7.4.7. Спосіб трикутників

При підрахунку запасів способом трикутників всі розвідувальні виробки на плані в межах підраховуваного контуру з'єднують прямими. Причому ці лінії мають не перетинатися. Внаслідок цього одержують сітку зімкнених трикутників (рис. 7.22, а). Якщо уявно через сторони цих трикутників перпендикулярно до площини проекції провести площини, то увесь поклад розіб'ється на сукупність зімкнених прямих косозрізаних трикутних призм, (рис. 7.24,б) загальний об'єм яких рівновеликий об'єму тіла корисної копалини. Довжини ребер цих призм визначаються потужністю покладу, зафіксованою у відповідних виробках.

Запаси руди в кожній призмі обчислюють за формулою:

де - об'єм тригранної призми; S_i - площа основи цієї призми; т',т'',т'" - потужності по виробках, які утворюють призму; - середня щільність корисної копалини.

Запаси металу в призмі обчислюють за формулою;

де с'_i, , - вміст металу по окремих виробках i-ої призми (у масовій міри, або у відсотках).

Загальний запас руди Q і металу Р в покладі одержують додаванням запасів окремих призм.

Рис. 7.22. Схема підрахунку запасів способом трикутників: а - частина підраховуваного плану; б - зімкнені тригранні прямі косозрзані призми, в які перетворюється форма покладу; 1 - рудні розвідувальні виробки; 2 - безрудні розвідувальні виробки; 3- внутрішній контур; 4 -зовнішній контур

Даний спосіб має такі недоліки:

- фігури, запаси в яких підраховують, не відповідають природним формам тіл корисних копалин, які при цьому перекручуються;

- трикутники не відповідають формам експлуатаційних блоків (ділянок), тому в процесі проектування доводиться проводити перерахунок запасів іншим способом;

- громіздкість обчислень за умови великої кількості виробок. При цьому кожна виробка приймає участь в підрахунках не менше трьох разів, а зазвичай - 5 7 разів. Тому обсяг обчислень тут в 5 15 разів більший, ніж способами середнього арифметичного, або багатокутників;

- неоднозначність одержаних результатів залежно від розбиття на трикутники, що добре видно з рис. 7.23.

Рис. 7.23. Два можливі варіанти розбиття розвідувальної ділянки на трикутники

7.4.8. Спосіб ізоліній (спосіб об'ємної палетки п.К. Соболевського)

Суть способу полягає в тому, що тіло корисної копалини, зображене ізопотужностями, за допомогою квадратної палетки розчленовують на ряд вертикальних косозрізаних призм з однаковими квадратними основами. Об'єм кожної призми дорівнює добутку площі її основи на середню висоту.

На рис. 7.24 рудне тіло зображене ізопотужностями. На зображення довільно накладено палетку із стороною квадрата в 1 см. До кожного центра квадрата палетки тяжіє ділянка тіла - призма, основа якої дорівнює 1 см² , а середня висота дорівнює вертикальній потужності тіла в центрі основи призми. Так, наприклад, в точці К висота призми дорівнює 14,1 м. Оскільки площі S основ всіх призм однакові, то для обчислення об'єму всього тіла досить додати висоти h призм (вертикальні потужності тіла по всіх точках палетки в межах контуру тіла) і одержану суму помножити на постійну величину S- площу основи призми, тобто

м³.

Запаси руди і металу визначають за відомими формулами. Основні достоїнства способу ізоліній полягають в тому, що креслення, які використовують для підрахунку запасів, в наочній формі дають уявлення про розподіл корисного компонента в рудному тілі та розміщення запасів металу в межах загального контуру покладу, а самі підрахунки проводяться просто і не потребують використання спеціальної техніки.

Рис. 7.24. План ізопотужностей покладу з об'ємною палеткою

До недоліків способу відносять:

- громіздкість графічних побудов при підрахунку запасів багатокомпонентних руд;

- складність перевірки підрахунків, по суті для перевірки необхідно провести повний перерахунок запасів;

- використання способу обмежується великими і добре розвіданими тілами; він непридатний для підрахунку запасів за даними попередньої розвідки за рідкою мережею, оскільки в цьому випадку не вистачає даних для побудови ізоліній;

- спосіб непридатний для родовищ зі слабо вираженою зміною потужності, оскільки в цьому випадку їх практично неможна зобразити системою ізоліній.