- •1. Основні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •2. Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •4. Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електропривода
- •1. Енергетичний канал електропривода
- •1.1. Структура енергетичного каналу електропривода
- •12. Баланс потужностей потоків енергії силового каналу
- •14. Узагальнений критерій енергетичної ефективності силового каналу
- •3.1. Електромашинні перетворювачі
- •3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
- •3.3 Статичні перетворювачІ на керованих електронних приладах
- •4. Енергетичні характеристики електромеханічних перетворювачів (нерегульованого електропривода) у статичному режимі
- •4.1. Втрати потужності
- •4.2. Коефіцієнт корисної дії електропривода
- •4.5. Коефіцієнт потужності електропривода
- •5. Енергетичні характеристики регульованих електроприводів у статичному режимі
- •7. Втрати електроенергії в перехідних процесах електропривода і способи їх зниження
- •1. Розрахунок потужності і вибір електродвигунів
- •3.2. Метод еквівалентних величин
- •4.1. Тривалий режим роботи
- •4.2 Короткочасний режим роботи
- •4.3. Повторно-короткочасний режим роботи
- •4.4. Додаткові режими роботи
- •1.1. Підйомні установки
- •1.2 Вентиляторні установки
- •1.3. Водовідливні установки
- •7.4. Компресорні установки
- •1.5 Конвеєрні установки
- •2.1 Регулювання продуктивності вентиляторних установок і вимоги до електропривода
- •2.2. Керування продуктивністю насосних установок
- •23. Регулювання швидкості конвеєрних установок
- •2.4. Регулювання швидкості вантажопідйомних машин
- •3.1. Вибір способу регулювання швидкості при постійному навантаженні двигуна
- •3.2. Вибір способу регулювання швидкості при постійній статичній потужності
- •5. Зниження напруги на затискачах електродвигуна
- •6. Використання синхронної машини як компенсатора реактивної потужності
- •7. Використання акумуляторів енергії
- •1. Аналіз умов експлуатації електропривода
- •2. Вибір системи електропривода
- •4.1. Керування потоком рідини і газу
- •4.2. Переміщення матеріалів
- •4.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •4.4 Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •4.6. Регулювання швидкості для підвищення якості і точності при механічній обробці матеріалів
- •4.7. Керування рівнями потоків мас
- •4.8. Керування рівнями виробництва
- •4.9. Керування операціями намотування
- •5. Тенденції розвитку сучасного електропривода
- •4. Глибокорегульований електропривод із синхронними машинами (вентильний двигун)
- •4.1. Способи керування вентильними двигунами
- •43. Оптимізація параметрів електроустаткування приводу з вентильними двигунами
- •4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
- •5. Електропривод з вентильними індукторними двигунами
- •12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
- •13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
- •2. Втрати потужності від вищих гармонік
- •2.2. Втрати в батареях конденсаторів
- •4. Підвищення енергетичних показників і зменшення впливу на мережу електроприводів з вентильними перетворювачами
- •4.1. Традиційні способи компенсації реактивної потужності
- •4.3. Використання ненастроєних фільтрів
- •4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
- •4.5. Розрахунок параметрів фільтрів для забезпечення електромагнітної сумісності вентильного перетворювача з мережею й електродвигуном.
- •4.9. Системи керування вентильними перетворювачами
4.8. Керування рівнями виробництва
Керування рівнями виробництва має величезне значення в операціях складання. Оскільки рівні залежать від робочого розкладу і доступної робочої сили, то необхідно їх регулювати. Приклади виробничих ліній — автомобільна чи електронна складальні лінії, лінії готування їжі чи лінії пакування. Звичайно використовуються двигуни з постійною швидкістю для привода таких ліній. Коробки передач чи пасові передачі застосовуються для забезпечення керування швидкістю.
