Самостійна робота (індивідуальна самостійна практика)

• Головною складовою навчання на кожному етапі є самостійна робота.

Основні цілі роботи:

• на початковому етапі закріплення початкового розуміння, виявлення його ступеня;

• на середньому етапі — вироблення, закріплення базових навичок і умінь та умінь їх застосовувати в основних типових, прикладних ситуаціях;

• на завершальних етапах вивчення теми встановлюють в залежності від засвоєння попередніх рівнів: учні, що досягли середнього рівня, виконують завдання достатнього рівня (застосування базового змісту) або високого (застосування повного змісту); учні, що не досягли середнього рівня, виконують повторно завдання цього рівня.

• Завдання кожного рівня розробляють у відповідності з принципом повноти вимог до рівневої діяльності і диференціюють за трьома ступенями, що відповідають основним цілям навчання на етапі.

• Основний спосіб перевірки, оцінювання виконання робіт — самоперевірка, самооцінювання роботи кожним учнем на основі співставлення з правильними відповідями або еталонними розв’язаннями.

Якщо учень виконав правильно завдання усіх трьох ступенів, його успіхи оцінюються вищим балом рівня; якщо виконано завдання двох ступенів, то —середнім балом рівня; якщо ж виконане завдання одного ступеня — нижчим балом.

Оцінку за самостійну роботу встановлють за результатами її виконання на завершальному етапі.

Форми навчання

Основними формами навчальної діяльності учнів є фронтальна (одночасне виконання усіма учнями класу одних і тих же завдань), групова і індивідуальна.

• Фронтальне навчання переважно використовують при розв’язуванні дидактичних задач ознайомлення, орієнтування; усвідомлення, осмислення і первинного закріплення знань;

• фронтальне навчання в поєднанні з груповим, індивідуальним використовують при формуванні вмінь, навичок;

• індивідуальна форма навчання є домінуючою при виконанні самостійних, перевірних робіт.

Урочне структурування вивчення теми

• Основна часова одиниця вивчення теми — урок. Він може співпадати з технологічним етапом вивчення теми, або поєднувати два етапи, або бути частиною технологічного етапу вивчення теми.

• Основні типи уроків у відповідності з технологічними етапами, їх дидактичними цілями:

• уроки початкового вивчення теми, формування початкових, елементарних умінь;

• уроки формування базових навичок і умінь;

• уроки логічного осмислення базового змісту і його застосування;

• уроки узагальнення, систематизації повного змісту і його застосування;

• комбіновані уроки;

• уроки перевірки навчальних досягнень.

• Кількість уроків з теми залежить від об’єму, складності її змісту та програмового часу, виділеного на вивчення відповідного розділу.

Мінімальна кількість уроків для рівневого вивчення тем — 2 уроки. Двоурочне рівневе вивчення тем використовують для простих тем; його структуру складають комбіновані уроки: урок усвідомлення базового змісту і формування базових навичок і вмінь та урок застосування змісту теми (базового, повного).

Для нескладних тем найбільш раціональним є чотирьохурочне вивчення теми: кожному етапу відповідає один урок.

Базовий теоретичний зміст складних тем поділяють на підтеми. На початкове вивчення кожної з підтем відводять урок, а на наступних 3 — 4 уроках формують уміння середнього, достатнього і високого рівнів з усієї теми.