4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
- •5. Електропривод з вентильними індукторними двигунами
- •12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
- •13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
- •2. Втрати потужності від вищих гармонік
- •2.2. Втрати в батареях конденсаторів
- •4. Підвищення енергетичних показників і зменшення впливу на мережу електроприводів з вентильними перетворювачами
- •4.1. Традиційні способи компенсації реактивної потужності
- •4.3. Використання ненастроєних фільтрів
- •4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
- •4.5. Розрахунок параметрів фільтрів для забезпечення електромагнітної сумісності вентильного перетворювача з мережею й електродвигуном.
- •4.9. Системи керування вентильними перетворювачами
3.1. Електромашинні перетворювачі
Схема електромашинного перетворювача змінного струму в постійний показана на рис. 2.11.
Перетворювач містить приводний двигун генератора ПДГ - асинхронний чи синхронний. Головна вимога до ПДГ - жорстка характеристика (для того, щоб швидкість генератора не залежала від навантаження). Генератор — електрична машина постійного струму незалежного збудження з компенсаційною обмоткою. Необхідність компенсації полягає в тому, щоб ЕРС генератора не залежала від навантаження. Є два входи енергії - механічний (сог) і джерело збудження (1/зт). Для керування використовується потенціометр.
Рис. 2.11
Схема електромашинного перетворювача з регулюванням вхідної напруги по амплітуді і частоті зображена на рис. 2.12.
и^соѵ&і /;=соші -
ПДГ
Рис, 2.12
Швидкість двигуна Д регулюється зміною напруги на якірній обмотці
0). =
1г
сЛ„
каФд кФа
а а а а
— Г ЗГ , ЧИ шд “
ІГ.
*дФд
де сг = кгкзтюг— стала генератора; кй\К — конструктивні
коефіцієнти двигуна і генератора; кзг— коефіцієнт збудження генератора, визначається з кривої намагнічування генератора; гя = г г + гяд- опір якірного кола електромашинного перетворювача. ЕРС генератора:
Е=сІ .
Вал двигуна сполучений з валом синхронного генератора СГ, частота напруги якого пропорційна швидкості двигуна, а амплітуда регулюється струмом збудження /зсг.
Недоліки перерахованих систем — низький ККД, наявність великого числа обертових машин, мала швидкодія. Встановлена потужність устаткування перевищує більш, ніж у 4 рази необхідну (при умовному т| = 1). ККД перетворювача:
«л*
де т|н - номінальний ККД приводного двигуна; к - число ступенів перетворення енергії.
Якщо ККД електричних машин середньої потужності складає 0,85-0,9, то при подвійному перетворенні енергії ККД перетворювача не перевищує 0,7 - 0,8, а при чотириразовому 0,5 - 0,65. Тобто якщо приводний двигун генератора має потужність 1000 кВт, то 350 - 500 кВт витрачається на нагрівання повітря.
3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
Розглянемо найбільш застосовувані в електроприводі схеми напівпровідникових перетворювачів, основним елементом яких є тиристор (8СК — Зііісоп Сопігоїіесі КесііГіег). Тиристор — це на- півкерований електронний прилад.
К
КЕ
Рис. 2.13
Відкривається тиристор при подачі на керуючий електрод (КЕ) імпульсу струму і наявності на аноді позитивного потенціалу (рис. 2,13). Якщо на анод подати напругу вище припустимої прямої напруги, то відбудеться некероване самовідкривання — пробій тиристора. Тому робоча анодна напруга вибирається в кілька разів нижчою.
Відкриванням тиристора можна керувати, змінюючи струм управління /уза величиною — горизонтальне керування. Наприклад, при І тиристор відкривається при малій анодній напрузі. Але таке керування можливе тільки до половини напруги, тобто керування неповне.
В основному застосовується вертикальний спосіб керування (фазове керування). Вибирається / = шах , і його величина залишається постійною, а змінюється фаза подачі імпульсу струму.
Змінюючи імпульс по фазі, можна змінювати кут керування а в межах 0<а< 180°.
Вольт-амперна характеристика тиристора зображена на рис. 2.14.
Тиристор закривається двома способами:
• зміною полярності анодної напруги на зворотну (природна комутація);
• обривом кола протікання струму (примусова комутація). Схема трифазного мостового перетворювача змінного струму
в постійний зображена на рис. 2.15.
Кут керування тиристорів а - кут між точкою природного відкривання і реальним моментом відкриття тиристора (рис. 2.16). Точка природного відкривання — рівність фазних напруг одна одній, або лінійна напруга дорівнює нулю.
Діаграми напруг і струмів, що пояснюють принцип роботи ше- стипульсного мостового випрямляча при а=0, зображені на рис. 2.17.
Кут комутації у - час переведення струму з одного вентиля на інший (у = 15 - 200 частоти мережі живлення).
Середнє значення ЕРС на виході перетворювача:
еа = е*,С08а’
де ем = £сх£2т (ей0 = £х£/с) - максимальна величина середнього значення випрямленої ЕРС; ксх — коефіцієнт схеми (&сх = 1,35 для лінійної напруги чи 2,34 для фазної); Е2т (1/с) — ЕРС вторинної обмотки трансформатора чи напруга мережі.
Кутова характеристика перетворювача зображена на рис. 2.18.
Рис. 2.18
При 0 < а < 90°, егі > 0 — випрямний режим;
90° < а < 180°, еа < 0 — інверторний режим.
Діаграма напруг на вході і виході шестипульсного мостового випрямляча при різних кутах керування зображена на рис. 2.19.
