
- •1. Основні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •2. Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •4. Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електропривода
- •1. Енергетичний канал електропривода
- •1.1. Структура енергетичного каналу електропривода
- •12. Баланс потужностей потоків енергії силового каналу
- •14. Узагальнений критерій енергетичної ефективності силового каналу
- •3.1. Електромашинні перетворювачі
- •3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
- •3.3 Статичні перетворювачІ на керованих електронних приладах
- •4. Енергетичні характеристики електромеханічних перетворювачів (нерегульованого електропривода) у статичному режимі
- •4.1. Втрати потужності
- •4.2. Коефіцієнт корисної дії електропривода
- •4.5. Коефіцієнт потужності електропривода
- •5. Енергетичні характеристики регульованих електроприводів у статичному режимі
- •7. Втрати електроенергії в перехідних процесах електропривода і способи їх зниження
- •1. Розрахунок потужності і вибір електродвигунів
- •3.2. Метод еквівалентних величин
- •4.1. Тривалий режим роботи
- •4.2 Короткочасний режим роботи
- •4.3. Повторно-короткочасний режим роботи
- •4.4. Додаткові режими роботи
- •1.1. Підйомні установки
- •1.2 Вентиляторні установки
- •1.3. Водовідливні установки
- •7.4. Компресорні установки
- •1.5 Конвеєрні установки
- •2.1 Регулювання продуктивності вентиляторних установок і вимоги до електропривода
- •2.2. Керування продуктивністю насосних установок
- •23. Регулювання швидкості конвеєрних установок
- •2.4. Регулювання швидкості вантажопідйомних машин
- •3.1. Вибір способу регулювання швидкості при постійному навантаженні двигуна
- •3.2. Вибір способу регулювання швидкості при постійній статичній потужності
- •5. Зниження напруги на затискачах електродвигуна
- •6. Використання синхронної машини як компенсатора реактивної потужності
- •7. Використання акумуляторів енергії
- •1. Аналіз умов експлуатації електропривода
- •2. Вибір системи електропривода
- •4.1. Керування потоком рідини і газу
- •4.2. Переміщення матеріалів
- •4.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •4.4 Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •4.6. Регулювання швидкості для підвищення якості і точності при механічній обробці матеріалів
- •4.7. Керування рівнями потоків мас
- •4.8. Керування рівнями виробництва
- •4.9. Керування операціями намотування
- •5. Тенденції розвитку сучасного електропривода
- •4. Глибокорегульований електропривод із синхронними машинами (вентильний двигун)
- •4.1. Способи керування вентильними двигунами
- •43. Оптимізація параметрів електроустаткування приводу з вентильними двигунами
- •4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
- •5. Електропривод з вентильними індукторними двигунами
- •12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
- •13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
- •2. Втрати потужності від вищих гармонік
- •2.2. Втрати в батареях конденсаторів
- •4. Підвищення енергетичних показників і зменшення впливу на мережу електроприводів з вентильними перетворювачами
- •4.1. Традиційні способи компенсації реактивної потужності
- •4.3. Використання ненастроєних фільтрів
- •4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
- •4.5. Розрахунок параметрів фільтрів для забезпечення електромагнітної сумісності вентильного перетворювача з мережею й електродвигуном.
- •4.9. Системи керування вентильними перетворювачами
4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
В останні роки найбільший розвиток одержали роботи з активними фільтрами, які складаються з перетворювача змінного/ постійного струму з індуктивним чи ємнісним акумулятором енергії на стороні постійного струму. Такий фільтр може підключатися паралельно чи послідовно нелінійному споживачу. На рис. 7.25 зображені основні типи активних фільтрів: а — паралельне джерело струму; б — паралельне джерело напруги; в — послідовне джерело напруги; г — послідовне джерело струму.
