
- •1. Основні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •2. Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •4. Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електропривода
- •1. Енергетичний канал електропривода
- •1.1. Структура енергетичного каналу електропривода
- •12. Баланс потужностей потоків енергії силового каналу
- •14. Узагальнений критерій енергетичної ефективності силового каналу
- •3.1. Електромашинні перетворювачі
- •3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
- •3.3 Статичні перетворювачІ на керованих електронних приладах
- •4. Енергетичні характеристики електромеханічних перетворювачів (нерегульованого електропривода) у статичному режимі
- •4.1. Втрати потужності
- •4.2. Коефіцієнт корисної дії електропривода
- •4.5. Коефіцієнт потужності електропривода
- •5. Енергетичні характеристики регульованих електроприводів у статичному режимі
- •7. Втрати електроенергії в перехідних процесах електропривода і способи їх зниження
- •1. Розрахунок потужності і вибір електродвигунів
- •3.2. Метод еквівалентних величин
- •4.1. Тривалий режим роботи
- •4.2 Короткочасний режим роботи
- •4.3. Повторно-короткочасний режим роботи
- •4.4. Додаткові режими роботи
- •1.1. Підйомні установки
- •1.2 Вентиляторні установки
- •1.3. Водовідливні установки
- •7.4. Компресорні установки
- •1.5 Конвеєрні установки
- •2.1 Регулювання продуктивності вентиляторних установок і вимоги до електропривода
- •2.2. Керування продуктивністю насосних установок
- •23. Регулювання швидкості конвеєрних установок
- •2.4. Регулювання швидкості вантажопідйомних машин
- •3.1. Вибір способу регулювання швидкості при постійному навантаженні двигуна
- •3.2. Вибір способу регулювання швидкості при постійній статичній потужності
- •5. Зниження напруги на затискачах електродвигуна
- •6. Використання синхронної машини як компенсатора реактивної потужності
- •7. Використання акумуляторів енергії
- •1. Аналіз умов експлуатації електропривода
- •2. Вибір системи електропривода
- •4.1. Керування потоком рідини і газу
- •4.2. Переміщення матеріалів
- •4.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •4.4 Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •4.6. Регулювання швидкості для підвищення якості і точності при механічній обробці матеріалів
- •4.7. Керування рівнями потоків мас
- •4.8. Керування рівнями виробництва
- •4.9. Керування операціями намотування
- •5. Тенденції розвитку сучасного електропривода
- •4. Глибокорегульований електропривод із синхронними машинами (вентильний двигун)
- •4.1. Способи керування вентильними двигунами
- •43. Оптимізація параметрів електроустаткування приводу з вентильними двигунами
- •4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
- •5. Електропривод з вентильними індукторними двигунами
- •12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
- •13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
- •2. Втрати потужності від вищих гармонік
- •2.2. Втрати в батареях конденсаторів
- •4. Підвищення енергетичних показників і зменшення впливу на мережу електроприводів з вентильними перетворювачами
- •4.1. Традиційні способи компенсації реактивної потужності
- •4.3. Використання ненастроєних фільтрів
- •4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
- •4.5. Розрахунок параметрів фільтрів для забезпечення електромагнітної сумісності вентильного перетворювача з мережею й електродвигуном.
- •4.9. Системи керування вентильними перетворювачами
13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
Анормальні чи неканонічні — це гармоніки, порядок яких не відповідає числу пульсацій випрямленого струму. Причиною виникнення анормальних гармонік в амплітудному спектрі струму мережі керованих перетворювачів є відхилення кутів керування окремих вентилів щодо встановленого значення. Останнє виникає в результаті несиметрії керуючих імпульсів СІФУ. Крива первинного струму керованого перетворювача при несиметрії керуючих імпульсів зображена на рис. 7.12.
Несиметрія керуючих імпульсів може виникати через різницю параметрів окремих елементів СІФУ, живлення їх від мережі з несинусоїдальною напругою. За наявності контурів зворотного зв’язку в СІФУ несиметрія керуючих імпульсів може підсилюватися. Некеровані перетворювачі також генерують анормальні гармоніки струму при живленні їх від мережі зі спотвореною кривою напруги, а також при несиметрії напруги мережі.
Несиметрія напруги мережі істотно впливає і на рівень анормальних гармонік, генерованих керованим перетворювачем. Так,
для перетворювача з арккосинусною регулювальною характеристикою при зміні опорної напруги від /У, до ІІ2(рис. 7.13) момент відкривання тиристора при постійному сигналі керування II змінюється від а0/ш0 до а'/со^.