7 О. М. Закладний
97
Схема перетворювача постійного струму з нульовою точкою зображена на рис. 2.20.
£/=сопз4 і /=сопзї
ѵаг
Рис. 2.20
Схема перетворювача постійного струму з імпульсним регулюванням напруги зображена на рис. 2.21.
С/=С0П5І /=СОП8І
ключ
ЇН-
и.
■ +
03
СІ — СОПЗІ
Рис. 2.21
Існують два способи керування електронним ключем — ши- ротноімпульсниий і частотноімпульсний. При широтноімпульс- ному період комутації ключа Тк, що складається з часу замкненого Із і розімкненого Ір стану ключа, залишається постійним Тк - із+ ір = соті, а змінюється час Із. Відношення часу замкнутого стану ключа до періоду комутації називається скважністю:
/) = Ь_==_Л_
71
При замкненому ключі струм у навантаженні (наприклад, у двигуні постійного струму) протікає під дією напруги випрямля
ча, а при розімкненому — під дією ЕРС самоіндукції, замикаючись через діод ѴВ (електродинамічний режим гальмування). Струм у якорі має пульсуючий характер (рис. 2.22, а). Струм у навантаженні при і = і3 дорівнює струму, що протікає з випрямляча /я = Ій, при і = /струм /я = /ѵ.
|
|
|
|
|
(і) 1 1 ЫІ ц> |
"'""^£=0,6 |
|
|
|
V |
|
|
1 |
|
|
л. |
|
|
|
|
—Г- |
■ 0>1 і—► |
|
|
|
|
|
|
|
(і) і |
|
|
|
|
|
Ґ |
|
|
|
0 |
" м |
||||||
|
|
|
|
|
|
а
Рис. 2.22
Регулюючи скважність В роботи ключа, можна одержати різні характеристики (рис. 2.22, б). При В — 1 на якір постійно подається повна напруга мережі, і двигун постійного струму (ДПС) має природну характеристику. При розімкненому ключі О = 0 напруга не подається, і двигун переходить у режим електродинамічного гальмування.
Електронні ключі виконуються на транзисторах, тиристорах і тиристорах, що запираються. Схема електронного ключа на тиристорі зі штучною комутацією зображена на рис. 2.23.
П її Її
і
ЯГ\ГГ\
Ѵ8\
Яг
Ѵ52
*
Ю\
_-Ю2
7.\
Рис. 2.23
Для ввімкнення привода в роботу спочатку сигнал подається на допоміжний тиристор Ѵ52, при відкриванні якого по якірному Колу двигуна протікає струм заряду конденсатора С. Потенціал на верхній обкладці конденсатора стає позитивним після закінчення заряду, а струм зменшується до нуля.
Потім по черзі подаються сигнали на відкривання тиристорів Ѵ8Х і Ѵ32. При відкриванні основного тиристора Ѵ51 двигун підключається до мережі. Через тиристор Ѵ5Х проходить струм якоря і струм перезаряду конденсатора Сщо замикається по контурі С—Ѵ8\—Ѵ0\—Ь. У результаті перезаряду конденсатор одержує негативний потенціал на верхній обкладці.
Наступне відкривання Ѵ52 призводить до шунтування основного тиристора конденсатором. При цьому потенціал анода Ѵ8\ стає негативним стосовно катода, що викликає його запирання в результаті перезаряду ємності. Верхня обкладка конденсатора після закінчення процесу стає позитивною.
Перевага імпульсного способу — простота, сокср = 1. Недолік — пульсації струму.
Схема перетворювача змінного струму з регулюванням напруги при постійній частоті зображена на рис. 2.24.
?Уі=СОП5І /і= СОП5І /
*
т
1
^2 ^
~Г
У2=ѵаг?^=соп8^
Рис. 2.24
Схема перетворювача частоти з безпосереднім зв’язком зображена на рис. 2.25.
£/і=СОП8і, /г СОП8І
-ш-
~т~
1/2=ѵаг, ^=ѵаг Рис. 2.25
Такий перетворювач впливає на мережу внаслідок більшого числа випрямних мостів (6 штук) — вища частота пульсації, але
менша амплітуда. Керування здійснюється за частотним законом^
= СОП8І. Однак вихідна частота перетворювача не перевищує ЗО % вхідної, тобто 15 Гц. Крім того, перетворювач має складну систему керування.
Схема перетворювача частоти з ланкою постійного струму з автономним інвертором зображена на рис. 2.26.
Перетворювач складається з керованого випрямляча КВ, за допомогою якого здійснюється регулювання напруги, і автономного інвертора АІ зі штучною комутацією, за допомогою якого регулюється частота. Комутація тиристорів інвертора здійснюється за рахунок енергії, накопиченої в реактивних елементах Ь і С. Діоди ѴИ1- Ѵ06 служать для відділення комутуючого струму від струму навантаження.
Для віддачі реактивної енергії в мережу служить випрямляч В, увімкнений зустрічно основному. Дросель Др і ємність СІ служать для згладжування струму і напруги на вході інвертора. Ємність СІ вказує на те, що інвертор виконаний за схемою джерела напруги (вихідний струм синусоїдальної форми, а напруга — ступінчатої). індуктивності Ы, 12 призначені для обмеження струму розряду через діоди випрямляча В.
Др ВИ- АІ
Такий перетворювач відрізняється високими ККД (близько 0,96) і швидкодією. Недоліки - значна встановлена потужність перетворювача (Р = 2,5 Рн), наявність реактивних елементів і складність системи керування.