Класична модель варіативного (диференційованого) учіння

Учні

Особливості учіння

“Початківці” (учні з низьким рівнем розвитку)

“навчаємо тому, що складає основу науки,” “не повинні виконувати багато речей, але речі основні,” “повинні просуватися повністю зв’язані прикладами.”

“Продовжувачі” (учні з середнім рівнем розвитку)

“навчаємо тому, що побудовано на основах наук,” “повинні виконувати не стільки речі основні, скільки багато речей.”

“Завершувачі” (учні з рівнем розвитку вищим від середнього та високим рівнем)

“закріплення і різні прикраси, вільне просування.”

№

Рівень розвитку і його характеристика

Стратегія навчання

І.

І. Рівень розвитку вищий від середнього

І₁.Високий рівень розвитку

Учні легко, самостійно досягають початкового розуміння теми, швидко оволодіють базовими навичками і уміннями, готові до самостійного розв’язування задач середнього, достатнього і більшості задач високого рівня, у розв’язуванні проблемних, нестандартних задач високого рівня потребують незначної допомоги учителя (вказівок, підказок).

Зона активного розвитку — задачі середнього, достатнього і частина задач високого рівня;

зона найближчого рівня — складні проблемні, нестандартні задачі високого рівня.

“Вільне”, випереджальне проходження рівнів застосування знань.

Особистісна самостійна практика: розв’язування на етапах застосування знань переважно задач достатнього і високого рівнів.

І₂ .Достатньо високий рівень

Учні легко, самостійно досягають початкового розуміння теми, швидко — базових навичок і умінь, готові до самостійного розв’язування задач середнього рівня і задач 1–2 ступенів достатнього рівня, потребують незначної допомоги у самостійному знаходженні розв’язань задач на застосування базового змісту в змінених ситуаціях достатнього і високого рівнів, та більш значної допомоги у розв’язуванні нестандартних задач високого рівня.

Зона активного розвитку — задачі середнього рівня і 1—2 ступенів достатнього рівня.

Зона найближчого розвитку — задачі 3 ступеня достатнього рівня і задачі високого рівня.

Особистісна самостійна практика у відповідності з етапами вивчення теми.

ІІ.

ІІ. Середній рівень розвитку

Учні без особливих труднощів досягають початкового розуміння, у середньому темпі оволодівають базовими навичками і уміннями,

у самостійному знаходженні способів розв’язань задач середнього рівня потребують незначної допомоги,

без труднощів навчаються розв’язанням задач за зразками,

потребують допомоги у самостійному розв’язуванні задач достатнього рівня.

Зона активного розвитку – завдання початкового рівня і нескладні задачі середнього рівня;

Зона найближчого розвитку – задачі достатнього рівня.

Особистісна самостійна практика: на середньому етапі розв’язування задач середнього рівня;

на завершальних етапах — середнього (3 ступеня) і достатнього рівня.

ІІІ.

ІІІ.Рівень розвитку нижчий від середнього

ІІІ₁.Низький рівень розвитку

Учні з деякими труднощами досягають початкового розуміння теми, повільно оволодівають базовими навичками і уміннями;

для оволодіння середнім рівнем потребують значної допомоги учителя, прикладання необхідних вольових зусиль.

Зона активного розвитку — завдання початкового рівня;

зона найближчого розвитку — задачі середнього рівня.

Особиста самостійна практика: розв’язування задач середнього рівня;

при необхідності повторне виконання завдань початкового рівня.

ІІІ₂.Учні, що відстають у розвитку

Учні досягають початкового розуміння із значними труднощами, з надзвичайними труднощами оволодівають найпростішими навичками, уміннями.

Зона активного розвитку — завдання першого-другого ступенів початкового рівня;

зона найближчого розвитку — складніші завдання початкового рівня і найпростіші задачі середнього рівня,

учні потребують додаткового, повторного початкового навчання.

Особистісна самостійна практика:

повторне виконання завдань початкового рівня та найпростіших завдань середнього рівня.