Система методологічних ідей, дидактичних принципів і. Цільовий, методологічний компонент

І₁. Системотвірна ідея, головне призначення методу

Повноцінне, грунтовне вивчення наук

доступне навчання

швидке навчання

І₂. Спрямованість методу

Адаптивне, розвивальне навчання

виховне навчання

особистісно спрямоване навчання

І₃. Основні принципи конструювання (побудови) методу

Природовідповідність методу

науковість методу

технологічність методу

ІІ₁. Відповідність змісту природі і призначенню математичних знань

Теоретичність змісту

практичність змісту

прикладна спрямованість змісту

ІІ₂. Відповідність змісту будові математичних знань

Фундаментальність змісту

тематичність змісту

системність змісту

ІІ₃.Змістові основи грунтовного навчання

Повнота змісту

диференційованість змісту

міцність базового змісту

ІІІ₁. Вихідна, ключова ідея організації учіння

Мотивованість

активність

творчість, єдність створювальної і відтворювальної діяльності

ІІІ₂. Основний закон організації учіння

Наочність

раціональне поєднання наочно-образного, словесно-логічного і практичного

поєднання дедукції, індукції і аналогії

ІІІ₃. Основи доступного навчання

Поступовість

наступність

послідовність

ІІІ₄. Основи особистісно спрямованого навчання

Усвідомлюваність

самостійність

самодіяльність

ІІІ₅.Основи ефективності особистісно спрямованого навчання

Індивідуалізація учіння

варіативність учіння

раціональне поєднання фронтальних, індивідуальних і групових форм навчання

ІІІ₆. Головні принципи управління учінням

Систематичність

раціональність

оптимальність

Повноцінне, грунтовне вивчення наук

Основний зміст

Науки вивчають ґрунтовно, якщо:

• наукові “речі” (об’єкти) вивчають не поверхово, а глибоко;

• знання розуміють і можуть застосовувати як “готові” способи розв’язування задач;

• відомі знання на основі міркувань можуть застосовувати в різних ситуаціях;

• одержані наукові знання можуть використовувати для здобуття нових знань.

Класика

“Юнацтво повинно отримувати освіту не позірну, а справжню, не поверхову, а грунтовну, тобто, щоб розумна істота–людина —

привчалася керуватися не чужим розумом, а своїм власним,

не тільки вичитувати чужі думки про речі і навіть заучувати і відтворювати їх в цитатах, але розвивати в собі здібність проникати в корінь речей і виробляти істинне розуміння їх і використання їх.

Така освіта не повинна вимагати великих зусиль, а повинна бути надзвичайно легкою.” (Т.1;с. 304).

Доступне навчання

Основний зміст

• Успішне навчання — досягають певного ступеня засвоєння знань;

• легке навчання — труднощі “нарощуються” поступово;

• захоплююче, збуджує інтерес до засвоєння знань.

Класика

“Метод навчання повинен зменшувати трудність учіння з тим, щоб воно не викликало в учнів незадоволення і не відвертало їх від наступних занять.” (1;с. 125).

Швидке навчання

Основний зміст

• Оволодіння за відносно короткі часові відрізки науковими знаннями, які створювались протягом багатьох років, навіть століть;

• відсутність даремної праці;

• мінімум викладання, максимум учіння.

Класика

“Керівною основою нашої дидактики нехай буде: дослідження і відкриття методу, при якому вчителі менше б учили, учні більше б учились; у школах було б менше... даремної праці, а більше дозвілля, задоволення і грунтовного успіху...” (Т.1;с. 243).