При відхиленні кутів керування а по окремих каналах СІФУ від встановлених значень а змінюються кути комутації. Зв’язок між модулями збільшень цих кутів складає Да і Ду. при сталості випрямленого струму, співвідношення між ними визначається виразом:
Ду; =
§іпа
81П
(а+у)
Да.=£Да..
Внаслідок порушення симетрії кривих струму мережі виникають анормальні гармоніки. Аналітично відповідні розрахункові вирази можна одержати шляхом розкладання в ряд Фур’є криволінійних імпульсів тривалістю Ду. чи всієї спотвореної кривої. Перший підхід зручно реалізувати, скориставшись розкладанням виразу для / у ряд Тейлора, причому для практичних цілей залишком Лагранжа можна знехтувати:
/я(а+Ла,,7+Ду(. )= /в(а,у)+£Э/^^Аа,.
Анормальні гармоніки Ітн визначаються другим членом вйр^т. зу. На практиці Дає стохастичними величинами, розподіленими в діапазоні 0+Дан, як правило, за законом. Значення !пантакож є ймовірнісними величинами. Розподіл амплітуд анормальних гармонік підкоряється закону Релея, а фаз - закону ймовірності. Тому для розрахунків досить визначити максимально можливе значен-
ня <и^
При використанні СІФУ тиристорних перетворювачів з арк- косинусною характеристикою виявляється Да< 3е, при цьому рівні анормальних гармонік не перевищують 3%.
2. Втрати потужності від вищих гармонік
2.1. Втрати в електричних машинах
і трансформаторах
При роботі синхронних і асинхронних двигунів в умовах не- синусоїдальної напруги виникають додаткові втрати потужності, обумовлені вищими гармоніками струму в обмотках статора і ротора. З’являються також додаткові втрати в сталі статора і ротора, однак цими втратами можна знехтувати. Основна частина додаткових втрат приходиться на частку заспокійливої і статорної обмоток, втрати в обмотці ротора, як правило, виявляються меншими. В асинхронних двигунах високої напруги втрати в статорі і роторі приблизно однакові.
Оцінка втрат від вищих гармонік у синхронних двигунах проводиться за кривими (рис.7.14), на яких зображені відношення цих втрат ДРдп при напрузі рівній 1% напруги основної частоти, до сумарних номінальних втрат АРИ. Величина АРН наводиться в паспортних даних електродвигунів. Двигуни мають шихтовані статор і ротор.
Питомі втрати для однієї гармоніки будуть різними залежно від того, яку послідовність утворить система векторів напруги цієї гармоніки, оскільки різною виявляється частота струмів у роторі і заспокійливій системі. На рис. 7.14 криві побудовані для середнього значення питомих втрат, розрахованих для випадку прямого і
зворотного проходження фаз векторів напруги гармонік. З розгляду кривих випливає, що відношення АРяп/ АРц має найбільше значення на частотах гармонік низького порядку, у першу чергу другого і третього. Втрати на частотах гармонік вище 13-ї дуже малі, і в розрахунках ними можна знехтувати.
23456789 10 11 П
Рис. 7.14
Сумарні втрати ДРУп,%, обумовлені всіма гармоніками напруги, знаходяться за формулою:
дл =У др С^ї-1 .
Розрахунки показують, що навіть у випадках неприпустимих спотворень напруги (^=10+15%) додаткові втрати від гармонік у синхронних двиїунах із шихтованими статором і ротором не перевищують кількох відсотків номінальних втрат. Це значно менше припустимого значення додаткових втрат, що складає 0,25— 0,4% номінальної активної потужності двигунів потужністю вище 1000 кВт. Тому перегрівання явнополюсних синхронних двигунів із шихтованими полюсами на промислових підприємствах не спостерігалося.
Втрати від вищих гармонік у синхронних двигунах з масивними полюсами виявляються значно більшими. Робота таких двигунів при несинусоїдальній напрузі загрожує небезпекою неприпустимого перегріву й ушкодження обмотки збудження. Так само
це стосується і синхронних компенсаторів, що мають масивні по* люси. Синхронні компенсатори, встановлювані в мережах підприємств із високим рівнем гармонік, повинні мати шихтоваїй полюси. Електропромисловість серійно такі компенсатори не ви* готовляє.
