
- •1. Основні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •2. Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •4. Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електропривода
- •1. Енергетичний канал електропривода
- •1.1. Структура енергетичного каналу електропривода
- •12. Баланс потужностей потоків енергії силового каналу
- •14. Узагальнений критерій енергетичної ефективності силового каналу
- •3.1. Електромашинні перетворювачі
- •3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
- •3.3 Статичні перетворювачІ на керованих електронних приладах
- •4. Енергетичні характеристики електромеханічних перетворювачів (нерегульованого електропривода) у статичному режимі
- •4.1. Втрати потужності
- •4.2. Коефіцієнт корисної дії електропривода
- •4.5. Коефіцієнт потужності електропривода
- •5. Енергетичні характеристики регульованих електроприводів у статичному режимі
- •7. Втрати електроенергії в перехідних процесах електропривода і способи їх зниження
- •1. Розрахунок потужності і вибір електродвигунів
- •3.2. Метод еквівалентних величин
- •4.1. Тривалий режим роботи
- •4.2 Короткочасний режим роботи
- •4.3. Повторно-короткочасний режим роботи
- •4.4. Додаткові режими роботи
- •1.1. Підйомні установки
- •1.2 Вентиляторні установки
- •1.3. Водовідливні установки
- •7.4. Компресорні установки
- •1.5 Конвеєрні установки
- •2.1 Регулювання продуктивності вентиляторних установок і вимоги до електропривода
- •2.2. Керування продуктивністю насосних установок
- •23. Регулювання швидкості конвеєрних установок
- •2.4. Регулювання швидкості вантажопідйомних машин
- •3.1. Вибір способу регулювання швидкості при постійному навантаженні двигуна
- •3.2. Вибір способу регулювання швидкості при постійній статичній потужності
- •5. Зниження напруги на затискачах електродвигуна
- •6. Використання синхронної машини як компенсатора реактивної потужності
- •7. Використання акумуляторів енергії
- •1. Аналіз умов експлуатації електропривода
- •2. Вибір системи електропривода
- •4.1. Керування потоком рідини і газу
- •4.2. Переміщення матеріалів
- •4.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •4.4 Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •4.6. Регулювання швидкості для підвищення якості і точності при механічній обробці матеріалів
- •4.7. Керування рівнями потоків мас
- •4.8. Керування рівнями виробництва
- •4.9. Керування операціями намотування
- •5. Тенденції розвитку сучасного електропривода
- •4. Глибокорегульований електропривод із синхронними машинами (вентильний двигун)
- •4.1. Способи керування вентильними двигунами
- •43. Оптимізація параметрів електроустаткування приводу з вентильними двигунами
- •4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
- •5. Електропривод з вентильними індукторними двигунами
- •12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
- •13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
- •2. Втрати потужності від вищих гармонік
- •2.2. Втрати в батареях конденсаторів
- •4. Підвищення енергетичних показників і зменшення впливу на мережу електроприводів з вентильними перетворювачами
- •4.1. Традиційні способи компенсації реактивної потужності
- •4.3. Використання ненастроєних фільтрів
- •4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
- •4.5. Розрахунок параметрів фільтрів для забезпечення електромагнітної сумісності вентильного перетворювача з мережею й електродвигуном.
- •4.9. Системи керування вентильними перетворювачами
12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
На базі трифазної мостової схеми реалізується ряд схем перетворювачів із природною і штучною комутацією. Ці схеми мають поліпшені енергетичні показники: менше споживання реактивної потужності і спотворення форми кривої струму мережі, у ряді випадків знижуються масогабаритні показники. Для нереверсивного електропривода застосовується двомостова схема з послідовним ввімкненням керованого і некерованого шестифазних перетворювачів (рис. 7.7).
За ступенем спотворення струму і напруги мережі ця схема займає проміжне значення між 6- і 12-фазними мостовими схемами із симетричним керуванням.
