
- •1. Основні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •2. Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •4. Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електропривода
- •1. Енергетичний канал електропривода
- •1.1. Структура енергетичного каналу електропривода
- •12. Баланс потужностей потоків енергії силового каналу
- •14. Узагальнений критерій енергетичної ефективності силового каналу
- •3.1. Електромашинні перетворювачі
- •3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
- •3.3 Статичні перетворювачІ на керованих електронних приладах
- •4. Енергетичні характеристики електромеханічних перетворювачів (нерегульованого електропривода) у статичному режимі
- •4.1. Втрати потужності
- •4.2. Коефіцієнт корисної дії електропривода
- •4.5. Коефіцієнт потужності електропривода
- •5. Енергетичні характеристики регульованих електроприводів у статичному режимі
- •7. Втрати електроенергії в перехідних процесах електропривода і способи їх зниження
- •1. Розрахунок потужності і вибір електродвигунів
- •3.2. Метод еквівалентних величин
- •4.1. Тривалий режим роботи
- •4.2 Короткочасний режим роботи
- •4.3. Повторно-короткочасний режим роботи
- •4.4. Додаткові режими роботи
- •1.1. Підйомні установки
- •1.2 Вентиляторні установки
- •1.3. Водовідливні установки
- •7.4. Компресорні установки
- •1.5 Конвеєрні установки
- •2.1 Регулювання продуктивності вентиляторних установок і вимоги до електропривода
- •2.2. Керування продуктивністю насосних установок
- •23. Регулювання швидкості конвеєрних установок
- •2.4. Регулювання швидкості вантажопідйомних машин
- •3.1. Вибір способу регулювання швидкості при постійному навантаженні двигуна
- •3.2. Вибір способу регулювання швидкості при постійній статичній потужності
- •5. Зниження напруги на затискачах електродвигуна
- •6. Використання синхронної машини як компенсатора реактивної потужності
- •7. Використання акумуляторів енергії
- •1. Аналіз умов експлуатації електропривода
- •2. Вибір системи електропривода
- •4.1. Керування потоком рідини і газу
- •4.2. Переміщення матеріалів
- •4.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •4.4 Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •4.6. Регулювання швидкості для підвищення якості і точності при механічній обробці матеріалів
- •4.7. Керування рівнями потоків мас
- •4.8. Керування рівнями виробництва
- •4.9. Керування операціями намотування
- •5. Тенденції розвитку сучасного електропривода
- •4. Глибокорегульований електропривод із синхронними машинами (вентильний двигун)
- •4.1. Способи керування вентильними двигунами
- •43. Оптимізація параметрів електроустаткування приводу з вентильними двигунами
- •4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
- •5. Електропривод з вентильними індукторними двигунами
- •12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
- •13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
- •2. Втрати потужності від вищих гармонік
- •2.2. Втрати в батареях конденсаторів
- •4. Підвищення енергетичних показників і зменшення впливу на мережу електроприводів з вентильними перетворювачами
- •4.1. Традиційні способи компенсації реактивної потужності
- •4.3. Використання ненастроєних фільтрів
- •4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
- •4.5. Розрахунок параметрів фільтрів для забезпечення електромагнітної сумісності вентильного перетворювача з мережею й електродвигуном.
- •4.9. Системи керування вентильними перетворювачами
4.3. Використання ненастроєних фільтрів
Існуюча практика фільтрації гармонік ґрунтується на використанні фільтрів, настроєних по можливості точно на частоти гармонік, що переважають в амплітудному спектрі струмів нелінійних навантажень. Такий підхід визначається прагненням знизити рівень вищих гармонік у мережі до мінімально можливого значення (теоретично — до нуля). Застосування фільтрів малої і середньої потужності (з відношенням потужності батареї конденсаторів бр до потужності короткого замикання мережі 5 порядку кр= 0 / 5К < 10'2) обумовлювало підвищення вимог до точності настроювання, щоб уникнути посилення окремих гармонік напруги в мережі, перевантаження фільтра й інших неприємних явищ.
Зростання питомої ваги нелінійних навантажень, що мають низький коефіцієнт потужності, призвело до необхідності застосування в складі фільтрів батарей великої потужності (кр> 1,510-2), що дозволило знизити вимоги до точності настроювання фільтрів.
Дослідження збитків, обумовлених вищими гармоніками, показало, що збитки максимальні при значних напругах гармонік і зменшуються зі зниженням напруги у залежності, близькій до квадратичної. Тому необхідність повного зниження рівнів гармонік практично відсутня. Досить знизити їх до межі, обумовленої технічними вимогами, наприклад, до значення кис = 5%, припусти
мо відповідно до ДСТУ 13109-87. Очевидно, що при такому підході в розглянутому випадку (кр>1,5-10'2) відпадає необхідність установлювати велике число фільтрів.
При установці одного фільтра, настроєного на частоту п-ї гармоніки, відносна залишкова напруга пц-і гармоніки в мережі 5ч визначається виразом:
деѴ
Необхідне значення січ забезпечується при дотриманні не
рівності:
к >(1
Я Р
З виразу випливає, що при настроюванні фільтра на частоту
11-ї гармоніки (п = 11) зниження напруги 13-ї гармоніки (я = 13) на 50 чи 70% (5ч складає 0,5 чи 0,3) забезпечується вже при к = 0,23- 10"2 і А:р—0,67 - 10'2. Економічні збитки, обумовлені 13-ю гармонікою напруги, зменшуються відповідно на 75 і 91 %. Зниження напруги 7-ї гармоніки на 50 % забезпечується фільтром 5-ї гармоніки значно більшої потужності: кр> 2-Ю 2.
Для знаходження оптимальної частоти настроювання досить розв’язати рівняння вигляду:
Використання фільтрів є поширеним способом зниження рівня вищих гармонік. При установці фільтрів частково або цілком вирішується також задача компенсації реактивної потужності, тому що батареї конденсаторів, які входять до складу фільтрів, є джерелами реактивної потужності.
Силові резонансні фільтри входять також до складу швидкодіючих статичних компенсуючих пристроїв, призначених, у першу чергу для компенсації реактивної потужності, зниження коливань напруги і рівнів вищих гармонік.
На рис. 7.24 зображена схема статичного компенсатора реактивної потужності.
У схемі використовується регульована лінійна індуктивність і силові резонансні фільтри 3,5, 7,11-й гармонік. Фільтри гармонік найбільшого порядку виконуються широкосмуговими для фільтрації гармонік порядків п > 11. З цією метою добротність фільтра погіршується введенням активних опорів у схему. Фільтри комплектуються як регульованими, так і нерегульованими реакторами. Крім фільтрів на шини включаються батареї конденсаторів, кількість яких у процесі експлуатації варіюється залежно від рівня напруги в мережі.
Для фільтрів використовуються конденсатори з великою одиничною потужністю (75 — 100 квар) з напругою, що відповідає номінальній напрузі мережі. При напрузі понад 15 кВ застосовується послідовне ввімкнення конденсаторів. Допускається відхилення ємності конденсаторів від номінальної до 4 %, тривале перевантаження по струму на 30 % понад номінальний і по потужності на 43 %.
Силові резонансні фільтри обладнуються максимальним стру- мовим захистом і мають захист від перенапруг, а також від неба-
п =3 п=5 п =1 п—11
Рис. 7.24
лансу в батареї конденсаторів. Кожен конденсатор обладнується індивідуальним запобіжником.