І2. Адаптивне, розвивальне, виховне, особистісно спрямоване навчання Спрямованість методу

Адаптивне навчання

Основний зміст

Навчання повинно бути пристосованим до розвиннених пізнавальних можливостей учнів (сприймання, мислення, пам’яті, уяви, тощо), сприяти їх виявленню.

Класика

“Додержуватись усіх способів розкриття пізнавальних здібностей і застосовувати їх відповідно до обставин” (1;с. 114).

“Душею навчання є прилаштування навчання до здібностей учня.” (Т.1;с. 573).

Розвивальне навчання

Основний зміст

Поєднання наукової освіти з розумовим розвитком, спрямованість методу на інтелектуальний розвиток учнів:

• розвиток основних психічних процесів, мови, мовлення;

• розвиток наочно-образного і практично-дійового мислення, основних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація);

• формування логічного мислення, навичок виконання основних логічних дій з математичними об’єктами, поняттями про них, оволодіння різними прийомами логічного мислення, дедуктивними умовиводами;

• оволодіння основними методами наукового пізнання, здобуття знань:

  • аналітичним методом на основі зовнішніх, наочних сприймань об’єктів вивчення;

  • синтетичним методом на основі практичного поєднання елементів знань;

  • аналітико-синтетичним методом міркувань;

  • синкретичним методом розмірковувань— методом “відкриття” знань на основі співставлення, аналогії, індуктивних узагальнень, систематизації та логічних міркувань.

Класика

“Розвиток розуму для того, щоб він легко зрозумів речі” (1;c. 108).

“...я вимагаю, щоб в учнів завжди і всюди вдосконалювались:

1. Відчуття — для все більш і більш чіткого спостереження речей.

2. Розум — для все більш і більш глибокого проникнення в речі.

3. Пам’ять — для все кращого і кращого засвоєння.

4. Мова — для того, щоб зрозуміле вміти висловлювати все краще і краще.

5. Руки — щоб щоденно майстерніше виробляти те, що потрібно”. (Т.2; с. 61).

Виховне навчання

Основний зміст

Поєднання наукової освіти з вихованням:

• емоційно-ціннісного ставлення до знань;

• відповідального ставлення до засвоєння знань, працелюбності;

• навичок співпраці у колективі.

Класика

“Всіма можливими способами треба запалювати в дітях палке прагнення до знання і до вчення.

Прагнення до вчення збуджується... самими навчальними предметами, методом навчання” (1; c. 125).

Особистісно спрямоване навчання

Основний зміст

Поєднання наукової освіти з проявом, розвитком основних рис учня як особистості:

• активності, самостійності, творчості;

• здатності до вольових зусиль;

• самоуправління, саморегулювання власною діяльністю (учінням).

Класика

“...мета шкіл повинна полягати в тому, щоб людина відповідала своєму призначенню, тобто щоб вона отримала освіту у всіх пунктах, які вдосконалюють людську природу.

Вона повинна стати такою, щоб управляти тими речами, володіння якими їй обіцяно;

вона створена, щоб розумно керувати самою собою і діяти, керуючись розумною і вільною волею,

жити розумно, спокійно і пристойно, для взаємних послуг з оточуючими...” (Т.1; c. 176).