ІІ +ІПС її +/ян
а |
|
Цч+ї/« |
|
ГУ“У"\_ |
.... іГГ\ |
Цч+г/*. г*
■С/сІ + І/с
Рис. 7.25
Для виключення чи мінімізації реактивної потужності всіх гармонік струму, включаючи основну, перетворювач працює в режимі ніби генератора антигармонік, що виключає чи обмежує їх надходження в мережу електропостачання. Таким чином, відбувається захист мережі від негативного впливу потужності вищих гармонік, а також поліпшення коефіцієнта потужності основної гармоніки. Остання функція відповідає традиційним компенсаторам чи ре-
гуляторам реактивної потужності основної гармоніки. Крім того, при необхідності може здійснюватися і регулювання потоку не тільки реактивної, але й активної потужності. Як приклад можна привести розробку університету Вісконсін-Медисон (США), де створений перетворювач на СТО-тиристорах з надпровідним індуктивним нагромаджувачем. Він працює з імпульсною модуляцією параметра струму, що дозволяє регулювати потоки активної і реактивної потужності в місцевій мережі залежно від її завантаження споживачами, одночасно обмежуючи рівень вищих гармонік струму.
Основним недоліком активних фільтрів є відносно велика встановлена потужність перетворювачів, що входять до їх складу. Практично вона повинна бути розрахована на потужність близьку чи трохи перевищуючу потужність нелінійного споживача. У цьому відношенні більш перспективні гібридні фільтри. Останні є компромісним технічним рішенням, що поєднує переваги традиційних пасивних фільтрів з реактивних елементів і активних фільтрів порівняно малої потужності. Відомо, що реальний частотний спектр вищих гармонік струму чи напруги в мережі має стохастич- ний характер, що змінюється. Крім того, на параметри фільтрів впливають технологічні допуски і процеси старіння їх елементів. У результаті практично виключається їх настроювання на строго фіксовані частоти. З іншого боку, точність настроювання і висока добротність фільтрів, як правило, впливають на перехідні процеси, викликаючи, наприклад, перенапруги в мережі. Крім того, зміна параметрів ліній мережі і частотного спектра можуть призвести до виникнення явища «антирезонансу» на частотах близьких до резонансної.
Рис. 7.26 пояснює явище антирезонансу: а - принципова схема; б — частотна залежність вхідного повного опору.
Використання активного фільтра як регульованого імпедансу дозволяє виключити антирезонансні явища і поліпшити якість перехідних процесів при комутації навантаження. При цьому встановлена потужність перетворювача активного фільтра може бути знижена до 10 % і менше від потужності джерела гармонік струму. Наприклад, при коефіцієнті спотворень струму навантаження 35,9 % застосування двох пасивних ІС- кіл і широкосмугового КЬС- фільтра знижує цей коефіцієнт до 28 %, а при додаванні двох малопотужних коригувальних перетворювачів спотворення струму складає 3,9 %.
Рис. 7.26
Для керування параметрами фільтра до його пасивних елементів підключаються активні (рис. 7.27).
І\ +ЛіС /і+/лн
Рис. 7.27
Виключити генерування вищих гармонік струму і поліпшити коефіцієнт потужності споживача по основній гармоніці можна і на етапі його розробки різними схемотехнічними засобами, наприклад, за рахунок підвищення числа фаз перетворювачів тощо. Деякими фірмами розроблені коректори потужності, що вбудовуються безпосередньо в нелінійні споживачі. Наприклад, для вторинних джерел живлення запропонований модуль коректора потужності. Такий коректор підключається безпосередньо на стороні постійного струму первинного випрямляча і забезпечує споживання струму близького за формою до синусоїдального, а також коефіцієнт потужності созф = 1 у всіх режимах роботи. З урахуванням масового використання вторинних джерел ефект від викори
стання коректорів потужності може бути значним. Для трифазних схем випрямлення також розроблені схеми коректорів потужності.
В наш час з’явилася тенденція розширення функцій пристроїв «акумуляторна батарея — перетворювач» АБП із метою регулювання якості електроенергії мережі. При цьому структура пристрою типу «оп-ііпе» вирішує не лише зазначені задачі, але і дозволяє стабілізувати параметри напруги, яка живить споживачі, однак такий пристрій рідко використовується, оскільки має відносно високу вартість. Структура пристрою складається, як мінімум, із двох перетворювальних ланок, кожна з яких розрахована на повну потужність споживача.
