
- •1. Основні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •2. Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •4. Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електропривода
- •1. Енергетичний канал електропривода
- •1.1. Структура енергетичного каналу електропривода
- •12. Баланс потужностей потоків енергії силового каналу
- •14. Узагальнений критерій енергетичної ефективності силового каналу
- •3.1. Електромашинні перетворювачі
- •3.2. Статичні перетворювачі на напівкерованих електронних приладах (тиристорах)
- •3.3 Статичні перетворювачІ на керованих електронних приладах
- •4. Енергетичні характеристики електромеханічних перетворювачів (нерегульованого електропривода) у статичному режимі
- •4.1. Втрати потужності
- •4.2. Коефіцієнт корисної дії електропривода
- •4.5. Коефіцієнт потужності електропривода
- •5. Енергетичні характеристики регульованих електроприводів у статичному режимі
- •7. Втрати електроенергії в перехідних процесах електропривода і способи їх зниження
- •1. Розрахунок потужності і вибір електродвигунів
- •3.2. Метод еквівалентних величин
- •4.1. Тривалий режим роботи
- •4.2 Короткочасний режим роботи
- •4.3. Повторно-короткочасний режим роботи
- •4.4. Додаткові режими роботи
- •1.1. Підйомні установки
- •1.2 Вентиляторні установки
- •1.3. Водовідливні установки
- •7.4. Компресорні установки
- •1.5 Конвеєрні установки
- •2.1 Регулювання продуктивності вентиляторних установок і вимоги до електропривода
- •2.2. Керування продуктивністю насосних установок
- •23. Регулювання швидкості конвеєрних установок
- •2.4. Регулювання швидкості вантажопідйомних машин
- •3.1. Вибір способу регулювання швидкості при постійному навантаженні двигуна
- •3.2. Вибір способу регулювання швидкості при постійній статичній потужності
- •5. Зниження напруги на затискачах електродвигуна
- •6. Використання синхронної машини як компенсатора реактивної потужності
- •7. Використання акумуляторів енергії
- •1. Аналіз умов експлуатації електропривода
- •2. Вибір системи електропривода
- •4.1. Керування потоком рідини і газу
- •4.2. Переміщення матеріалів
- •4.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •4.4 Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •4.6. Регулювання швидкості для підвищення якості і точності при механічній обробці матеріалів
- •4.7. Керування рівнями потоків мас
- •4.8. Керування рівнями виробництва
- •4.9. Керування операціями намотування
- •5. Тенденції розвитку сучасного електропривода
- •4. Глибокорегульований електропривод із синхронними машинами (вентильний двигун)
- •4.1. Способи керування вентильними двигунами
- •43. Оптимізація параметрів електроустаткування приводу з вентильними двигунами
- •4,5. Триімпульсний спосіб керування тиристорами циклоконвертора
- •5. Електропривод з вентильними індукторними двигунами
- •12. Гармоніки струму мережі перетворювачів спеціального призначення
- •13. Анормальні гармоніки вентильних перетворювачів
- •2. Втрати потужності від вищих гармонік
- •2.2. Втрати в батареях конденсаторів
- •4. Підвищення енергетичних показників і зменшення впливу на мережу електроприводів з вентильними перетворювачами
- •4.1. Традиційні способи компенсації реактивної потужності
- •4.3. Використання ненастроєних фільтрів
- •4.4. Застосування багатофункціональних пристроїв на основі активних фільтрів
- •4.5. Розрахунок параметрів фільтрів для забезпечення електромагнітної сумісності вентильного перетворювача з мережею й електродвигуном.
- •4.9. Системи керування вентильними перетворювачами
4.2. Переміщення матеріалів
Машини для переміщення матеріалів використовуються для навантажувальних, розвантажувальних і транспортних операцій. Прикладами можуть служити конвеєри, підйомні крани, автонавантажувачі, елеватори. Ці установки вимагають спеціальних приводів для забезпечення вимог безпеки, захищеності і портатив
ності. Часто використовуються двигуни постійного струму для задоволення вимог регулювання швидкості і великого моменту.
На рис. 5.9 показаний електрозавантажувач. Тут через вимоги великого моменту при низькій швидкості використовується привод постійного струму із серієсною обмоткою. У такого двигуна м’яка статична характеристика, чим забезпечується максимальний момент при великих навантаженнях. Швидкість може регулюватися за допомогою реостата, установленого послідовно з двигуном. Цей двигун для мобільності добре поєднати з електричними батареями, від яких він живиться. Однак існує кілька недоліків, включаючи технічне обслуговування колектора, чутливість до вологи і бруду, низьку ефективність. Колекторний двигун постійного струму вимагає частих оглядів і технічного обслуговування, що збільшує час простоїв.
Рис. 5.9
Асинхронні двигуни можуть широко використовуватися в механізмах для переміщення матеріалів. При цьому не потрібно техобслуговування колектора, немає електромеханічних контакторів і комутаційних апаратів, розсіювання енергії в додаткових опорах. Асинхронний двигун для мобільного устаткування також має меншу вагу в порівнянні з ДПС тієї ж потужності. Момент може регулюватися одночасною зміною напруги і частоти для точного керування швидкістю.
Розглянемо застосування частотно-регульованого електропривода на прикладі електрозавантажувача (рис. 5.10). Тут ми бачимо, що інвертор (І) використовується для перетворення енергії постійного струму батарей в енергію змінного струму змінної напруги і змінної частоти. На трифазному виході інвертора момент поступово збільшується під час пуску АД і залишається постійним для розгону. Коли досягається необхідна потужність, частота на виході інвертора збільшується для досягнення високої швидкості.
Швидкість двигуна може бути швидко знижена за допомогою гальмування в генераторному режимі, що є важливою характеристикою для приводів мобільного устаткування. Рекуперативне гальмування в частотно-регульованому приводі досягається зменшенням частоти інвертора до такого ступеня, щоб відповідна їй синхронна швидкість була нижче, ніж швидкість двигуна. Це змушує двигун працювати в генераторному режимі і перетворювати механічну енергію руху в електричну, яка подається назад на батареї. Ча- стотно-регульований привод із широтно-імпульсною модуляцією найкраще відповідає цьому призначенню, тому що в ньому немає лінії змінного струму, по якій би відбувалася віддача реактивної енергії в мережу. Крім того, немає додаткових інверторних, випрямних кіл і скільки-небудь значної фільтрації. Це робить конструкцію частотно-регульованого привода гранично простою.
Використання частотно-регульованого привода в перевезенні матеріалів дає в результаті поліпшене виконання при підвищеній ефективності. При цьому зменшуються витрати на обслуговування і, завдяки рекуперації, потребуються менші батареї для мобільних установок у порівнянні з приводом постійного струму.