На рис. 5.21 показана автомобільна складальна лінія з традиційним керуванням. Двигуни з постійною швидкістю сполучені з коробками передач для приведення в рух великої конвеєрної системи. У міру того як робоча сила додається чи зменшується, швидкість підстроюється для підтримки належної ефективності. Недоліком цієї конструкції є те, що кожен двигун вимагає коробки передач для перемикання швидкостей, а перемикання можуть виконуватись тільки при вимкненій виробничій лінії.
Двигуни, вибрані для установки на такій лінії, повинні мати подібні механічні характеристики. Асинхронні двигуни з малим ковзанням підвищують щільність операцій. Також необхідно подбати про те, щоб двигуни працювали нижче рівня зриву моменту у всіх режимах.
Багатодвигунова конструкція з асинхронними двигунами має двійника з двигунами постійного струму. Однак, система з асинхронними двигунами дешевша і перевершує іншу за критерієм витрат на обслуговування.
З метою відповідності різним рівням виробництва, частотно- регульований привод може використовуватися для зміни швидкості виробничої лінії.
Рис. 5.22
На автомобільній складальній лінії (рис. 5.22) використані ча- стотно-регульовані приводи замість двигунів з постійною швидкістю. У цьому випадку привод складається з необхідного числа асинхронних двигунів, що живляться від одного перетворювача. З використанням такого привода швидкість виробничої лінії може бути змінена без зупинки. На додачу, швидкість усіх секцій лінії може бути змінена одночасно шляхом зміни вихідної частоти спільного перетворювача.
4.9. Керування операціями намотування
Операції намотування знаходять своє застосування переважно в паперовій, сталеливарній і алюмінієвій промисловості. Регулювання швидкості, що є необхідним для підтримки відповідного натягу матеріалу, часто конструктивно представлено гальмом на ролику, що розмотує. Традиційні способи регулювання швидкості — це гідравлічні гальма і рекуперативні двигуни постійного струму, що діють як гальма.
Намотування і розмотування в основному здійснюються з постійною потужністю. Оскільки натяг залишається однаковим при діаметрі котушки, що змінюється, то момент зменшується в міру збільшення діаметра. Для точного керування натягом необхідно безперервно змінювати швидкість.
Привод намотування має зворотний зв’язок по швидкості. Коли смуга починає намотуватися, схема керування перемикається на керування натягом, і значення швидкості не враховується. У міру того як діаметр котушки збільшується, поправка на натяг зменшується, тому що необхідний менший момент для тієї ж сили протягання. Зміна швидкості машини здійснюється поправкою значення основної швидкості у всіх приводах. Під час зростання діаметра продукту його інерція зростає. Схема керування також повинна враховувати цю зміну. Розмотування подібне до намотування за винятком того, що значення сигналу натягу від’ємне, що еквівалентно гальмуванню.
Рис. 5.23 ілюструє операцію намотування паперу. Наприкінці ланцюга знаходиться намотувальний ролик, що приводиться в рух двигуном постійного струму. Двигун намотує папір при постійній чи близькій до постійної швидкості. Зворотний натяг підтримується гідравлічним гальмом, механічно з’єднаним з валом ролика, що розмотує.
Діючи як неефективний відцентровий насос, гідравлічне гальмо перетворює енергію в непотрібну теплоту. Теплота потім видаляється за допомогою теплообмінника. Опір насосній дії визначається положенням клапана, що контролюється автоматично.
За допомогою частотно-регульованого привода необхідний натяг може підтримуватися зміною швидкості ролика, що намотує, чи обох роликів.
Рис. 5.24
У показаній на рис. 5.24 операції намотування паперу частот- но-регульований привод використовується замість ДПС із постійною швидкістю і постійним моментом. Необхідний натяг підтримується зміною швидкості і моменту двигуна постійно. З керованим частотно-регульованим приводом намотуванням, використання гідравлічного гальма виключається, як виключаються і теплові втрати, і вимоги до охолодження. Це призводить до більш високої ефективності, менших витрат на обслуговування і більшої точності.