У деяких нових структурах таких пристроїв перетворювач за наявності мережі працює в режимі активного фільтра, пригнічуючи виші гармоніки нелінійного споживача і компенсуючи потужність основної гармоніки. Структурна схема такого АБП зображена на рис. 7.28.
Рис. 7.28
Оскільки вищі гармоніки струму створюють обмін реактивною потужністю між сторонами постійного і змінного струму інвертора, для виключення негативного впливу цих гармонік на акумуляторну батарею на стороні постійного струму підключений конденсатор, відділений від батареї високочастотним фільтром.
Для того щоб виключити при низькій якості напруги мережі часте підключення інвертора до батареї, використовують структури з додатковим стабілізатором напруги мережі, що забезпечує
необхідний рівень напруги на навантаженні при відносно невеликих коливаннях напруги: +10 ё -15%. Як стабілізатори можуть використовуватися різні пристрої. Наприклад, схема з вольтодода- вальним трансформатором і перемиканням обмоток. Для більш точного регулювання послідовно з ним ввімкнено реактор малої індуктивності. Як стабілізатор напруги може використовуватися малопотужний інвертор з підключенням обмоток вихідного трансформатора послідовно з навантаженням з метою регулювання напруги у вузькому діапазоні. При цьому основний перетворювач пристрою працює в режимі активного фільтра. Малопотужний інвертор використовується також для підзарядки акумуляторної батареї.
Структуру АБП із такими функціями прийнято називати інтерактивною стосовно мережі, тобто такою, що знаходиться у визначеній взаємодії з мережею. Слід зазначити, що такі відомі в електротехніці організації як ІЕЕЕ (Ішііїиіе оГ Еіесігісаі апсі Еіесігопісв Еп§іпеег5) і NЕМА (№ііопа1 Еіесігісаі МапиГасІогіеа Аззосіаііоп) ввели стандарти на термінологію для цих систем. Зокрема, відповідно до визначення ІЕЕЕ, в АБП з інтерактивним зв’язком з мережею, що мають одноступінчату структуру перетворювача, напруга мережі змінного струму не перетворюється в постійний струм, а живлення навантаження здійснюється безпосередньо від цієї мережі через трансформатор чи реактор. При цьому регулювання напруги здійснюється за допомогою використання інвертора на ключових елементах у поєднанні з такими пасивними компонентами, як реактори, лінійні чи ферорезонансні трансформатори. Термін інтерактивний АБП означає, що в його роботі інвертор забезпечує підвищення і зниження напруги мережі чи її заміщення при провалі напруги мережі.
Як стабілізатор напруги з функціями активного фільтра може бути використана схема, зображена на рис. 7.29.
1С £
т
У цій схемі активний фільтр АФ компенсує вищі гармоніки струму нелінійного навантаження 2Н. Стабілізація ж напруги І_Ін здійснюється за рахунок регулювання реактивної потужності основної гармоніки. Слід зазначити, що процес регулювання здійснюється за законом, сприятливим для режиму роботи мережі. При незначних відхиленнях напруги від заданого значення (5 %) вхідний коефіцієнт потужності по основній гармоніці залишиться близьким до созф = 1 за рахунок компенсації повної реактивної потужності навантаження. У випадку ж незначного зниження вхідної напруги чи її підвищення коефіцієнт потужності зменшується з одночасною зміною характеру потужності. При зниженні напруги вона має ємнісний характер, а при підвищенні — індуктивний. Слід зазначити, що наявність вхідного реактора Ь підвищує захищеність схеми від різких сплесків і провалів напруги. Наявність же ємнісного акумулятора в активному фільтрі дозволяє забезпечити захист споживача протягом короткочасних відхилень від норми. Очевидно, що ефективність такого захисту визначається значенням ємності на стороні постійного струму чи інших видів акумуляторів енергії на постійному струмі.