
- •1. Основні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •2. Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •4. Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електропривода
- •1. Енергетичний канал електропривода
- •1.1. Структура енергетичного каналу електропривода
- •12. Баланс потужностей потоків енергії силового каналу
- •14. Узагальнений критерій енергетичної ефективності силового каналу
- •3.1. Електромашинні перетворювачі
- •3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
- •3.3 Статичні перетворювачІ на керованих електронних приладах
- •4. Енергетичні характеристики електромеханічних перетворювачів (нерегульованого електропривода) у статичному режимі
- •4.1. Втрати потужності
- •4.2. Коефіцієнт корисної дії електропривода
- •4.5. Коефіцієнт потужності електропривода
- •5. Енергетичні характеристики регульованих електроприводів у статичному режимі
- •7. Втрати електроенергії в перехідних процесах електропривода і способи їх зниження
- •1. Розрахунок потужності і вибір електродвигунів
- •3.2. Метод еквівалентних величин
- •4.1. Тривалий режим роботи
- •4.2 Короткочасний режим роботи
- •4.3. Повторно-короткочасний режим роботи
- •4.4. Додаткові режими роботи
- •1.1. Підйомні установки
- •1.2 Вентиляторні установки
- •1.3. Водовідливні установки
- •7.4. Компресорні установки
- •1.5 Конвеєрні установки
- •2.1 Регулювання продуктивності вентиляторних установок і вимоги до електропривода
- •2.2. Керування продуктивністю насосних установок
- •23. Регулювання швидкості конвеєрних установок
- •2.4. Регулювання швидкості вантажопідйомних машин
- •3.1. Вибір способу регулювання швидкості при постійному навантаженні двигуна
- •3.2. Вибір способу регулювання швидкості при постійній статичній потужності
- •5. Зниження напруги на затискачах електродвигуна
- •6. Використання синхронної машини як компенсатора реактивної потужності
- •7. Використання акумуляторів енергії
- •1. Аналіз умов експлуатації електропривода
- •2. Вибір системи електропривода
- •4.1. Керування потоком рідини і газу
- •4.2. Переміщення матеріалів
- •4.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •4.4 Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •4.6. Регулювання швидкості для підвищення якості і точності при механічній обробці матеріалів
- •4.7. Керування рівнями потоків мас
- •4.8. Керування рівнями виробництва
- •4.9. Керування операціями намотування
- •5. Тенденції розвитку сучасного електропривода
- •4. Глибокорегульований електропривод із синхронними машинами (вентильний двигун)
- •4.1. Способи керування вентильними двигунами
- •43. Оптимізація параметрів електроустаткування приводу з вентильними двигунами
- •4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
- •5. Електропривод з вентильними індукторними двигунами
- •12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
- •13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
- •2. Втрати потужності від вищих гармонік
- •2.2. Втрати в батареях конденсаторів
- •4. Підвищення енергетичних показників і зменшення впливу на мережу електроприводів з вентильними перетворювачами
- •4.1. Традиційні способи компенсації реактивної потужності
- •4.3. Використання ненастроєних фільтрів
- •4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
- •4.5. Розрахунок параметрів фільтрів для забезпечення електромагнітної сумісності вентильного перетворювача з мережею й електродвигуном.
- •4.9. Системи керування вентильними перетворювачами
4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
На рис. 6.39 зображені схеми контурів природної (а) і машинної (б) комутації. Існує кілька способів відкривання тиристорів (рис. 6.40): а — вузькими одиночними імпульсами; б — вузькими здвоєними імпульсами (через 60); в, г — широкими (120) чи строєними імпульсами. На рис. 6.40 затемнені області відсутні при машинній комутації.
Через простоту і мінімальне споживання енергії вихідними формувачем широко використовуються перші два способи. Третій спосіб вимагає великих енерговитрат у системі керування.
Для забезпечення надійної комутації тиристори циклоконвертора повинні відкриватися за сигналами мережі і ДПР. У дограничному режимі, коли частота обертання двигуна мала й відсутня ЕРС, здійснюється тільки мережна комутація. Надходження сигналу з ДПР на чергову групу не призводить до миттєвого відкривання тиристорів, що вмикаються лише з приходом чергового сигналу мережі.
З рис.6.40 видно, що залежно від способу відкривання вентилів вихідні струми циклоконвертора характеризуються кутовою несиметрією фаз ґн і одночасною роботою трьох фаз /
Однак якщо в дограничному режимі несиметрією й одночасною роботою трьох фаз можна знехтувати, то в режимі машинної комутації їх величини стають сумірними з тривалістю міжкомута- ційних інтервалів. Несиметрія струмів не лише погіршує енергетичні показники системи (збільшує спектр і амплітуди вищих гармонік), але і через зменшення величини безструмової паузи чи виключення її зовсім може призвести до наскрізного короткого замикання двох різнополярних груп однієї з фаз двигуна.
Рис. 6.39
К,
К2
З 12
Фнл|ах—120
7 8
фо=0 '
а
К,
З 1 2
К2
Ш1Фо-о
|
9 |
7 8 |
Фн=о>: |
^Фотах 120 |
К, |
К, |
|
|
|
к2 |
к2 |
|
3 1 2 |
ІШ ф0“° і 3 1Ц |
|
|
|
-> |
І^Фотах 60 |
|
|
9І7І8 к |
9 7 8 |
|
Фнліах-60^ |
|
ш ;фн-фо=0 і |
Л/с. 6.40
З метою підвищення енергетичних показників і надійності електропривода необхідно використовувати триімпульсний спосіб керування, що виключає несиметрію фаз. Суть триімпульсного способу керування полягає в слідуючому.
З появою сигналу від ДПР на вмикання чергової групи комутатора вузький імпульс надходить на керуючий електрод того вентиля, що повинен бути ввімкненим згідно з порядком чергування фаз мережі. Під дією комутаційної ЕРС двигуна тиристор, який проводить струм у групі, що вимикається, запирається, а в тій що вмикається, — відкривається.
Таким чином, на керуючі електроди комутуючих вентилів циклоконвертора (при сумарному часі їх роботи 120°) подається три імпульси: два зі зсувом у 60° частоти мережі і третій — у будь-якій точці зони провідності. Причому на тиристор, що проводить струм менше 60° частоти мережі, надійде один імпульс, а на тиристор з часом роботи понад 60° — два імпульси.