І. Концептуальні положення

• Навчання математики за класичним дидактичним методом — це спеціально організований на основі наукової теорії технологічний процес взаємозв’язаних діяльностей учителя і учнів, спрямований на повноцінне, грунтовне вивчення математики, розумовий розвиток, виховання соціально-значимих рис, розвиток особистісних якостей учнів і оволодіння кожним учнем математичними знаннями, уміннями на особистісно доступному рівні (рівні посильних труднощів).

• Стратегічні цілі навчання математики в основній школі.

— Повноцінне, грунтовне вивчення математичних курсів;

— формування у учнів системних, оперативних, міцних математичних знань і умінь застосовувати знання в різних ситуаціях;

— оволодіння загальнонауковими методами пізнання: аналітичним методом, синтетичним методом, аналітико-синтетичним методом логічних міркувань, синкретичним методом — застосування логічних міркувань в поєднанні з аналогією, індукцією, інтуіцією;

— розумовий розвиток учнів — розвиток пізнавальних здібностей, процесів:

• розвиток сприймань, формування цілеспрямованих спостережень, споглядань, довільної уваги;

• розвиток мимовільної пам’яті, формування довільного логічного запам’ятовування, оволодіння раціональними прийомами довільної пам’яті;

• розвиток наочно-образного і практично-дійового мислення, основних мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація);

• формування логічного мислення;

• особистісний розвиток учнів — розвиток основних особистісних якостей:

активності, самостійності, творчості, здатностей до самоуправління учінням;

— виховання емоційно-ціннісного відношення до математичних знань, відповідального відношення до навчання, навичок співпраці у колективі.

• Основний напрям досягнення стратегічних цілей: організація і здійснення навчання математики як єдиного цілісного процесу — освітнього, розвивального, виховного, особистісно спрямованого навчання:

  • інтелектуальний, особистісний розвиток учнів на основі потенціалу змісту математичної освіти і, навпаки, повноцінне, грунтовне вивчення математики на основі прояву, розвитку внутрішнього особистісного потенціалу учнів;

  • досягнення освітних, виховних, розвивальних цілей через розв’язування навчальних задач.

• Головною складовою навчання є учіння — різні види навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямовані на засвоєння математичних знань, навичок і умінь, оволодіння методами наукового пізнання, розвиток внутрішнього розумового, особистісного потенціалу, здатностей до самоуправління учінням.

Учень — головний суб’єкт навчання: тільки його власна, особистісно спрямована, спланована, усвідомлювана і самоконтрольована діяльність приводить до навчальних результатів — засвоєння математичних знань, вироблення навичок і умінь, змін у розумовому, особистісному потенціалі.

• Функція учителя у навчанні — управління учінням, зокрема, самоучінням:

• організація учіння — створення умов для успішного учіння, самонавчання;

• керівництво учінням, самонавчанням на основі прикладів, зразків, настанов (викладів, пояснень, вказівок) і систем запитань, завдань, вправ;

• надання допомоги в учінні, самоучінні.