Додаткові втрати в асинхронному двигуні, обумовлені струмом п-ї гармоніки, визначаються:
ДР^З/’^+О,
де г|п і — відповідно активний опір статора і приведений активний опір ротора на частоті п-'і гармоніки.
При підвищених частотах в обмотках статора і ротора різко виявляється поверхневий ефект, тому:
ГХ п=ГІ^П’ Г2п=Г2^П-
Для асинхронних двигунів високої напруги можна вважати, що г = г*
'1 ' 7
Виразивши струм п-ї гармоніки через номінальний струм двигуна і кратність Хп пускового струму, розрахункову формулу для визначення сумарних втрат від вищих гармонік можна зобразити у вигляді:
А
л=2
де кяп - коефіцієнт, що враховує зростання втрат у міді за рахунок п-ї часової гармоніки.
Крива відносних втрат від вищих гармонік в асинхронних двигунах показана на рис. 7.15. По осі ординат відкладені середні значення кяп для випадків, коли п-а гармоніка струму утворить системи прямої і зворотної послідовності. При побудові кривої прийнято \ =5,5.
Номінальні втрати в міді статора синхронних двигунів потужністю вище 1000 кВ • А складають до 20% загальної суми втрат АРн. З урахуванням цього на рис. 7.15 є друга вісь ординат, на якій зображені значення АРап/АРн.
(л/п+7^±ї) = ^1„Х*д„і
4=2
ДРдл
АЛ.
4,8 т *„,*% 24- А Г\ - - 0С\ . |
' |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
'і О . . 1Є . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
о а - - ЛО А |
|
V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,4 і* 4 16-- а - |
|
\ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
п Я - - А ^ |
|
|
ч |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
с о < \— 0 і 1 . І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
З 5 Рис. 7.15
11
13 п
В асинхронному електроприводі при великих частотах індуктивні опори значно більші за величиною, ніж активні. У цьому випадку, для вищих гармонічних схема заміщення АД має вигляд ;рис.7.16).
Гармонічні складові струмів в обмотках АД:
п
тобто залежать від індуктивного опору короткого замикання:
хк = х1 + х2
ПХІ
пх2
Для найпоширеніших мостових схем змінної напруги і частої* граничні значення напруг 5-ї і 7-ї гармонік складають: £/5 « 0,2511 .* і/(7, = 0.15і/(1). с*
Схеми заміщення ДПС для постійної складової і гармонічних складових випрямленого струму зображені на рис. 7.17.
Рис. 7.17
ЕРС якоря £я = &Фсо не містить вищих гармонічних, тому що високочастотні пульсації випрямленого струму практично не впливають на кутову швидкість двигуна в силу інерційності його механічної частини. Тому для вищих гармонійних знехтуємо ЕРС (друга схема). Зі схеми випливає.
Для реальних параметрів двигунів <й0пЬяЕ»гя£:
/, и* =
.1
деСО0 =314- — частота мережі (/=50 Гц); пё=рт (р= 1, 2, 3,...)
с
— номери гармонічних складових.
Цд{6)
0,2
0,1
о
Рис. 7.18
Додаткові втрати в обмотці якоря від вищих гармонічних в основному визначаються найбільш низькочастотною складовою струму Ійп з порядковим номером пё=т=6. Залежність низькочастотної складової напруги Ѵт) від кута керування зображена на рис.7.18.
Втрати в двигунах можна знизити, використовуючи імпульсні перетворювачі. У тиристорних перетворювачах ШІМ здійснюється на частотах 0,4 - 1 кГц, а в транзисторних більше - 10 кГц. Вищі гармонічні з такими частотами добре демпфіруються індуктивними опорами обмоток двигуна. Однак з ростом частоти ростуть втрати в перетворювачі. На практиці частоту вибирають такою, щоб збільшення втрат у перетворювачі компенсувалося за рахунок їх зниження в двигуні.
Втрати активної потужності від струмів вищих гармонік у трансформаторах виражаються формулою:
=зХ/>Аг,
п~2
де / т - струм п-ї гармоніки, що проходить через трансформатор; г -опір короткого замикання трансформатора при промисловій частоті; кт - коефіцієнт, що враховує збільшення опору короткого замикання для вищих гармонік внаслідок впливу поверхневого ефекту й ефекту близькості. Для силових трансформаторів можна прийняти к5 = 2,1; к1г=2,5; &11т=3,2; Л13т=3,7.