Для потужних реверсивних електроприводів постійного струму використовуються дво- і більш мостові зустрічно-паралельні схеми з почерговим керуванням. Кожний міст керується симетрично, однак при регулюванні випрямленої напруги кути керування мостів змінюються по черзі. Це дозволяє істотно знизити споживання перетворювачем реактивної потужності.
При регулюванні напруги можуть бути використані різні закони зміни кутів керування перетворювачами, тому доцільно рівні гармонік струму мережі визначати у функції відносного середнього значення випрямленої напруги Е^. Гармоніки струму мережі зручно відносити до середнього значення струму навантаження перетворювача Ій. У розглянутих схемах діючі значення струму мережі і його 1-ї гармоніки та перших двох — чотирьох гармонік виявляються близькими. У практиці проектування значення Ей, і /( при різних режимах роботи перетворювача звичайно відомі.
Рис. 7.8
На рис. 7.8 зображені криві Іп/І=/{Е^) для схем з почерговим регулюванням двох мостів. При одноякірних електродвигунах кращим є паралельне сполучення по черзі керованих перетворювачів, при двоякірних — послідовне. Як показали вимірювання в мережі
10 кВ, при застосуванні почергового керування кисзнижується у 2 рази в порівнянні з одночасним керуванням.
В асинхронно-вентильному каскаді гармонічний склад кривої струму інвертора визначається так само, як для реверсивного перетворювача із симетричним чи комбінованим керуванням. При симетричному керуванні амплітуда лг-ї гармоніки:
при комбінованому
Скомпенсований вентильний електропривод може бути реалізований при послідовному чи паралельному включенні перетворювачів, що працюють з рівними за значенням, але протилежними за знаком кутами керування. Крива струму мережі виявляється несинусоїдальною. При живленні двох перетворювачів через трансформатори з однаковими групами сполучень амплітудне значення гармоніки має вигляд:
де /пт— амплітудне значення п-і гармоніки базового перетворювача, що комутується за трифазною мостовою схемою.
У відносних одиницях (стосовно амплітуди першої гармоніки) при а=0:
де — £7^відносне значення випрямленої напруги.
При зсуві фаз між вторинними напругами випрямлячів амплітудне значення п-ї гармоніки у відносних одиницях визначається за формулою:
Гпт. = (1 /л)со$асо5(л агссоз £/,,)>
г
. н П 5111—
Рис. 7.9
На рис. 7.9 зображені графіки зміни амплітуд гармонік струму мережі скомпенсованого перетворювача при роботі на індуктивне навантаження і проти-ЕРС. Як видно з графіків, характерним для скомпенсованих перетворювачів є гармонічний характер зміни амплітуд вищих гармонік при регулюванні випрямленої напруги. У деяких випадках спектр вищих гармонік стає ширшим, ніж у перетворювачів із природною комутацією. Однак рівень гармонік скомпенсованих перетворювачів нижчий, ніж у звичайного мостового перетворювача.
Частотно-регульовані джерела реактивної потужності характеризуються змінною частотою струму в акумуляторі (реакторі абс конденсаторі). Схема найпростішого частотно-регульованого трифазного джерела реактивної потужності наведена на рис. 7.10.
СО
О—♦
Во
Со
І I
] Ѵ83, Ѵ8А\ I
Ѵ85, Ѵ8б\
Рис. 7.10
Рис. 7.11
Струм мережі джерела реактивної потужності в кожній фазі являє собою переривчасту криву, що складається з окремих ділянок, що відповідають провідності даної фази (рис. 7.11).
Джерело реактивної потужності є джерелом гармонік струму, рівні і частоти яких у загальному випадку залежать від частоти сигналів керування, що надходять на силові вентилі схеми, та іншю параметрів. У кривих струму відсутні парні гармоніки, спектри різних фаз можуть значно відрізнятися один від одного. Гармоніки можуть бути також некратними частоті мережі.